|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Глава 23 КСАНТОНИ
Ксантони — це група біологічно активних сполук фенольного характеру із загальною формулою Сб—С— С6, в основі яких лежить дибензо-у-пірон:
Назва походить від грец. хапікоз, що означає "жовтий". Перший представник цієї групи був виділений у 1921 р. з коренів тирлича жовтого і названий гентизином. Найбільш поширений у природі ксантоновий С-глікозид ман- гіферин, який вперше було виявлено у плодах манго. Класифікація. Усі відомі ксантони залежно від їх хімічної будови розподіляють на такі групи:
1. Істинні ксантони — це дибензо-у-пірони, заміщені гідрокси-, метокси-, ацетокси-, метилендіоксигрупами, галогенами та іншими радикалами, та їх О- і С-глікозиди. Істинні ксантони (моно- гексазаміщені) характерні для представників родин клузїєві (звіробійні), тирличеві і бобові, а гепта- й октазаміщені знайдено в лишайниках. Це моно-, ди-, три-, тетра-, пентазаміщені (за кількістю радикалів) ксантони. 2. Фураноксантони накопичуються як у вищих, так і у нижчих рослинах. Бувають лінійні й ангулярні. Серед нижчих рослин характерні для класу аскоміцети, роду аспергіли, серед вищих — для родини клузієві. 3. Пірано- і дигідропіраноксантони. Цю групу, як і істинні ксантони, розділяють на групи моно-, ди-, три-, тетра- і пентазаміщені, бувають лінійні та аніулярні. 4. Дипіраноксантони. Вивчені недостатньо (таволтезин). 5. Ксантолігноїди. Вилучені із коренів звіробою звичайного (кількорин). Поширення, локалізація, значення для рослин. Вивчення ксан- тонів пов'язане з представниками родин тирличеві і клузієві, в яких вони переважно містяться. Також знайдені у рослинах родин тутові, бобові, ірисові, сумахові та ін. На сьогодні виділено понад 300 ксантонових сполук зі 150 рослин. Локалізуються в квітках, плодах, листках, стеблах, коренях, деревині. У рослинах беруть участь в окисно-відновних процесах. Методи виділення. Із ЛРС ксантони екстрагують ацетоном або нижчими спиртами різної концентрації. Фішко-хімічні властивості. Ксантони — кристалічні речовини жовтого кольору. В сировині вони знаходяться у вільному стані й у формі глікозидів. Аглікони ксантонів розчиняються у хлороформі, хлористому метилені, ацетоні, метанолі й етанолі, не розчиняються у воді, нижчих спиртах, глікозиди — навпаки. Ксаптонам властиві реакції із загальними реактивами на фенольні сполуки — солями заліза, свинцю ацетатом, алюмінію хлоридом. Особливості заготівлі, сушіння, зберігання лікарської рослинної сировини. Сировину заготовляють у період найбільшого накопичення біологічно активних речовин, сушать за температури 50— 60 °С, зберігають у сухих добре провітрюваних приміщеннях. Фармакологічна дія. Сполуки із замісниками у положенні С1)3,5,8 справляють противірусну і протигрибкову дію; С(, С3,7,8 — протитуберкульозну; С1>3 і С1>6 — протипухлинну. Мангіферин стимулює ЦНС, справляє кардіотонічну, діуретичну, протизапальну і бактерицидну дію. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |