Родина розові - Нохасеае

Російська назва: миндаль обьїкновенньїй.

Опис рослини. Невелике дерево до 2—6 м зав­вишки, або гіллястий кущ (мал. 24). Кора сто­вбурів темно-коричнева, майже чорна, кора гілок сіро-бура, молоді пагони червонувато-ко­ричневі. Листки ланцетоподібні або вузькоеліп- тичні, із загостреною верхівкою і клиноподібною основою, довго- черешкові, чергові, край дрібнозубчастий. Квітки поодинокі або розміщені попарно, великі, правильні, п'ятипелюсткові, майже сидячі. Віночок білий або світло-рожевий. Плід — кістянка довга­сто-яйцеподібної форми з глибоким поздовжнім жолобком. Плід має шкірястий оплодень і дерев'янисту кісточку з однією або дво­ма насінинами. Цвіте рослина в лютому—березні, до розпускання листків. Плоди достигають у червні—липні. У медицині викорис­товують гіркий та солодкий мигдаль. Ці два види не різняться морфологічно. їх розрізняють за смаком насіння.

Поширення та місцезростання. Дикорослий мигдаль росте у горах Тянь-Шаню, в Ірані, Малій Азії, на Балканському півост­
рові. В Україні рослина культивується в Криму. У культурі пере­важають сорти з солодким ядром.

Правила заготівлі. Насіння збирають у міру достигання, коли починає розтріскуватись оплодень. Дозрілі плоди зривають рука­ми або струшують з дерев.

Основні охоронні заходи. При збиранні сировини не можна ла­мати гілки.

Первинне оброблення. Одержання жирної олії. Після збирання з плодів знімають зовнішній, шкірястий оплодень, а насіння вису­шують на сонці або під навісами. Дерев'янисті кісточки відокрем­люють від насіння. Мигдальну олію одержують холодним пресу­ванням з насіння як солодкого, так і гіркого мигдалю.

Жирна олія. Безбарвна або жовтувата рідина, без запаху, при­ємна на смак. Кислотне число не більше 2,5. Мигдальна олія не застигає за температури -10 °С.

Хімічний склад сировини. Жирна олія містить в основному три- гліцериди олеїнової кислоти (до 85 %), лінолевої, пальмітинової. Також є фітостерини та гліцериди (до 5 %) насичених жирних кислот.

Фармакологічна дія та застосування. Є замінником оливкової олії, що використовують як розчинник для ін'єкційних препаратів кам­фори, статевих гормонів та їх аналогів. З олії виготовляють олійні емульсії, а з очищеного насіння солодкого мигдалю — насінні емуль­сії. Жмих насіння гіркого мигдалю використовують для одержан­ня гіркомигдальної води, а жмих насіння солодкого мигдалю — у косметичній практиці. Застосовують внутрішньо як слабкий про­носний засіб при закрепах (особливо у немовлят), гастритах, колі­тах. Як зовнішній засіб олію використовують при сверблячці й пролежнях.

Лікарські форми. Мигдальна олія.

Персикова олія — Оіеит Регзісогит