Родина хвощові — Едиізеіасеае

Народні назви: сосонка польова, тінички, лускавець.

Російська назва: хвощ полевой.

Опис рослини. Багаторічна трав'яниста рос­лина з довгим повзучим розгалуженим коре­невищем буро-зеленого кольору, тонкими ко­ренями та кулястими бульбочками (мал. 103).

Рано навесні відростають соковиті нерозга- лужені стебла рожевого кольору до 20 см зав­вишки, з дзвоникоподібними піхвами, які ма­ють 8—9 бурих зубців. Стебла закінчуються спороносними колос­ками. Після дозрівання та висипання спор вони відмирають і відро­стають літні вегетативні стебла до 50 см заввишки, борозенчасті, членисті, мутовчасто-розгалужені, зеленого кольору. Спороносять у березні—квітні.

Поширення та місцезростання. Зустрічається майже по всій Україні, у значній кількості в лісових, на півночі у лісостепових
районах, рідше — на півдні лісостепу, у степу — тільки на берегах річок, ставків, у вологих місцях. Росте як бур'ян на полях, городах, луках, біля доріг, по чагарниках. Наявність хвоща свідчить про кислу реакцію ґрунту.

Правила заготівлі. Охоронні заходи. Заготовлюють траву влітку (червень—серпень). Зривають руками, зрізують серпом, ножиця­ми, ножем, скошують, якщо зарості суцільні.

Первинне оброблення. Відокремлюють грубі нижні частини сте­бел, корені, вилучають інші види хвощів, мінеральні домішки.

Сушіння. Сушать сировину на горищах під залізним дахом, на­вісами, у приміщеннях з доброю вентиляцією, розкладаючи ша­ром у 5—7 см. У штучних умовах — за температури 40—50 °С у сушарках. Вихід сухої сировини — 20—25 %.

Зберігання. Сировину пакують у мішки до 20 кг, тюки — до 35 кг. Подрібнену сировину фасують у пачки з картону по 100 г. Збері­гають у сухих, добре провітрюваних приміщеннях. Термін збері­гання — 4 роки.

Опис сировини. Стебла завдовжки до ЗО см, жорсткі, членисті, борозенчасті, з 6—18 поздовжніми реберцями, майже від основи му- товчасто-розгалужені з порожнистими міжвузлями та потовщення­ми на вузлах. Гілки негалузисті, членисті, спрямовані косо догори, чотири-, п'ятигранні, без порожнин. Піхви стебел циліндричні, зав­довжки 4—8 мм з трикутно-ланцетоподібними, темно-бурими з білою облямівкою зубцями, спаяними по 2—3. Піхви гілочок зелені з 4—5 коричневими видовжено-витягнутими зубчиками. При відриванні гілок на стеблах утримуються тільки перші короткі членики. Колір сірувато-зелений, запах слабкий. Смак злегка кислуватий.

Хімічний склад сировини. Містить флавоноїди: похідні апігене- ну, лютеоліну, кверцетину, кемпферолу (еквізетрин); тритерпенові сапоніни (еквізетонін), алкалоїди (еквізетин, нікотин), фенолкар­бонові кислоти, дубильні речовини, кремнієву кислоту (6—25 %), молібден, селен.

Фармакологічна дія та застосування. Справляє сечогінну, кро­воспинну, протизапальну, літолітичну, репаративну, ремінералі­зуючу, дезинтоксикаційну (при. отруєнні свинцем) дію. Застосо­вують при набряках різного походження, пієліті, циститі, урет­риті, плевриті, маткових та гемороїдальних кровотечах, при ту­беркульозі з порушенням кремнієвого обміну.

Лікарські форми та засоби. Настій, збір "Арфазетин", комплексні препарати: "Марелін", "Фітоліт", "Фітолізин".

Трава золотушника — НегЬа 8оШа§іпІ8

Золотушник звичайний — 8оІШа§о гиІ§аге Ь.

Поиск по сайту: