 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
ДУБИЛЬНІ РЕЧОВИНИ
|
Дубильні речовини (таніди) — це природні поліфеноли, які утворюють хімічні зв'язки з білками й осаджують їх, ущільнюючи тканини. Дубильними їх називають тому, що в давнину для оброблення сирої шкіри тварин використовували кору дуба. У процесі дублення розчинні та розбухлі білкові речовини сирої шкіри перетворюються на нерозчинні і нерозбухлі. Унаслідок цього вона стає міцною, еластичною, стійкою до загнивання та дії ферментів і води.
Це складний хімічний процес і не всі поліфеноли придатні для дублення шкір. Низькомолекулярні дубильні речовини не придатні для дублення шкіри, таку здатність мають лише високомолеку- лярні.
Поширення та локалізація. Дубильні речовини широко поширені в природі. У таких родин, як розові, бобові, миртові, гречкові, айстрові, їх вміст досягає 20—30 %. Досить високий вміст дубильних речовин (близько 70 %) виявлено в патологічних утвореннях — галах, які утворюються на листках або інших частинах рослини унаслідок ураження їх комахами. Найбільше дубильних речовин утворюють вищі рослини.
Локалізація їх щодо рослинних органів нерівномірна. У дерев і кущів вони найбільше накопичуються в корі та деревині, а у багаторічних трав'янистих рослин — у підземних органах.
Значення для рослин. Дубильні речовини, розчинені в клітинному соку, беруть участь в обміні речовин у рослин. Частково вони відкладаються як запасні поживні речовини і використовуються рослиною навесні. Беруть участь в окисно-відновних і дихальних процесах. Таніди мають бактерицидні й фунгіцидні властивості, які запобігають загниванню деревини; відіграють захисну роль від різних шкідників.
Класифікація. Хімічна будова дубильних речовин досить складна. Це суміші поліфенолів пірогалолу, пірокатехіну, флороглюцину та фенолокарбонових кислот, які утворюють високомолекулярні таніди:
Пірогалол Пірокатехін Флюроглюцин
|
Першу класифікацію танідів складено на основі продуктів їх термічного розпаду під час нагрівання до 180—200 °С: пірогалоли та пірокатехіни.
Пізніше Фрейденберг запропонував розділити таніди за будовою і хімічними властивостями на ті, що гідролізуються, і конденсовані.
Таніди, що гідролізуються ферментами, кислотами, основами, розщеплюються на прості феноли та цукор. За будовою вони поділяються на три групи.
|
| СООН |
| ОН |
| ОН |
1. Галотаніни — ефіри галової кислоти і моносахаридів:
Галова кислота
2. Елаготаніни — ефіри елагової кислоти і моносахаридів:
| О. |
| с—О |
| он |
| он |
| но |
Елагова кислота
3. Нецукрові ефіри фенолкарбонових кислот.
Конденсовані таніди не гідролізуються, і їх також поділяють на три групи.
1. Похідні флаванолів-3.
2. Похідні флавандіолів-3, 4.
3. Похідні оксистильбенів.
Фізико-хімічні властивості. Реакції ідентичності. Дубильні речовини безбарвні або бурувато-жовті, високомолекулярні — аморфні, а низькомолекулярні — кристалічні речовини. Розчиняються у воді, спирті, не розчинні у хлороформі, бензолі, ефірі. Оптично активні.
На повітрі таніди під впливом ферментів окиснюються, утворюючи забарвлені речовини флобафени, або красені. Від них залежить забарвлення зрізів кореневища, кори та інших органів. Флобафени не розчинні в холодній воді, але розчиняються в гарячій і забарвлюють настої та відвари з сировини, що містить таніди.
Дубильні речовини утворюють осади з розчинами желатину, алкалоїдами, солями важких металів. Тому солі заліза використовують для ідентифікації дубильних речовин.
Дубильні речовини, що гідролізуються, з розчином залізоамоній- них галунів утворюють чорно-синє забарвлення. Дубильні речовини пірокатехінової групи, або конденсовані, — чорно-зелене. Під дією свинцю ацетату на суміш танідів в оцтовокислому середовищі дубильні речовини пірогалолової групи випадають в осад, а пірокатехінової — залишаються в розчині.
Для кількісного визначення танідів у сировині застосовують різні фізико-хімічні методи: фотокалориметрії, гравіметрії, комп- лексонометрії та ін.
Заготівля. Сушіння. Зберігання сировини. Збирають сировину в період найбільшого вмісту танідів. Правила збирання такі самі, як і загальні правила заготівлі лікарської рослинної сировини. Сушать сировину швидко, температура сушіння залежить від виду сировини. Найчастіше це 50—60 °С.
Зберігають у сухому прохолодному місці. Дубильні речовини просякають клітинні стінки, через те вони стають стійкими, не загнивають. Термін зберігання сировини — від 4 до 6 років.
Фармакологічна дія і застосування. Застосування в медицині зумовлене здатністю танідів осаджувати білки. Саме цим пояснюється характерний в'яжучий смак. Плівка, що утворюється на слизових оболонках, запобігає поширенню запалення. Унаслідок утворення тонкого шару ущільненого білка зменшується подразнення слизових оболонок травного тракту, тому таніди використовують як в'яжучий засіб при проносах.
Справляють також антимікробну дію. Використовують внутрішньо при гострих і хронічних колітах, гастритах, ентеритах; при запаленнях гортані; для полоскань ротової порожнини. Як кровоспинний засіб застосовують при геморої, у вигляді примочок при опіках, у вигляді змащувань при пролежнях.
Як антидоти таніди використовують у медицині завдяки здатності утворювати нерозчинні сполуки з солями важких металів і алкалоїдами.
Лікарські форми і засоби. Сировина в подрібненому стані; готують відвари, настої, збори. Танін, препарат танальбін та ін.
Кора дуба — Согіех Оиегсш
Дуб звичайний — Оиегсш гоЬигЬ.
Родина букові — Ра§асеае
Російська назва: дуб обьїкновенньїй.
Опис рослини. Могутнє дерево заввишки 40— 50 м з розвиненою кореневою системою. На старих деревах кора товста з глибокими тріщинами, на молодих гілках — зеленувато-бура, гладенька, блискуча. Листки короткочерешкові, довгасто-оберненояйцеподібні з тупими лопатями, шкірясті, зверху голі, блискучі (мал. 114). Квітки роздільностатеві, тичинкові — у сережках, маточкові — з трироздільною приймочкою, сидячі. Плоди — жолуді. Починає цвісти і давати плоди у віці 20—30 років. Цвіте у травні, плоди дозрівають у вересні.
Поширення і місцезростання. Росте по всій Україні, найбільше в лісостепових районах, утворюючи чисті дубові та мішані ліси. Світлолюбне дерево.
Правила заготівлі. Охоронні заходи. Заготовлюють кору під час руху соку, коли вона легко знімається. На молодих стовбурах і гілках роблять кільцеві надрізи на відстані близько ЗО см і з'єднують їх поздовжніми. Місце заготівлі завчасно погоджується з лісництвом і ведеться там, де проводять розчистку або вирубку лісу. Дуби ростуть повільно.
Первинне оброблення. Сушіння. Відбирають кору з тріщинами, лишайниками, деревиною.
Сушать на відкритому повітрі, у приміщеннях, що добре провітрюються, на горищах, розклавши тонким шаром і періодично перемішуючи. Вихід сухої сировини — 40—50 %.
Опис сировини. Шматки кори трубчасті або у вигляді жолобків і смужок. Довжина різна, завтовшки 2—3 мм (до 6 мм). Зовнішня поверхня блискуча, рідко матова, гладенька, іноді з дрібненькими тріщинками. Внутрішня поверхня з поздовжніми тонкими реберцями. Злам зовні зернистий, рівний, усередині — волокнистий, скалкуватий. Колір зовні світло-бурий, світло-сірий, сріблястий, внутрішня поверхня жовто-бурого кольору. Запах слабкий, специфічний. Смак сильно в'яжучий. Термін зберігання — 5 років.
Мал. 114
|
Діагностичні мікроскопічні ознаки. На поперечному зрізі шар бурої кірки. На зовнішньому боці кори помітні друзи кальцію оксалату, групи кам'янистих клітин, механічний пояс, який складається з груп луб'яних волокон і кам'янистих клітин. Механічний пояс є діагностичною ознакою для визначення якості кори. Деякі клітини па
ренхіми містять флобафени у вигляді вкраплень червоно-бурого кольору. На внутрішній корі помітні окремі групи луб'яних волокон із кристалічною облямівкою кальцію оксалату, розміщені концентричними ланцюгами. Між волокнами — серцевинні промені.
Хімічний склад сировини. Дубильні речовини конденсованої групи (до 12 %), галова та елагова кислоти, сапоніни, флавоноїди.
Фармакологічна дія і застосування. Застосовують як в'яжучий і протизапальний засіб при стоматитах, гінгівітах, опіках, геморої, захворюваннях шкіри.
Лікарські форми і засоби. Відвари, збори, полоскання, ванни, комплексні препарати.
Поиск по сайту: