Родина вересові — Егісасеае. Народні назви: чорні ягоди, яфени

Народні назви: чорні ягоди, яфени.

Російська назва: черника обьїкновенная.

Опис рослини. Напівчагарник заввишки 15— 50 см (мал. 119). Кореневище до 2—3 м, повзу­че, укорінюється. Стебла прямостоячі, розга­лужені. Листя почергове, короткочерешкове, тонке, яйцеподібне, дрібнопилчасте. Квітки дрібні поодинокі, пазушні, зеленкувато-рожеві, глечикоподібнокулясті. Плід — соковита чорно- синя з сизим нальотом ягода. Цвіте у травні— Мал. 119 червні, плоди дозрівають у липні—серпні.

Поширення і місцезростання. Росте в Карпатах, Поліссі, захід­ному лісостепу: у зоні хвойних і мішаних лісів, утворюючи за­рості.

Правша заготівлі. Охоронні заходи. Збирають у суху погоду стиглі плоди без плодоніжок, зриваючи руками, або "зчісують" спе­ціальними совками-гребінцями, складаючи у тверду тару. Під час заготівлі необхідно берегти від прямих сонячних променів, щоб ягоди не пускали сік.

Для збереження заростей не можна ламати стебла, пошкоджу­вати кореневу систему. Необхідно періодично міняти місця масо­вих заготовок. Листя обривають вручну у фазу цвітіння рослини. Як лікарську сировину також зрізають верхівки пагонів. Слід обри­вати тільки нижні й серединні листки і залишати на рослині час­тину пагонів для подальшого її розвитку.

Первинне оброблення. Сушіння. При "зчісуванні" ягід до сировини потрапляє багато листків і зелених плодів, які потім видаляють.

Ягоди пров'ялюють на повітрі 2—3 год, тоді сушать у печах або плодосушарнях за температури 55—60 °С. Розкладають тонким шаром, часто перемішуючи. За високої температури ягоди спіка­ються, а за низької — скисають і пліснявіють. Правильно вису­шені ягоди не злипаються, не забруднюють руки. Листя сушать у затінку, на горищі тонким шаром, періодично перегортаючи. У сушарнях — за температури 55—60 °С.

Вихід сухої сировини плодів — 13 %, листя — 20 %.

Опис сировини. Плоди — ягоди, сильно зморшкуваті, безформні, а розмочені у воді — кулясті. На верхівці кільцева облямівка від залишку чашечки. У центрі залишок стовпчика або невелике заг­либлення, якщо стовпчик відпав. У м'якоті — до ЗО штук насінин. Діаметр плодів — 3—6 мм. Колір плодів зовні чорний з червонува­тим відтінком; м'якоть — червоно-фіолетова. Запах слабкий. Смак кисло-солодкий, трохи в'яжучий. Термін зберігання — до 2 років. Листя — яйцеподібної форми, краї дрібнопилчасті, завдовжки до 20 мм, завширшки 5—16 мм. Колір світло-зелений, запах слабкий, смак гіркуватий. Пагони — суміш верхівок із листками та квітка­ми. Стебла борозенчасті, завдовжки до 15 см. Колір стебел і листків світло-зелений, квіток — зеленувато-рожевий. Запах слабкий, смак гіркуватий.

Хімічний склад сировини. Плоди містять дубильні речовини піро­катехінової групи (до 12 %), цукор (до 6 %), антоціановий гліко­зид міртилін, пектинові речовини, органічні кислоти (лимонна, яблучна, молочна, хінна, бурштинова), вітаміни С і групи В, каро­тин, залізо, марганець, пігменти.

У листі містяться конденсовані дубильні речовини (7 %); фе­нольні сполуки неоміртилін, міртилін, арбутин; флавоноїди; урсо­лова та олеанолова кислоти тощо.

Фармакологічна дія і застосування. Плоди використовують як м'який в'яжучий і дієтичний засіб при гострих і хронічних шлун­ково-кишкових розладах, колітах, ентероколітах. Пагони зменшу­ють вміст цукру в крові.

Лікарські форми і засоби. З плодів готують відвари. Пагони чор­ниці входять до складу протидіабетичного збору "Арфазетин".

Поиск по сайту: