Родина цибулеві — АІІіасеае. Російська назва: лук репчатьій

Російська назва: лук репчатьій.

Опис рослини.. Дворічна або багаторічна тра­в'яниста рослина заввишки 30—80 см з підзем­ним органом - плівчастою цибулиною. Стебло порожнисте, зелене, знизу здуте, безлисте, пря­ме, 30—80 (100) см заввишки, за довжиною перевищує листя. Листки прикореневі, цилінд­ричні, здуті, порожнисті, м'ясисті. Квітки пра­вильні, двостатеві. Оцвітина проста, віночкопо- м_ал 15 \ дібна, зеленувато-біла. Суцвіття — кулястий зон­тик, прикритий до розпускання квіток покривальцем з одного широкого приквітка. Плід — куляста коробочка. Насіння дрібне, чорне. Цвіте з червня до середини серпня.

Поширення і місцезростання. Батьківщиною цибулі є Середня Азія. В Україні вона культивується як овочева культура.

Правила заготівлі. Сушіння. Зберігання. Цибулини викопують наприкінці літа, коли в'яне надземна частина. Надземну частину зрізають, цибулини сушать у приміщенні з доброю вентиляцією, розкладаючи в один шар.

Цибулини зберігають у сухих добре провітрюваних приміщеннях.

Опис сировини. Цибулина приплюснута, куляста, часом яйцеподіб­на, з перетинчастими червонувато-жовтими, іноді білими зовнішніми й потовщеними м'ясистими внутрішніми лусками. При розтиранні з'являється специфічний цибулевий запах; смак гостро-пекучий.

Хімічний склад сировини. Похідні аліїну — циклоаліїн, метилаліїн, пропілаліїн та ін.; флавоноїди (похідні кверцетину); стероїдні спо­луки; пектини; ефірні олії (складаються в основному з вищих сульфідів — дисульфідів); вітамін С і вітаміни групи В; кароти­ноїди, органічні кислоти, цукри, простагландини.

Фармакологічна дія та застосування. Як харчовий продукт у сирому вигляді стимулює травні залози і перистальтику, діє глис­тогінно, проявляє жовчо- і сечогінні властивості, антисклеротич­ну активність.

Застосовують при атонії кишок і проносах, для зменшення агре­гації тромбоцитів, посилення фібринолізу, а також як антисептич­ний засіб.

Лікарські форми і засоби. Спиртова витяжка (алілчеп), настойка.

Корені лопуха — Каеіісез Вагйапае Лопух великий — Агсііит Іарра Родина айстрові — А&іегасеае

Народна назва: реп'ях. Російська назва: лопух большой, репей- ник.

Опис рослини. Дворічна трав'яниста рос­лина. Корені м'ясисті, розгалужені. Стебло до 150 см заввишки, прямостояче, борозен­часте, червонувате, розгалужене, павутини- стоопушене з косо вгору спрямованими гілками. Листки довгочерешкові, яйце­подібні, почергові, знизу тонко-сіроповсти- стоопушені. Квітки трубчасті, двостатеві, червоно-фіолетового кольору, у кулястих Мал. 152 великих (3—4 см у діаметрі) кошиках, які

утворюють щиткоподібне суцвіття. Плід — сім'янка. Цвіте з липня до кінця серпня.

Поширення і місцезростання. Поширений по всій території Ук­раїни як бур'ян. Росте на пустирях, у занедбаних місцях, понад шляхами, у канавах, на полях, у садках, лісах тощо.

Правила заготівлі. Сушіння. Корені лопуха першого року вегетації заготовляють восени, а корені другого року — навесні, На початку вегетації. їх викопують, очищають від ґрунту, надземних частин і дрібних корінців, промивають у холодній воді, звільняють від кори, розрізають на шматки, великі корені розщеплюють уздовж.

Сушать природним шляхом або у сушарках за температури до 50 °С. Вихід сухої сировини становить 26—28 %.

Зберігання. Зберігають у сухих добре провітрюваних приміщен­нях. Термін зберігання 5 років.

Опис сировини. Цілі або розрізані вздовж корені, веретеноподібні, щільні, до 10—25 см завдовжки. Колір ззовні сірувато-бурий, все­редині — блідо-сірий. Запах слабкий, смак трохи слизистий.

Хімічний склад сировини. Вивчений недостатньо. У корінні осін­ньої заготівлі вміст інуліну становить до 50 %, у корінні весняної заготівлі — не перевищує 17 %. Є також слиз та інші полісахариди, жирна й ефірна олії, органічні кислоти, протеїни, 14 полі- ацетиленових сполук фунгіцидної та бактеріостатичної дії, лігнан
арктіїн, гіркий сесквітерпен арктіопікрин, флавоноїди. Дані про міне­ральний склад неоднорідні, але наявність цинку не заперечується.

Фармакологічна дія та застосування. Корені лопуха справля­ють м'яку жовчогінну, сечогінну, потогінну, сильну бактерицидну дію. Рослина стимулює утворення інсуліну, регулює обмінні про­цеси, насамперед вуглеводний і водно-сольовий обмін, діє як іму- номодулятор.

Застосовують як засіб, що покращує обмін речовин, а також як сечогінний і потогінний засіб при захворюваннях верхніх дихаль­них і сечовидільних шляхів, на початкових стадіях цукрового діа­бету, подагри, ревматизму тощо.

Зовнішньо застосовують при передчасному облисінні, а також у дерматології.

Лікарські форми і засоби. Відвар, реп'яхова олія.

Трава парила — НегЬа Адгітопіае

Парило звичайне — Ацгітопіа сираіогіа