Родина розові — Ковасеае

Російська назва: малина обьїкновенная.

Опис рослини. Гіллястий колючий напівкущ, до 2 м заввишки. Кореневище довге, повзуче, яке розвиває дворічні наземні пагони. Однорічні пагони трав'янисті, зелені, з колючками; до зими вони дерев'яніють. Дворічні пагони утворюють суцвіття, плодоносять, а потім відмирають. Листя чергове, трійчасте або непарноперисте з
нерівнопилчастим краєм. Зверху зелене, знизу — сіро-повстисте. Квітки двостатеві, зеленувато- білі, зібрані в малоквіткові китицеподібні суц­віття на верхівках стебел або в пазухах лист­ків. Плід — збірна кістянка жовтого або черво­ного кольору, що легко відділяється від квітко­ложа (мал. 148). Цвіте в червні—липні. Плоди достигають у липні—серпні.

Поширення і місцезростання. Дикоросла малина росте на вогкуватих і освітлених місцях _{Мал 148} на Поліссі і в лісостепу серед рідколісся, по галявинах, на вирубках, серед чагарників, утворюючи густі й ве­ликі зарості. Також вирощують як плодову культуру.

Правила заготівлі. Достиглі плоди без квітконіжок і квітколо­жа збирають у суху погоду, після висихання роси. Плоди малини легко мнуться і псуються при недбалому збиранні, а також при тривалому перевезенні. Тому плоди складають у невеликі, негли­бокі, легкі кошики або цеберки і швидко транспортують до місця сушіння.

Основні охоронні заходи. При збиранні сировини не можна ви­топтувати і ламати кущі, особливо однорічні пагони.

Первинне оброблення. Сушіння. Зберігання. Зібрану сировину звільняють від листків, гілочок, перезрілих і м'ятих плодів. Після попереднього підв'ялювання плоди сушать у сушарнях за темпе­ратури 50—60 °С, розкладаючи їх тонким шаром у 2—3 см на па­пері, тканині або сітці. Можна сушити в печах. Вихід сухої сиро­вини — 16—18 %. Зберігають сировину в сухому, добре провітрю­ваному приміщенні. Термін зберігання — 2 роки.

Опис сировини. Плоди — збірні складні кістянки округлої або конусоподібної форми, які не злипаються в грудочки: Складна кістянка складається з 30—60 окремих кістянок, що зрослися між собою. Вони утворюють пустий конус з круглою верхівкою діа­метром від 7,5 до 12 мм. Окремі кістянки дрібні, зморщені, куляс­тої форми, опушені, всередині є кісточка, що має ямчасту поверх­ню. Колір сировини зверху сірувато-малиновий, м'якоті — роже­вий, кісточок — темно-жовтий. Запах специфічний, приємний. Смак кислувато-солодкий.

Хімічний склад сировини. Плоди містять органічні кислоти (са­ліцилову, яблучну, лимонну, мурашину тощо); каротиноїди; віта­міни С і групи В, цукри, пектинові, дубильні речовини; солі калію,
міді, заліза; антоціанові сполуки, флавоноїди, жирні кислоти, р- ситостерини тощо.

Фармакологічна дія і застосування. Зі свіжих плодів виготов­ляють сироп, який покращує смак і запах ліків. Настій з сухих плодів вживають як потогінний і жарознижувальний засіб при застуді (лікувальний ефект залежить в основному від наявності в плодах саліцилової кислоти). Свіжозаморожені плоди малини і висушену сировину використовують для лікування атеросклерозу завдяки вмісту жирних кислот і р-ситостерину. Також малину за­стосовують як вітамінний засіб.

Лікарські форми і засоби. Плоди малини, потогінні збори, настій, сироп.

Поиск по сайту: