Родина ефедрові — Еркейгасеае

Російська назва: ефедра хвощевая.

Опис рослини. Багаторічний дводомний кущ, до 1,5 м заввишки. Надземна частина складаєть­ся з численних здерев'янілих стовбурців із сірим корком, здерев'янілих гілочок та 1—2-річних зе­лених членистих гілок, які з часом також дере­в'яніють і вкриваються білим корком (мал. 138). Зелені гілки прямі, гладенькі, тонкоборозен- часті, міжвузля 1,5—3 см завдовжки. Листя ре­дуковане до невеликих плівчастих лусочок до Мал. 138 1,5—2 мм завдовжки і розміщується кільцями у вузлах. Квітки різностатеві: чоловічі колоски жовтуваті, майже кулясті, поодинокі або скупчені по 2—3, а жіночі шишки зелену­ваті, одноквіткові, мають м'ясистий покрив. Плід — м'ясиста, не­справжня шишкоягода жовтого або червоного кольору. Цвіте рос­лина в червні, плоди достигають у липні—серпні.

Поширення і місцезростання. Росте в горах Середньої Азії і Казахстану, в гірсько-степовому, лісовому й субальпійському по­ясах, особливо часто на межі лісових і субальпійських поясів на висоті 3,2 тис. м. У лісовому поясі ефедра розмішується на соняч­них схилах.

Правила заготівлі. Сировину ефедри починають заготовлювати рано навесні — у квітні. Збирати її можна увесь рік, крім червня (у червні опадають верхні і серединні тогорічні пагони). Траву зріза­ють серпом або садовими ножицями. Заготовлюють лише зелені, нездерев'янілі пагони.

Охоронні заходи. На кущах залишають близько 15 % зеленої маси. При заготівлі потрібно чергувати зарості для експлуатації. Для забезпечення нормального відновлення заростей ефедри за­готівлю сировини на одній і тій самій ділянці потрібно проводити один раз на 3—5 років.

Первинне оброблення. Сушіння. Траву ефедри сушать у стіжках будь-якої довжини, 80—100 см завширшки і 1—1,5 м заввишки. Для якісного сушіння вона має добре продуватися вітром. Допус­кається також штучне сушіння в сушарнях за температури не вище
45 °С. Вихід сухої сировини становить 40—50 %. Висушену сиро­вину пакують у мішки по 25—30 кг і відправляють на заготівельні пункти або заводи. Зберігають за списком Б. Термін зберігання — 1 рік.

Опис сировини. Сировина складається з цілих або частково под­рібнених нездерев'янілих верхівкових частин ефедри до 25 см зав­довжки і 3 мм завтовшки. Гілочки трав'янисті, членисті з міжвуз­лями завдовжки до 2 см. Міжвузля на зламі дерев'янисті з не­щільною серцевиною і численними гілочками. Нижні гілочки роз­міщені кільчасто, а верхні — супротивно. Листя супротивне, реду­коване до невеликих кільчастих лусочок, знизу на 1/3 і більше зросле, зверху короткотрикутне, зубчасте. Колір сировини світло- зелений. Запах відсутній. Смак не визначають — сировина отруйна!

Хімічний склад сировини. У пагонах міститься до 1,5 % алка­лоїдів, які належать до групи протоалкалоїдів — ефедрин, метил- ефедрин, псевдоефедрин. Крім алкалоїдів у траві міститься до 10 % дубильних речовин, вітамін С.

Фармакологічна дія і застосування. Фармакологічні властивості ефедри визначаються наявністю в ній ефедрину, що за хімічною будовою і дією на організм нагадує адреналін. Ефедрин зумовлює звуження периферійних судин, стимулює діяльність серця, підви­щує артеріальний тиск, гальмує перистальтику кишечника, розши­рює зіниці ока й бронхи. Крім того, ефедрин справляє збуджуваль­ну дію на центральну нервову систему, посилює тонус скелетної мускулатури, збуджує дихальний центр. Ефедрину гідрохлорид за­стосовують при захворюваннях алергійнош характеру (бронхіаль­на астма, нежить, кропивниця тощо), а також як судинозвужуваль­ний і стимулювальний засоби для серцево-судинної системи.

Лікарські форми і засоби. Ефедрину гідрохлорид випускають в ампулах, розчинах, таблетках, у вигляді порошку і в складі комп­лексних препаратів.

Поиск по сайту: