Родина макові — Рарюегасеае

Народні назви: гладушник, ластовинне зілля, жовтий чистик, ластовиця, печіночник, зілля печінкове.

Російська назва: чистотел большой. Опис рослини. Багаторічна трав'яниста рос­лина (мал. 127). Корінь стрижневий, галузис­тий, зверху червоно-бурий, усередині — жов­тий. Стебло прямостояче, гіллясте, розсіяно- волокнисте, до 1 м заввишки. Листя чергове, зверху зелене, знизу сизувате, перисторозділь- не; нижнє — черешкове, верхнє — сидяче. Квітки правильні з чотирма яскраво-жовтими пелюстками, на дов­гих квітконіжках (5—10 см), зібрані по 3—8 у прості зонтики. Ча­шечка складається з двох чашолистків, які опадають при розкри­ванні квіток. Плід — стручкоподібна одногнізда коробочка, що відкривається двома стулками знизу доверху. Усі частини росли­ни містять оранжево-жовтий молочний сік. Цвіте рослина все літо. Усі частини рослини отруйні!

Поширення і місцезростання. Росте по всій території України як бур'ян, у затінених місцях, біля жител, у садибах, по ярах, біля огорож, а також серед густих кущів. Іноді утворює зарості, але частіше зустрічається невеликими групами.

Мал. 127

Правила заготівлі. Траву заготовлюють під час цвітіння (квітень—червень), зрізують ножем або серпом, а при густих заро­
стях — скошують косою верхівки, які цвітуть, без нижніх грубих частин стебла. Збирають сировину лише в суху погоду.

Основні охоронні заходи. При заготівлі на місці збирання по­трібно залишати частину добре розвинутих рослин для віднов­лення заростей.

Первинне оброблення. Сушіння. Зібрану траву складають пухко і доправляють на місце сушіння. Сушать одразу за температури до 50—60 °С, а також на горищах під залізним, черепичним або ши­ферним дахом або під навісом з доброю вентиляцією. Сировину розкладають пухким тонким шаром, час від часу її перевертають. При повільному сушінні, а також у тих випадках, коли трава роз­кладена товстим шаром, вона буріє та загниває. Сировина вва­жається сухою, якщо стебла при згинанні ламаються, а не гнуться. З висушеною сировиною потрібно працювати у вологих марлевих пов'язках, тому що пил від неї спричинює сильне подразнення слизової оболонки носової порожнини. Термін придатності — З роки. Вихід сухої сировини — 23—25 %.

Опис сировини. Сировина складається із стебел з листками, квітка­ми і плодами різного ступеня розвитку. Стебла трохи ребристі, іноді гіллясті, у міжвузлях пусті, слабкоопущені, завдовжки до 50 см. Листя чергове, черешкове, в обрисі широкоеліптичне, плас­тинки непарноперисторозсічені з 3—4 парами городчасто-лопате­вих сегментів. Пуп'янки оберненояйцеподібні з двома опушеними чашолистками, які опадають при розпусканні квіток. Квітки по 4—8 у пазушних зонтиках на квітконосах, які стають довшими в період плодоношення. Віночок 4-пелюстковий, тичинок багато. Плід — довгаста, стручкоподібна, двостулкова коробочка. Насіння численне, дрібне, яйцеподібне, з м'ясистим білим придатком. Колір стебел світло-зелений, листків — з одного боку зелений, з іншого — сизуватий, віночка — яскраво-жовтий, плодів — сірувато-зелений і насіння — від буруватого до чорного. Запах специфічний. Смак не визначають.

Хімічний склад сировини. Трава містить алкалоїди ізохіноліно- вого ряду: хелідонін, хелеритрин, метоксихелідонін, оксихелідонін; у невеликій кількості містяться сангвінарин, протопін, берберин та ін. Крім того, наявні сапоніни, флавоноїди, каротиноїди, органічні кислоти (яблучна, лимонна тощо), ефірна олія, вітаміни А і С, холін, гістамін.

Фармакологічна дія і застосування. Трава чистотілу має різнобіч­ну фармакологічну активність, але основними властивостями чи­стотілу є спазмолітичні, жовчогінні та протизапальні (бактери­цидні). Використовують для лікування хвороб печінки і жовчного міхура, при подагрі і деяких захворюваннях шкіри. Сік, який от­римують зі свіжої трави, використовують для припалювання бо­родавок і кондилом. В експерименті препарати чистотілу гальму­ють ріст злоякісних пухлин і мають бактеріостатичну дію на міко­бактерії туберкульозу.

Лікарські форми і засоби. Трава, настій. У галенових формах для зовнішнього застосування протипоказано особам, що страж­дають на епілепсію, бронхіальну астму, стенокардію. При внутрі­шньому застосуванні галенових препаратів чистотілу у великих кількостях або передозуванні зборів, які містять чистотіл як ос­новний компонент, у хворих може виникати отруєння, що супро­воджується нудотою, блюванням, паралічем дихального центру.

Поиск по сайту: