АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Родина айстрові — Ахіегасеае

Читайте также:
  1. Автоматизация гидродинамических процессов.
  2. Аэродинамическая сила и ее момент.
  3. Аэродинамические схемы.
  4. Аэродинамический расчет вентиляционной сети
  5. Аэродинамический расчет центробежного вентилятора
  6. Витамины: шиповник, чёрн смородина, земляника.
  7. Газогидродинамические методы исследования
  8. Гидродинамика
  9. Гидродинамика
  10. ГИДРОДИНАМИКИ И РЕОЛОГИИ
  11. Гидродинамическая сила и ее момент.
  12. Гидродинамические аварии их причины

Народні назви: дика горобинка, приворотень, остуда.

Російська назва: пижма обьїкновенная. Опис рослини. Багаторічна, з сильним запа­хом, трав'яниста рослина 100—150 см заввиш­ки (мал. 92). Кореневище горизонтальне, по­взуче, корені тонкі шнуроподібні. Стебло пря­мостояче, борозенчасте, у верхній частині гілля­сте, голе або злегка опушене. Листки прості, Мал. 92 почергові, в окресленні довгасті, завдовжки до

20 см, перисторозсічені на 9—12 пар довгасто- ланцетоподібних із зубчастими або перистонадрізаними краями сегментів. Суцвіття — кошики, яскраво-жовтого кольору зібрані на верхівках стебел у рясні щитки.

Плід — конусоподібно звужена ребриста сім'янка без летючки. Цвіте рослина в червні—серпні, плоди достигають у серпні—вересні.

Поширення та місцезростання. Зустрічається майже по- всій території України (за винятком гірських районів Криму), Росте на подвір'ях, уздовж доріг,.канав, на сухих луках, рідше по чагар­никах і лісах., ї

Правила заготівлі. Охоронні заходи. Заготовлюють суцвіття на початку цвітіння, зрізуючи ножем, ножицями із залишком квітко­ніжки завдовжки не більше ніж 4 см, залишаючи декілька рослин для розмноження.

; Первинне оброблення. Сушіння. Відрізають стебла довше за 4 см, відбирають листки та кошики, що перецвіли, інші рослини, міне­ральні домішки. Сушать на горищах під залізним дахом, під на­вісами та в приміщеннях з доброю вентиляцією, розкладаючи си­ровину тонким шаром (2—3 см). У сушарках сушать за темпера­тури не вище 40 °С. Вихід сухої сировини — 22—23 %.

Зберігання. Сировину пакують у мішки масою по 20 кг, тюки — по 50 кг. Подрібнену сировину — у пачки з картону по 75 г. Збері­гають окремо від інших видів. Термін зберігання — 3 роки.

Опис сировини. Складне щиткоподібне суцвіття й окремі квіткові кошики, напівкулясті з притиснутою серединою, діаметром 6—8 мм, складаються з дрібних трубчастих квіток: крайових — маточкових, серединних — двостатевих. Квітколоже голе, м'ясисте, злегка ви­пукле, оточене черепицеподібною обгорткою, яка складається з ланцетоподібних із плівчастим краєм листочків. Квітконіжки бо­розенчасті. Колір квіток жовтий, обгорток — бурувато-зелений, квітконіжок — світло-зелений. Запах своєрідний (камфорний). Смак пряний, гіркий.

Хімічний склад сировини. Містяться флавоноїди (похідні апіге­ніну, лютеоліну, кверцетину); ефірна олія, головні компоненти якої біциклічні монотерпенові кетони (а- і (3-туйон, сесквітерпеновий лактон— танацетин); дубильні речовини, органічні кислоти, алка­лоїди.

Фармакологічна дія та застосування. Посилює секрецію жовчі, покращує травлення, підвищує артеріальний тиск, справляє про- тигельмінтну дію. Застосовують при холециститах, гепатитах, гас­тритах, колітах, ентероколітах, ентеробіозі (зараженні гострика­ми) та аскаридозі. Застосовувати обережно, оскільки рослина от­руйна.

Лікарські засоби та форми. Збори, настій.

Протипоказання: вагітність.

Квітки глоду — Ріогеа Сгаіаеф. Плоди глоду — Ргисіт СгаІае£І Глід криваво-червоний - СгаІае#т аащиіпеа Раїї Глід колючий — Сгаіае§т охуасапїка зети Ро}агк Родина розові - Попасене

Народні назви: гліт, глот, гложина. Російські назви: боярьішник кроваво-крас- ньій, боярьішник колючий (обьщновенньш).

Опис рослини. Обидва види — високі кущі, рідше невеликі дерева з прямими пазушними колючками (мал. 93). Листки почергові з.при-.листками, короткочерещкові, обериенояй не­подібні, з клиноподібними основами, більш або менш глибо колопатеві з великозубчастим краєм. Квітки в невеликих білих щитках. Плід несправжній, яблукоподібний, червоний. Цвіте в травні, плоди достигають у серпні. Основні відмінності між ви­дами в тому, що тонкі гілки у глоду колючого сірі, листки голі, плоди з 2—3 кісточками, у глоду криваво-червоного тонкі гілки пурпурно-коричневі, блискучі, листки з обох боків коротковоло- систі, плодй з 3—4 кісточками.

Поширення та місцезростання. Глід криваво-червоний у дико­му вигляді росте в лісових і лісостепових районах України в підліску Мішаних і листяних лісів, на узліссях, по берегах річок і боліт. Глід колючий росте в Закарпатті.

В Україні росте близько ЗО інших видів глоду, з яких дозволено заготовляти сировину. Рослини широко культивуються в парках і садах по всій Україні.

Правила заготівлі. Охоронні заходи. Заготовлюють квітки на початку цвітіння, коли частина квіток у суцвітті ще не розкри­лась, зриваючи або зрізуючи цілі суцвіття, і нещільно складають у кошики. Плоди заготовлюють під час повного достигання, зрива­ючи їх руками без плодоніжок. Під час збирання сировини не можна обламувати гілки.

Мал. 93

Первинне оброблення. Відбирають листки, що випадково потра­пили при заготівлі; суцвіття, що складаються лише з бутонів (вони погано висихають і швидко буріють); суцвіття, що перецвіли (вони теж швидко буріють під час сушіння); недостиглі та пошкоджені плоди, інші домішки.

Сушіння. Квітки сушать швидко під навісами, залізним дахом, у приміщеннях з доброю вентиляцією, розкладаючи сировину тон­ким шаром (2—3 см), плоди — у сушарках за температури 50— 60 °С. Вихід сухої сировини — 25 %.

Стандартизація. Після сушіння відбирають побурілі квітки, почорнілі та побурілі плоди.

Зберігання. Квітки пакують у ящики по 10—15 кг, у пачки з картону — по 100 г. Плоди пакують у мішки по 40—50 кг, у пачки з картону — по 50 г. Зберігають у сухих, добре провітрюваних приміщеннях. Термін зберігання квіток — 3 роки, плодів — 2 роки.

Опис сировини. Квітки. Суміш цільних щиткоподібних суцвіть, рідше зонтикоподібних та їхніх частин. Квітки правильні з под­війною оцвітиною, що складається з 5 довгасто-трикутних, три­кутних або вузьколанцетоподібних зеленуватих чашолистків і 5 овальних бурувато- або жовтувато-білих пелюсток. Тичинок: до 20, з червоними пиляками, стовпчиків 1—5, квітконіжки голі або слабкоопушені, завдовжки до 35 мм. Діаметр квіток — 10—15 мм, бутонів — 3—4 мм. Запах слабкий, специфічний. Смак слабкогір- кий, слизистий.

Плоди. Плоди яблукоподібні, від шароподібної до еліптичної форми, тверді, зморщені, завдовжки 6—14 мм, завтовшки 5—11 мм, зверху з кільцевою облямівкою, яку утворюють залишки чашо­листків. У м'якоті плоду 1—5 здерев'янілих кісточок, неправильно трикутної або овальної форми. Поверхня кісточок ямчасто-змор- шкувата або борозенчаста по спинці. Колір плодів від жовто-оран­жевого і бурувато-червоного до темно-бурого або чорного, іноді з білуватим нальотом. Запах відсутній. Смак солодкуватий.

Хімічний склад сировини. Квітки містять флавоноїди: гіперозид, кверцитрин, кверцетин, вітексин, ацетилвітексин; оксикоричні кислоти — кавова і хлорогенова; холін, ацетилхолін, триметиламін, ефірну олію.

Плоди містять гіперозид, кавову та хлорогенову кислоти, ду­бильні речовини, тритерпенові сполуки (урсолову й олеанову кис­лоти), жирну олію, (3-ситостерин, сорбіт, холін, ацетилхолін.

Фармакологічна дія та застосування. Справляє кардіотонічну, гіпотензивну, седативну, протиаритмічну, спазмолітичну дію; по­силює кровообіг у коронарних судинах серця і судинах мозку. За­стосовують при функціональних розладах серцевої діяльності, після перенесених тяжких захворювань, на початкових стадіях гіперто­
нічної хвороби, при безсонні, атеросклерозі, клімактеричному не­врозі.

Лікарські форми та засоби. Квітки, плоди, збори. Настій з квіток* відвар із плодів. Настойка з квіток. Екстракт з плодів, який вхо­дить до складу препарату кардіовален. Із плодів глоду зігнуточе- решкового виготовляють кратезид. Рідкий екстракт квіток вхо­дить до складу препаратів "Кардіофіт", "Біовіталь", "Геровітал", "Доппельгерц", що мають гіпотензивні та седативні властивості. Препарат "Фітульвент" справляє репаративну, жовчогінну, анти­септичну, седативну дію.

Пуп'янки софори японської — АІаЬазігае Зоркогае^аропісае

Плоди софори японської — Ргисіт Зоркогае іаропісае

Софора японська — Яоркогаіаропіса Ь.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 | 149 | 150 | 151 | 152 | 153 | 154 | 155 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)