|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Родина ясноткові — Ьатіасеае. Народні назви: кронивничок, сердешникНародні назви: кронивничок, сердешник. Російська назва: пустьірник пятилопастньїй. Опис рослини. Багаторічна трав'яниста рослина 50—200 см заввишки (мал. 95). Корені стрижневі, малогалузисті. Стебла прямо Поширення та місцезростання. Зустрічається по всій Україні, але частіше в лісостепових районах, біля осель, на смітниках, під огорожами, у старих садах і парках. Культивується. Правила заготівлі. Охоронні заходи. Заготовлюють траву на початку цвітіння, зрізуючи ножем, ножицями, секатором верхівки стебел. Останнім часом запаси сировини зменшуються, тому при заготівлі потрібно залишати декілька рослин на площі ї м2; для розмноження, не виривати рослину з корінням, чергувати місця заготівлі. Первинне оброблення. Відрізують стебла товщі за 0,5 см і довші за 40 см. Вилучають пошкоджену, недоброякісну сировину, інші рослини, неорганічні домішки. Сушіння. Сушать траву в затінку, під навісами, на горищах під залізним дахом, у приміщеннях з доброю вентиляцією, розкладаючи сировину шаром у 5—7 см; у сушарках — за температури 50— 60 °С. Вихід сухої сировини — 25—28 %. Зберігання.Пакують сировину в мішки, тюки масою 10, 25,50 кг; подрібнену сировину —■ у пачки з картону по 100 г. Зберігають у сухих прохолодних приміщеннях. Термін зберігання — 3 роки. Опис сировини. Верхні частини стебла завдовжки до 40 см з квітками та листками. Стебла 4-гранні, порожнисті, завтовшки до 0,5 см. Листки супротивні, нижні 3 5-лопатеві, у суцвіттях 3- лопатеві або ланцетоподібні, зубчасті або цілокраї з клиноподібною основою, завдовжки до 14 см, завширшки до 10 см. Суцвіття колосоподібне, перерване; квітки і пуп'янки зібрані в мутовки по 10—18 (20) у пазухах лис тків. Чашечка трубчасто-дзвоникоподібна з п'ятьма шилоподібно-загостреними зубцями, конічна, колюча. Віночок завдовжки до 0,12 см, двогубий, довший за чашечку, верхня губа цілокрая, нижня — трилопатева; тичинок — 4. Стебла, листки, чашечки квіток опушені волосками. Колір, стебел сіро-зелений, листків - темно-зеленийі чашолистків -т зелений,; віночків брудно-рожевий або рожево-фіолетовий. Запах слабкий. Смак гіркуватий. ■ • ; Хімічний склад сировини. Містить флавоноїдні глікозиди (рутин, квінквелозид, кверцитрин, гіперозид, кос.мое.іїн, кверцитери- тин); дубильні речовини, іридоїди, протоалкалоїд (стахідрин); тритерпенові кислоти (урсолова кислота); сліди ефірної олії. Фармакологічна дія та застосування. Комплекс діючих речовин зумовлює седативну та гіпотензивну дію, що застосовується при серцево-судинних неврозах, на початкових стадіях гіпертензії, при Кардіосклерозі, підвищеній нервовій збудливості. Лікарські форми та засоби. Збори, настій, настойка; препарати "Кардіофіт", "Біовіталь", "Геровітал", "Доппельгерц". Трава гірчака перцевого — НегЬа РоІу£опі куЛгорірегів Гірчак перцевий — РоІу£опит куігорірег И.
Родина гречкові — РоІу§опасеае Народна назва: перець собачий. Російські назви: горец перечньїй, водяной иерец. Опис рослини. Однорічна трав'яниста рослина 20—70 см заввишки (мал. 96). Корінь стрижневий, слабкорозви нути й, м ал о гал уз и сти й. Стебло прямостояче, на верхівці трохи розгалужене, листки почергові, прості, прилистки перетворюються на розтруби. Квітки правильні, двостатеві, по 2—3 в пучках, зібрані в тонкі переривчасті колосоподібні суцвіття. Плід — горішок. Смак свіжої трави злегка пїекучий. Цвіте у червні—Серпні. Плоди достигають;у серпні—вересні. Поширення та місцезростання. Зустрічається майже по всій Україні (дуже рідко в Криму). Росте на вологих місцях: по берегах річок, озер, ставків, у вологих лісах, серед чагарників, іноді як бур'ян на городах, уздовж доріг.
Правила заготівлі. Охоронні заходи. /Заготовлюють траву під час цвітіння, до почервоніння стебел, зрізуючи ножем, секатором,-ножицями без грубих прикореневих частин на відстані 10 20 см від поверхні.ґрунту. На великих масивах можна скошувати косою. Первинне оброблення. Вилучають рослини з дуже почервонілими стеблами, відокремлюють нижні грубі частини стебел та корені, що випадково потрапили в сировину. При скошуванні трави відділяють домішки інших рослин. Сушіння. Сушать під навісами, на горищах та в приміщеннях з доброю вентиляцією, розкладаючи сировину шаром у 3- 5 см. У штучних умовах сушать у сушарках за температури 40—50 °С. Вихід сухої сировини — 20—22 %. Зберіганим. Суху траву пакують, пресуючи в тюки, по 40 кг, у мішки — до 25 кг. Подрібнену сировину фасують у пачки з картону по 100 г. Зберігають у сухих, добре провітрюваних приміщеннях. Термін зберігання — 2 роки. Опис сировини. Пагони з листками, квітками та плодами різного ступеня стиглості. Стебла циліндричні з потовщеними вузлами, завдовжки до 45 см. Листки почергові, короткочерешкові, дов- гасто-ланцетоподібні, загострені або тупуваті, цілокраї або хвилясті, голі, завдовжки до 9 см, завширшки до 1,8 см. Біля основи черешків циліндричні розтруби завдовжки до 1,5 см. Поверхня розтрубів гола, верхній край з короткими щетинками. Суцвіття — тонкі переривчасті, завдовжки до б см. Квітки на коротких квітко- ніжках. Оцвітина віночкоподібна з 3—4 тупуватими долями, завдовжки 3—4 мм, вкритими численними бурими крапками. Тичинок 6, рідше 8, маточка одна з 2—3 стовпчиками. Плоди — яйцеподібно-еліптичні горішки, заглиблені в оцвітину, що залишилася. Колір стебел зелений або червонуватий; квіток — зеленуватий або рожевий, плодів — чорний. Запах відсутній. Смак злегка пекучий. Мікроскопічні ознаки. У поверхневому препараті клітини епідермісу звивисті; продихи з обох боків листка оточені 2—4 клітинами. На поверхні дрібні безбарвні або світло-бурі залозки, що складаються з 2—4 клітин. По краю листкової пластинки та по жилках зісподу листка розміщені конусоподібні пучкові волоски, які зростаються з декількох клітин. У мезофілі листка численні великі гострокінцеві друзи кальцію оксалату і великі кулясті або овальні схизогенні вмістища з вмістом світло-бурого, бурого або золотисто-жовтого кольору. Хімічний склад сировини. Основні діючі речовини — флавоноїди (2—2,5 %): рутин, кверцитрин, гіперозид, кемпферол, персикари- ни (сульфати метіолових ефірів кверцетину). Також містить дубильні речовини (близько 3 %), вітаміни С і К, барвники. : Фармакологічна дія та застосування. Справляє кровоспинну дію при маткових та гемороїдальних кровотечах. Кровоспинна дія слабша, ніж у маткових ріжок, але має знеболювальний ефект. Лікарські форми і засоби. Збори, настій, рідкий екстракт, проти- гемороїдальні свічки "Анестезол". Трава гірчака почечуйного — НегЬаРоІу&опі регаісагіае Гірчак почечуйний — Роїудопит регвісагіа Ь. Родина гречкові — Роїу^опасеае Російська назва; горец почечуйний (почечуйная трава). Опис рослини. Однорічна трав'яниста рослина зі стрижневим коренем (мал. 97). Стебло прямостояче або висхідне, ЗО 100 см заввишки. Листки прості, почергові, короткочерешкові, з бурою плямою, прилистки зростаються в розтруби. Квітки дрібні, зібрані в густі колосоподібні китиці на верхівках стебла та гілок. Плоди тригранні горішки. Цвіте рослина. Мал. 97 в липні—серпні. Плоди достигають у серпні—вересні. Поширення та місцезростання. Зустрічається по всій території України. Росте на берегах річок, озер, ставків, по канавах, біля доріг, на вологих луках, як бур'ян на городах і полях. Правила заготівлі. Охоронні заходи. Заготовлюють траву під час цвітіння, зрізуючи верхівки рослини; ножем, ножицями, секатором, скошують косою, залишаючи декілька рослин для розмноження.. ■ Первинне оброблення. Відокремлюють нижні грубі частини стебел, вилучають домішки інших рослин. Сушіння. Сушать сировину в затінку (під навісами, у приміщеннях з доброю вентиляцією), розкладаючи шаром у 3—5 см, у штучних умовах — у сушарках за температури не вище 50 °С. Вихід сухої сировини— 20—22 %. Стандартизація. Зберігання. Після сушіння вилучають почорнілу та пожовклу сировину. Пакують в тюки не більше 40 кг, у мішки — по 20 кг. Подрібнену сировину пакують у пачки з картону по 100 г. Зберігають у сухих, добре провітрюваних приміщеннях. Термін зберігання — 2 роки. Опис сировини. Пагони з листками, квітками та плодами різного ступеня достигання. Стебла завдовжки до 40 см, гіллясті, ио- здовжньо-борозенчасті зі стовщеними вузлами. Листки почергові, короткочерешкові, ланцетоподібні, загострені з клиноподібною основою, з темною плямою на верхньому боці (або без неї), цілокраї, завдовжки до 16 см, завширшки до 2,5 см. Біля основи черешків плівчасті розтруби, вкриті притиснутими волосками, з верхнього краю війчасті, завдовжки від 0,2 до 4,5 мм.- Суцвіття — верхівкові, густі колосоподібні китиці. Квітки дрібні з простой' 4— 5-розсіченою оцвітиною, завдовжки 2—3,5 мм. Плоди — тригранні,-сочевицеподібні або плоскі горішки, завдовжки 2,2—2,9 мм, завширшки 1,6—2 мм, блискучі, чорні або темно-коричневі. ■ V' Колір стебел зелений, іноді з буруватим відтінком; листків — із верхнього боку зелений, з нижнього — сірувато-зелений; оцвітина рожева, рідше біла, біля основи зеленувата. Запах відсутній. Смак гіркуватий. ' -- • -. Хімічний склад сировини. Містить флавоноїди (авікулярин, пер- сикарин, кверцитрин, ізокверцитрин); вітамін К, танін, флобафени (продукти окиснення конденсованих дубильних речовин); вільну галову кислоту; ефірну олію, пектини. Фармакологічна дія та застосування. Справляє кровоспинну, м'яку посЛаблювальну дію; Застосовують при маткових кровотечах, рясних менструаціях, гемороїдальних кровотечах, атонічних та-спастичних; закрепах. Лікарські форми та засоби. Збори, настій; екстракт. Трава споришу — НегЬа РоІу£опі аьісиІагі$ Спориш звичайний — РоІу§огіит аьісиїаге Родина гречкові — РоІу£опасеае ■ Народні назви: пташина гречка, спарина, шпуриш, мурижок.. Російські назви: горец птичий, спорьіш. Опис рослини. Однорічна трав'яниста рослина зі стрижневим галузистим коренем (мал. 98). Стебло розгалужене від основи, колінчасте, здебільшого-лежаче, іноді висхідне, завдовжки 10 60 см (100 см). Листки прості, короткочерешкові, почергові, біля основи утворюють плівчасті розтруби. Квітки правильні, двостатеві, дрібні, з простою віночкоподібною оцвітиною, зібрані по 1—5 у Поширення та місцезростання. Росте по всій Україні (рідше на півдні) на подвір'ях, у парках, садах, уздовж доріг, по берегах річок, як бур'ян на городах і полях, на вигонах, сухих пасовищах. Витривала до витоптування. Правила заготівлі. Заготовлюють траву під час цвітіння, зрізуючи ножем, ножицями, при Мал. 98 утворенні суцільних заростей скошують косою. ; Первинне оброблення. Відокремлюють недоброякісну сировину, корені, органічні та мінеральні'домішки, довжину стебла доводять до 40 см.: Сушіння. Сушать траву під навісами, залізним дахом, у приміщеннях з доброю вентиляцією, розкладаючи шаром у 2—3 см. У штучних умовах сушать у сушарках за температури 40—50 °С. Вихід сухої сировини 22 24 %. Зберігання. І Іільну сировину пакують у тюки, мішки масою 40, 20 кг; подрібнену — у пачки з кар тону по 100 г. Зберігають у сухих, добре провітрюваних приміщеннях. Термін зберігання — З РОКИ."' - ' " •■■ ■• ■ • Опис сировини. Пагони з листками завдовжки до 40 см. Стебла тонкі, галузисті, циліндричні, колінчасті. Листки прості, почер- гові, короткочерешкові, цілокраї, різні за формою: ш ирокоеліптичні, оберненояйцеподібні, вузькодовгасті або майже лінійні, тупі або загострені, завдовжки до 3 см, завширшки до 1 см. Біля основи листків-два прилистки, що зростаються в розтруб. Розтруби сріблясто-білі, плівчасті,, розсічені.5 Квітки розміщені в пазухах листків по 1—5. Оцвітина проста, глибоконадрізана майже до 2/3, п'йти- членна. -":: ' Колір листків і стебел зелений або сизувато-зелений, оцвітини в нижній части ні бл ідо-.челєн ий, у верхній — білий або рожевий. Запах слабкий. Смак злегка в'яжучий. Хімічний склад сировини. Містить'.флавоноїди (до 2,5 %): авіку- лярин, персикарин, гіперозйДі кверцетин; вітаміни: вітамін Є, каротиноїди; дубильні речовини (4 %), слиз, водорозчинні сполукй кремнієвої кислоти (4,5 %), фенолокислоти, лігнаноВий глікозид аВІКуЛІН. -'■• -: Фармакологічна дія та застосування. Справляє сечогінну дію (сприяє розчиненню і виведенню з сечового міхура і нирок піску та каменів); кровоспинну та тонізуючу м'язи матки дію. Сприяє загоєнню туберкульозних каверн, зміцнює тканини легень (кремнієва кислота), зменшує проникність стінок судин. Справляє в'яжучу і протимікробну дію. Застосовують при сечо- та нирковокам'яній хворобі, катарі сечового міхура та інших його хронічних захворюваннях, маткових кровотечах, гастроентериті, проносі, туберкульозі легень. Лікарські форми та засоби. Збори, настій, таблетки "Марелін", препарат "Фітоліт". Квітки бузини чорної — Могев ЗатЬисі пщгае Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.007 сек.) |