 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Родина айстрові — Аяіегасеае
Народна назва: дев'ятисил.
Російська назва: дейясил високий.
Опис рослини. Багаторічна трав'яниста рослина 1—2 м заввишки. Кореневище коротке, м'ясисте, багатоголове, з товстими численними довгими коренями. Стебел зазвичай декілька — міцних, прямостоячих, ребристих, галузистих у верхній частині (мал. 42); знизу — розсіяно-м'якобпушених, зверху — густо-жорстковолосистих.
Листки великі, зморшкуваті, нерівномірно пилчасто-зубчасті, зверху жорстковолосисті, знизу — сіроповстисті, прикореневі листки на довгих крилатих черешках, видовжено-еліп- тичні, стеблові — сидячі, напівстеблообгортні, видовжено-яйцеподібні й ланцетоподібні із загостреною верхівкою, почергові, зменшуються до верхівки. Суцвіття — кошики великі, у діаметрі 6—8 см, зібрані по 2—5 на верхівці стебла в щитки. Обгортка напівкуляста, черепицеподібна; зовнішні листки відігнуті, опушені волосками і залозками; внутрішні — плівчасті. Квітки крайові несправжньо-язичкові, жіночі; серединні — трубчасті, двостатеві віночки жовтого кольору. Чашечка у вигляді перистого чубка. Плід — сім'янка з чубком. Цвіте в липні—серпні. Плоди достигають у; серпні—вересні.
Поширення та місцезростання. Зустрічається майже по всій території України, більше в лісостепу, зрідка в Криму, не рос те в Карпатах. Росте на вологих місцях по долинах річок, па луках, болотах, серед чагарників, на лісових галявинах., ^ -
Мал. 42
|
Правила заготівлі. Охоронні заходи. Заготовлюють сировину восени, після відмирання надземних частин (вересень—жовтень), або рано навесні до початку вегетації (квітень). Викопують лопа
тою, струшують ґрунт, миють у холодній воді. Товсті і довгі кореневища та корені розрізають уздовж на шматки.
Під час заготівлі висівають насіння оману, наступну заготівлю проводять через 6—8 років.
Сушіння. Зберігання. Заготовлену сировину сушать під залізним дахом, навісами з доброю вентиляцією, шаром у 5—7 см або в сушарках за температури не вище ніж 40 °С, після попереднього пров'ялювання протягом 2—3 днів. Вихід сухої сировини — 28—30 %.
Зберігають сировину в сухих, добре провітрюваних приміщеннях, окремо від інших видів (як ефіроолійну). Термін зберігання — З роки.
Опис сировини. Кореневища і корені циліндричної форми, тверді, здебільшого поздовжньо-розщеплені, зовні поздовжньо-зморшку- ваті, злам слабкозернистий з буруватими блискучими крапками (вмістища з ефірною олією). Довжина — 2—20 см, товщина — 0,5— З см. Колір сірувато-бурий, на зламі — жовтувато-білий або жов- тувато-сірйй. Запах своєрідний. Смак пряний, гіркуватий.
Хімічний склад сировини. Кореневища і корені містять до 3 % ефірної олії (в її складі сесквітерпенові лактони: алантолактон, ізолантолактон, гідроалантолактон), до 40 % інуліну.
Фармакологічна дія та застосування. Справляє відхаркувальну дію, стимулює виділення жовчі, нормалізує загальний обмін речовин в організмі. Крім того, справляє протимікробну дію (при туберкульозі гальмує виділення мікобактерій); посилює виділення сечі і поту; регулює менструальний цикл; підвищує секреторну активність кишечника, його моторику, збуджує апетит і поліпшує травлення.
Ефірна олія справляє антисептичну, протизапальну та протиглисну дію. Застосовують при гострих і хронічних захворюваннях дихальних шляхів, травного каналу. Препарат алантон застосовується для лікування виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки.
Лікарські форми та засоби. Відвар, збори; препарат алантон.
Трава деревію — НегЬа МіІІе/оШ
Деревій звичайний — АскіИеа тіїїе/оііит Ь.
Родина айстрові — А$іегасеае
Народні назви: кривавник, маточник.
Російська назва: тьісячелистник обьїкновенньш.
Опис рослини. Багаторічна трав'яниста рослина (мал. 43). Кореневище тонке, повзуче, галузисте, від якого розвиваються прикореневі листки і квітконосні пагони 20—60 см заввишки (іноді до 120 см), у верхній частині галузисті. Прикореневі листки великі, черешкові, завдовжки до 15 см, в окресленні ланцетоподібні, 2—3-перисторозсічені на численні сегменти, які в свою чергу надрізані на 3—5 пар зубчастих частин. Стеблові листки сидячі, Мал. 43
дрібніші, 2—3-перисторозсічені. Стебла закінчуються суцвіттям складний щиток. Цвіте з червня по жовтень.
Поширення та місцезростання. Зустрічається переважно в лісових районах на луках, лісових галявинах, узліссях, біля доріг, у садах по всій території України.
Правила: заготівлі та сушіння. Заготовлюють траву під час цвітіння, зрізуючи верхівки квітконосних стебел завдовжки до 15 см. Сушать під навісами з доброю вентиляцією або в сушарках за температури 25—30 °С, розкладаючи сировину шаром у 5—7 см. Вихід сухої сировини — 20—22 %.
Зберігання. У сухих, добре провітрюваних приміщеннях, таких як для зберігання ефіроолійної сировини. Термін зберігання — 3 роки.
Опис сировини. Цільні або частково подрібнені квітконосні пагони. Стебла кулясті, опушені, з почерговими листками. Листки довгасті 2-перисторозсічені на ланцетоподібні або лінійні частини. Кошики довгасто-яйцеподібні в щиткоподібних суцвіттях або поодинокі. Обгортки кошиків складаються з черепицеподібних довгасто-яйцеподібних листочків. Квітколоже кошиків з плівчастими приквітками. Краєві квітки маточкові, язичкові; серединні — трубчасті, двостатеві. Довжина стебел — до 15 см, довжина листків — до 10 см, ширина — до 3 см, довжина кошиків — до 4 мм, ширина — 1,5—3 мм. Колір стебел і листків сірувато-зелений, крайових квіток — білий, рідше рожевий, серединних — жовтий. Запах слабкий, ароматний. Смак пряний, гіркий.
|
Хімічний склад сировини. Трава деревію містить 0,8 % ефірної олії, у складі якої сесквітерпеноїди — ахілія, ацетилбалхінолід, каріофілен; монотерпеноїди — камфора, туйол та ін. З інших речовин є флавоноїди, органічні кислоти, дубильні речовини, вітамін К, алкалоїди.
Фармакологічна дія та застосування. Препарати деревію справляють протизапальну, бактерицидну, кровоспинну, жовчогінну, сечогінну дію, посилюють секреторну активність шлунка.
Застосовують при маткових та інших кровотечах, як гіркоту для покращення апетиту, при гастритах, запаленні слизових оболонок. Зовнішньо — для примочок, компресів, лікування ран.
Лікарські форми та засоби. Настій, збори (шлункові, апетитні, проносні, гіпотензивні), рідкий екстракт; препарати ротоісан, вун-
ДЄХІЛ. ■'■"•;■'•"
Поиск по сайту: