 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Родина айстрові — Ахіегасеае
Народні назви: дика горобинка, приворотень, остуда.
Російська назва: пижма обьїкновенная. Опис рослини. Багаторічна, з сильним запахом, трав'яниста рослина 100—150 см заввишки (мал. 92). Кореневище горизонтальне, повзуче, корені тонкі шнуроподібні. Стебло прямостояче, борозенчасте, у верхній частині гіллясте, голе або злегка опушене. Листки прості, Мал. 92 почергові, в окресленні довгасті, завдовжки до
20 см, перисторозсічені на 9—12 пар довгасто- ланцетоподібних із зубчастими або перистонадрізаними краями сегментів. Суцвіття — кошики, яскраво-жовтого кольору зібрані на верхівках стебел у рясні щитки.
|
Плід — конусоподібно звужена ребриста сім'янка без летючки. Цвіте рослина в червні—серпні, плоди достигають у серпні—вересні.
Поширення та місцезростання. Зустрічається майже по- всій території України (за винятком гірських районів Криму), Росте на подвір'ях, уздовж доріг,.канав, на сухих луках, рідше по чагарниках і лісах., ї
Правила заготівлі. Охоронні заходи. Заготовлюють суцвіття на початку цвітіння, зрізуючи ножем, ножицями із залишком квітконіжки завдовжки не більше ніж 4 см, залишаючи декілька рослин для розмноження.
; Первинне оброблення. Сушіння. Відрізають стебла довше за 4 см, відбирають листки та кошики, що перецвіли, інші рослини, мінеральні домішки. Сушать на горищах під залізним дахом, під навісами та в приміщеннях з доброю вентиляцією, розкладаючи сировину тонким шаром (2—3 см). У сушарках сушать за температури не вище 40 °С. Вихід сухої сировини — 22—23 %.
Зберігання. Сировину пакують у мішки масою по 20 кг, тюки — по 50 кг. Подрібнену сировину — у пачки з картону по 75 г. Зберігають окремо від інших видів. Термін зберігання — 3 роки.
Опис сировини. Складне щиткоподібне суцвіття й окремі квіткові кошики, напівкулясті з притиснутою серединою, діаметром 6—8 мм, складаються з дрібних трубчастих квіток: крайових — маточкових, серединних — двостатевих. Квітколоже голе, м'ясисте, злегка випукле, оточене черепицеподібною обгорткою, яка складається з ланцетоподібних із плівчастим краєм листочків. Квітконіжки борозенчасті. Колір квіток жовтий, обгорток — бурувато-зелений, квітконіжок — світло-зелений. Запах своєрідний (камфорний). Смак пряний, гіркий.
Хімічний склад сировини. Містяться флавоноїди (похідні апігеніну, лютеоліну, кверцетину); ефірна олія, головні компоненти якої біциклічні монотерпенові кетони (а- і (3-туйон, сесквітерпеновий лактон— танацетин); дубильні речовини, органічні кислоти, алкалоїди.
Фармакологічна дія та застосування. Посилює секрецію жовчі, покращує травлення, підвищує артеріальний тиск, справляє про- тигельмінтну дію. Застосовують при холециститах, гепатитах, гастритах, колітах, ентероколітах, ентеробіозі (зараженні гостриками) та аскаридозі. Застосовувати обережно, оскільки рослина отруйна.
Лікарські засоби та форми. Збори, настій.
Протипоказання: вагітність.
Квітки глоду — Ріогеа Сгаіаеф. Плоди глоду — Ргисіт СгаІае£І Глід криваво-червоний - СгаІае#т аащиіпеа Раїї Глід колючий — Сгаіае§т охуасапїка зети Ро}агк Родина розові - Попасене
Народні назви: гліт, глот, гложина. Російські назви: боярьішник кроваво-крас- ньій, боярьішник колючий (обьщновенньш).
Опис рослини. Обидва види — високі кущі, рідше невеликі дерева з прямими пазушними колючками (мал. 93). Листки почергові з.при-.листками, короткочерещкові, обериенояй неподібні, з клиноподібними основами, більш або менш глибо колопатеві з великозубчастим краєм. Квітки в невеликих білих щитках. Плід несправжній, яблукоподібний, червоний. Цвіте в травні, плоди достигають у серпні. Основні відмінності між видами в тому, що тонкі гілки у глоду колючого сірі, листки голі, плоди з 2—3 кісточками, у глоду криваво-червоного тонкі гілки пурпурно-коричневі, блискучі, листки з обох боків коротковоло- систі, плодй з 3—4 кісточками.
Поширення та місцезростання. Глід криваво-червоний у дикому вигляді росте в лісових і лісостепових районах України в підліску Мішаних і листяних лісів, на узліссях, по берегах річок і боліт. Глід колючий росте в Закарпатті.
В Україні росте близько ЗО інших видів глоду, з яких дозволено заготовляти сировину. Рослини широко культивуються в парках і садах по всій Україні.
Правила заготівлі. Охоронні заходи. Заготовлюють квітки на початку цвітіння, коли частина квіток у суцвітті ще не розкрилась, зриваючи або зрізуючи цілі суцвіття, і нещільно складають у кошики. Плоди заготовлюють під час повного достигання, зриваючи їх руками без плодоніжок. Під час збирання сировини не можна обламувати гілки.
Мал. 93
|
Первинне оброблення. Відбирають листки, що випадково потрапили при заготівлі; суцвіття, що складаються лише з бутонів (вони погано висихають і швидко буріють); суцвіття, що перецвіли (вони теж швидко буріють під час сушіння); недостиглі та пошкоджені плоди, інші домішки.
Сушіння. Квітки сушать швидко під навісами, залізним дахом, у приміщеннях з доброю вентиляцією, розкладаючи сировину тонким шаром (2—3 см), плоди — у сушарках за температури 50— 60 °С. Вихід сухої сировини — 25 %.
Стандартизація. Після сушіння відбирають побурілі квітки, почорнілі та побурілі плоди.
Зберігання. Квітки пакують у ящики по 10—15 кг, у пачки з картону — по 100 г. Плоди пакують у мішки по 40—50 кг, у пачки з картону — по 50 г. Зберігають у сухих, добре провітрюваних приміщеннях. Термін зберігання квіток — 3 роки, плодів — 2 роки.
Опис сировини. Квітки. Суміш цільних щиткоподібних суцвіть, рідше зонтикоподібних та їхніх частин. Квітки правильні з подвійною оцвітиною, що складається з 5 довгасто-трикутних, трикутних або вузьколанцетоподібних зеленуватих чашолистків і 5 овальних бурувато- або жовтувато-білих пелюсток. Тичинок: до 20, з червоними пиляками, стовпчиків 1—5, квітконіжки голі або слабкоопушені, завдовжки до 35 мм. Діаметр квіток — 10—15 мм, бутонів — 3—4 мм. Запах слабкий, специфічний. Смак слабкогір- кий, слизистий.
Плоди. Плоди яблукоподібні, від шароподібної до еліптичної форми, тверді, зморщені, завдовжки 6—14 мм, завтовшки 5—11 мм, зверху з кільцевою облямівкою, яку утворюють залишки чашолистків. У м'якоті плоду 1—5 здерев'янілих кісточок, неправильно трикутної або овальної форми. Поверхня кісточок ямчасто-змор- шкувата або борозенчаста по спинці. Колір плодів від жовто-оранжевого і бурувато-червоного до темно-бурого або чорного, іноді з білуватим нальотом. Запах відсутній. Смак солодкуватий.
Хімічний склад сировини. Квітки містять флавоноїди: гіперозид, кверцитрин, кверцетин, вітексин, ацетилвітексин; оксикоричні кислоти — кавова і хлорогенова; холін, ацетилхолін, триметиламін, ефірну олію.
Плоди містять гіперозид, кавову та хлорогенову кислоти, дубильні речовини, тритерпенові сполуки (урсолову й олеанову кислоти), жирну олію, (3-ситостерин, сорбіт, холін, ацетилхолін.
Фармакологічна дія та застосування. Справляє кардіотонічну, гіпотензивну, седативну, протиаритмічну, спазмолітичну дію; посилює кровообіг у коронарних судинах серця і судинах мозку. Застосовують при функціональних розладах серцевої діяльності, після перенесених тяжких захворювань, на початкових стадіях гіперто
нічної хвороби, при безсонні, атеросклерозі, клімактеричному неврозі.
Лікарські форми та засоби. Квітки, плоди, збори. Настій з квіток* відвар із плодів. Настойка з квіток. Екстракт з плодів, який входить до складу препарату кардіовален. Із плодів глоду зігнуточе- решкового виготовляють кратезид. Рідкий екстракт квіток входить до складу препаратів "Кардіофіт", "Біовіталь", "Геровітал", "Доппельгерц", що мають гіпотензивні та седативні властивості. Препарат "Фітульвент" справляє репаративну, жовчогінну, антисептичну, седативну дію.
Пуп'янки софори японської — АІаЬазігае Зоркогае^аропісае
Плоди софори японської — Ргисіт Зоркогае іаропісае
Софора японська — Яоркогаіаропіса Ь.
Поиск по сайту: