Родина розові - Кояасеае

Народна назва: ягода червона. Російська назва: земляника лесная.

Опис рослини. Багаторічна трав'яниста рос­лина з коротким товстим кореневищем, вкри­тим бурими прилистками (мал. 11). Від нього відходять тонкі корені і довгі повзучі пагони, що вкорінюються у вузлах. На місцях вкорінен­ня розвиваються розетки прикореневих лист­ків та квітконосні стебла.

Стебла прямостоячі або висхідні, заввишки 5—20 см, мало пе­ревищують прикореневі листки. Листки трійчасті, довгочерешкові, зібрані в прикореневу розетку. Квітки правильні, роздільнопелю­сткові, двостатеві, зібрані в щиткоподібне рідке суцвіття, яке роз­міщується на довгих притиснутоволосистих ніжках. Віночок білий, діаметром до 20 мм. Плоди ягодоподібні, утворюються із сокови­того квітколожа, на якому заглиблені сім'янки. Вони пониклі, коніч­ної, яйцеподібної або кулястої форми, яскраво- або темно-черво­ного кольору. Цвіте рослина у травні—червні, плоди достигають у червні—липні.

Поширення та місцезростання. Зустрічається на більшій час­тині території України, крім степу. Росте на галявинах та узліссях хвойних і мішаних лісів, на узбіччях шляхів, старих цвинтарях, у лісосмугах, серед чагарників, на сухих і трав'янистих схилах. Рос­лина любить світло.

Правила заготівлі. Листки заготовлюють у фазу цвітіння рос­лини. їх зривають або зрізують гострим ножем так, щоб залишок черешка не перевищував 1 см. Зібрану сировину складають у відкриту тару пухким шаром і доставляють на місце сушіння.

Охоронні заходи. Не можна виривати рослину з коренем.

Первинне оброблення. Сушіння. Зберігання. Із сировини вибира­ють сторонні домішки і сушать на свіжому повітрі в затінку або на стелажах у приміщеннях, що добре вентилюються, на брезенті або мішковині, періодично перегортаючи. У сушарках сушать за темпера­тури не вище 45 °С. Вихід сухої сировини — 20 %. Зберігають сиро­вину в сухому приміщенні, що добре вентилюється, уникаючи по­трапляння прямих сонячних променів. Термін зберігання — 1 рік.

Опис сировини. Сировиною є цілі або частково подрібнені трій­часті листки із залишком черешка не більше 1 см. Листки склада­ються з трьох майже сидячих листочків. Середній листочок яйце­подібної або ромбічної, бічно-косо-яйцеподібної форми. Край — зубчастий, зубці трикутні або майже округлі. Зісподу листочків виділяються жовтуваті центральна та бічні жилки першого порядку. Зверху листки мають рідкі волоски, знизу вони більш опушені. Листочки від 1,5 до 6 см завдовжки і від 1,6 до 4 см завширшки. Колір Листків зверху зелений або темно-зелений, знизу сіруватий або яскраво-зелений. Запах слабкий. Смак кислувато-в'яжучий.

Хімічний склад сировини. Листки містять вітамін С, каротиної­ди, вітаміни групи В, цукри, органічні кислоти, флавоноїди, сліди
ефірних олій та алкалоїдів, дубильні речовини, солі заліза, мар­ганцю, кобальту та ін.

Фармакологічна дія та застосування. Розширює периферійні кровоносні судини, знижує артеріальний тиск, підвищує тонус і посилює скорочення матки, має сечогінні, жовчогінні, потогінні, протизапальні та гіпоглікемічні властивості. Також використову­ють при недокрів'ї.

Лікарські форми. Настій.

Плоди смородини чорної — Ргисіш ВіЬі$ пщгі

Поиск по сайту: