Родина айстрові — Ааіегасеае

Російська назва: зхинацея пурпурная.

Опис рослини. Багаторічна трав'яниста рослина заввишки 50—150 см (мал. 3). Ко­реневище конусоподібне з циліндричними коренями. Листя лінійно-ланцетоподібне, просте, краї зубчасті; нижнє — черешкове, верхнє — сидяче.

Крайові квітки язичкові пурпурові, тем­но-червоні, жовті; серединні — трубчасті дво­статеві, зібрані у великі кошики на кінцях стебел. Плід — чотиригранна сім'янка.

Поширення та місцезростання. В Україні Мал. З

вирощують як декоративну рослину, пере­важно у південних районах.

Правила заготівлі. Траву зрізують під час цвітіння. Кореневи­ща з коренями восени викопують, миють, ріжуть на шматки.

Первинне оброблення. Сушіння. Видаляють частини кореневи­ща та коренів, які підгнили. Сушать траву у приміщеннях з доб­рою вентиляцією; підземні органи — в сушарнях за температури 45 °С.

Опис сировини. Трава з простими лінійно-ланцетоподібними листками, по краю виїмчасто-зубчастими, та квітками в кошиках, завдовжки до 35 см. Колір листків зелений, квіток у кошиках — пурпуровий, темно-червоний. Запах слабкий. Смак гіркуватий.

Кореневища конусоподібні, цільні або розрізані вздовж, часто в центрі з порожниною. Корені циліндричні. Кореневища 1—4 см завдовжки, корені — 3—15 см, колір бурий, на зламі світло-бурий або сірий. Запах слабкий, своєрідний. Термін зберігання — 2 роки.

Хімічний склад сировини. Усі органи рослини містять полісаха­риди, ефірну олію, флавоноїди, дубильні речовини. У підземних органах містяться жирна олія, інулін, фенолкарбонові кислоти, а

також мікроелементи: кобальт, молібден, срібло, селен, цинк, спо­луки калію, магнію, заліза.

Фармакологічна дія та застосування. Імуностимулювальний засіб; при психічній депресії, для загоєння ран, при опіках і захво­рюваннях верхніх дихальних шляхів.

Лікарські форми та засоби. Відвар, настойка, препарат імунал.

Корені цикорію — Кайісез Сіскогіі

Поиск по сайту: