Родина селерові — Аргасеае

Народні назви: волоський кріп, солодкий кріп.

Російська назва: фенхель обьїкновенньїй.

Опис рослини. Багаторічна (в культурі дво­річна) трав'яниста рослина зі стрижневим ве­ретеноподібним жовто-білим коренем (мал. 48). Стебло прямостояче, всередині пусте, кругля­сте, тонкоребристе, дуже галузисте, 100—200 см заввишки. Листки почергові, яйцеподібно-три­кутні, 3—4тперисторозсічені на ниткоподібні сегменти із розширеним жолобчастим череш­ком, утворюють довгі піхви; нижні довгоче- решкові, великі — до ЗО см завдовжки; верхні — дрібні, майже сидячі. Стебла і листки з си­зуватим нальотом.

Суцвіття — складний (10—20-променевий) зонтик, обгортки й обгорточки відсутні — розміщені на кінцях стебла і гілок. Квітки дрібні, 5 пелюсток зігнуті верхівками всередину, жовтого кольору. Плід — вислоплодник. Цвіте у липні—серпні. Плоди достигають у вересні—жовтні.

Поширення та місцезростання. Батьківщина фенхелю звичай­ного — країни Середземномор'я і Західної Азії. В Україні культи­вують як ефіроолійну, лікарську, пряно-смакову рослину.

Правила заготівлі. Сушіння. Зберігання. Рослину скошують ма­шинами, коли плоди на бічних зонтиках достиглі, а центральні набувають зеленувато-буруватого забарвлення; досушують у вал­ках, обмолочують і очищують від домішок. Зберігають у сухих, добре провітрюваних приміщеннях за правилами зберігання ефіроолійної сировини. Термін зберігання — 3 роки.

Опис сировини. Плід — вислоплодник, який розпадається на два напівплодики (мерикарпії). Мерикарпії довгастої, майже цилінд­ричної форми, голі, із залишками п'ятизубчастої чашечки. Зов­нішній бік мерикарпія опуклий, внутрішній — плоский. Кожний мерикарпій з 5 сильно виступаючими поздовжніми реберцями: три з них розміщені на опуклому боці і два розвинутіших — по боках. Насіння одне, зростається з оплоднем. Довжина плодів — 4—10 мм, ширина — 1,5—4 мм. Колір плодів зеленувато-бурий. Запах силь­ний, ароматний. Смак солодкувато-пряций.

Мікроскопічні ознаки. На поперечному зрізі мерикарпія можна побачити епідерміс, який складається з одного шару овальних клітин. У мезокарпії реберець проходять провідні пучки, оточені овальни­ми або кулястими клітинами з сітчастим потовщенням. Між ребер­цями розташовані великі ефіроолійні канальці: із зовнішнього боку
мерикарпія їх 4, з внутрішнього — 2. Ефіроолійні канальці оточені шаром клітин із коричневими оболонками. Ендокарпій щільно зро­стається з насінною шкіркою жовто-коричневого кольору. Клітини ендосперму насіння заповнені алейроновими зернами, краплями жирної олії та дрібними друзами кальцію оксалату.

Хімічний склад сировини. Плоди фенхелю містять 4—6 % ефір­ної олії (основні компоненти — анетол, анісовий альдегід, анісова кислота, фенхон, Ь-пінен, Ь-феландрен); жирну олію, білки, фла­воноїди, кумарини.

Фармакологічна дія та застосування. Справляє відхаркуваль­ну, спазмолітичну, проносну та слабку сечогінну дію. Застосову­ють при захворюванні дихальних шляхів (бронхіті, трахеїті та ін.), метеоризмі.

Лікарські форми та засоби. Збори (проносний, грудний). Ефір­на олія входить до складу води кропної, крапель "Алталекс", пре­парату солутан, протиастматичної мікстури Траскова.

Поиск по сайту: