АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Родина бобові — РаЬасеае. Народні назви: солодке зілля, котячий горох, солодка трава

Читайте также:
  1. Автоматизация гидродинамических процессов.
  2. Аэродинамическая сила и ее момент.
  3. Аэродинамические схемы.
  4. Аэродинамический расчет вентиляционной сети
  5. Аэродинамический расчет центробежного вентилятора
  6. Витамины: шиповник, чёрн смородина, земляника.
  7. Газогидродинамические методы исследования
  8. Гидродинамика
  9. Гидродинамика
  10. ГИДРОДИНАМИКИ И РЕОЛОГИИ
  11. Гидродинамическая сила и ее момент.
  12. Гидродинамические аварии их причины

Народні назви: солодке зілля, котячий горох, солодка трава.

Російські назви: астрагал шерстистоцветковьій, астрагал гус- тоцветковьій.

Опис рослини. Багаторічна трав'яниста рослина зі стрижневою кореневою системою (мал. 69). Стебла численні, лежачі, прямо­стоячі або висхідні, заввишки до 40 см, густо вкриті листочками.

Листки непарноперистоскладні, чергові, череш­кові з 12—14 парами листочків. Листочки май­же сидячі, довгасто-овальні або ланцето-дов- гасті. Прилистки ланцетоподібні, загострені. Квітки неправильні, метеликового типу. Ма­ють світло-жовтий віночок і густоопушену дзвоникоподібну чашечку. Квітки зібрані в го­ловчасті, щільні китиці, які виходять із пазух листків. Плід — яйцеподібно-тригранний або овальний біб. Усі частини рослини, за винят­ком внутрішнього боку віночка, опушені білу­ватими або жовтуватими волосками. Рослина цвіте в червні—липні. Плоди дозрівають у липні—серпні.

Поширення та місце зростання. Рослина в дикому вигляді зус­трічається в степовій зоні на території України. Росте по схилах річкових долин, балок, на сухуватих ґрунтах, серед розріджених заростей степових чагарників і на схилах курганів. Зазвичай росте розсіяно.

Правша заготівлі. Збирають сировину у фазу масового цвітіння (червень—липень), до утворення плодів. Траву зрізують серпом або ножем на висоті 5—6 см від поверхні ґрунту.

Основні охоронні заходи. Не можна зривати траву, оскільки при цьому пошкоджуються бруньки відновлювання і рослина гине. Частину пагонів потрібно залишати для дозрівання насіння. Що­річну заготівлю на тих самих масивах проводити не можна.

Первинне оброблення. Сушіння. Зберігання. Зрізану траву не­щільно складають у кошики або мішки і якнайшвидше доправля­ють до місця сушіння. Перед сушінням із сировини вилучають сторонні домішки. Сушать на горищах або під навісами з, доброю вентиляцією, розклавши тонким шаром завтовшки в 5—7 см, періо­дично перегортаючи. Можна сушити в сушарнях за температури до 50—55 °С. Сушіння вважають завершеним, якщо стебла і че­решки листків ламаються, а не згинаються. Вихід сухої сировини — близько 20 %. Зберігають сировину упакованою в сухих, добре провітрюваних приміщеннях.

Опис сировини. Сировиною є нездерев'янілі стебла з листками та квітками. Усі частини рослини густо опушені м'якими довгими білуватими волосками, особливо чашечка. Стебла ребристі, всере­дині пусті, до 20 см завдовжки з 12—14 парами листочків і трикут­но-ланцетоподібними, шилоподібно-загостреними білуватими при­
листками. Листочки складного листка довгасто-овальні або лан­цетоподібні, короткочерешкові, до 15 мм завдовжки і До 6 мм зав­ширшки. Квітки зібрані по 10—20 в щільні толовчасті китиці на довгому квітконосі. Чашечка дзвоникоподібна з п'ятьма шилоподіб­ними зубчиками. Віночок метеликового типу. Колір стебел буру­вато-сірий, листків — сірувато-зелений, квіток — жовтий. Запах специфічний, слабкий. Смак солодкуватий. '

Хімічний склад сировини. Сировина містить тетрациклічні сапо­ніни типу циклоартану (дазіантозидй), флавоноїди (кверцетин, кемперол, ізорамнетйн, астрагалозид тощо), органічні кислоти, ефірну олію, кумарини, вітаміни С, Е, дубильні речовини.

Фармакологічна дія та застосування. Справляє гіпотензивну, кардіотонічну та заспокійливу дію. Розширює коронарні судини, поліпшує кровообіг у нирках, що зумовлює їх діуретичну дію. Використовують при початкових формах гіпертонічної хвороби, хронічній недостатності кровообігу І та II стадії, при серцево-су- динній недостатності, що супроводжується незначними набряка­ми, симптомами легкої збудливості, а також при гострих і хроніч­них нефритах.

Лікарські форми. Настій.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 | 149 | 150 | 151 | 152 | 153 | 154 | 155 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.002 сек.)