Прополіс (бджолиний клей) — Ргороііз

Прополіс виробляється бджолами для закріплення сот, покриття стінок вулика, для "замурування" трупів шкідників, що потрапи­ли у вулик, тобто використовується як будівельний матеріал. Про­поліс створює бактерицидну атмосферу у вулику, що позитивно впливає на вирощування плоду.

Фізичні властивості. Свіжий прополіс має тістоподібну конси­стенцію, темно-жовтий або червоний колір, приємний смолистий запах і гіркуватий смак. Унаслідок окиснення і конденсації сиро­вина твердіє, змінює колір на буро-зелений із сіруватим відтінком. За температури 40 °С прополіс пластичний, після охолодження до 15 °С стає крихким. Прополіс легко змішується з воском, не роз­чиняється у воді, розчиняється у спирті.

Хімічний склад. Смолисті речовини, ефірна олія, віск, фенольні сполуки, полісахариди, домішки квіткового пилку, леткі речови­ни, флавоноїди, сесквітерпеноїди, ферменти, мікроелементи (мар­ганець, мідь, цинк, кобальт та ін.).

Застосування. Справляє антимікробну, антивірусну, антиміко- тичну, протизапальну, знеболювальну та спазмолітичну дію. Застосо­вують при запальних процесах ротової порожнини, при хронічний екземі, нейродермітах, при ранах і виразках, що довго не гояться.

Лікарські препарати. Настойка прополісу, аерозольні препара­ти "Пропомізоль" і "Пропасол", мазь "Пропоцеум".

Бджолиний віск — Сега аІЬа, сега/іаюа

Бджолиний віск виділяється восковими залозками робочих бджіл. Віск відкладається у вигляді тонких прямокутних пласти­нок на черевці бджоли. Бджоли знімають ці пластинки одна в одної і за допомогою щелеп будують із них стільники. Віск отримують двома способами: витоплюванням та екстракцією органічними роз­чинниками. Для медичного використання віск отримують шляхом сонячного воскотоплення або плавлення воскосировини з наступ­ним пресуванням. У медицині використовують відбілений віск (для відбілювання використовують 20%-й розчин водню пероксиду).

Фізичні властивості. Віск, витоплений із нововідбудованих сот, має білий або світло-жовтий колір і приємний медовий запах. З часом віск темнішає внаслідок нашарування невоскових компо­нентів. Віск має кристалічну, зернисту структуру, щільну, тверду консистенцію. Під час жування не прилипає до зубів, а при роз­минанні пальцями перетворюється на пластичну масу. Не розчи­няється у воді й холодному спирті. Розчиняється в органічних розчинниках.

Хімічний склад. Вільні вуглеводні, спирти та кислоти, складні ефіри вищих жирних кислот — церотинової, мірицилової, пальмі­тинової і церилового спирту.

Застосування. Справляє пом'якшувальну та протизапальну дію. Входить до складу багатьох мазей, пластирів, свічок, а також ви­користовується в косметиці. Крім того, його використовують для виробництва фарб, лаків, мастик, а також для просякання шкір, тканини, дерева тощо.

Поиск по сайту: