Родина бобові — РаЬасеае. Російська назва: - сенна, (карсия) остролис- тая

Російська назва: - сенна, (карсия) остролис- тая.

Опис рослини. Кущ заввишки до 1 м (мал. 78), Корінь.стрижневий, довгий, стебло гіллясте, нижні гілки довгі, майже стеляться по ґрунту. Листки почергові парно-перистоскладні, з З— 4 парами листочків. Квітки двостатеві з под­війною оцвітиною, неправильні, віночок мете­ликового типу,, жовтого кольору, зібрані в па­зушні китиці. Плід — біб, сплющений, шкіряс­тий. Цвіте з липня до осені, насіння достигає у вересні—жовтні.

Поширення та місцезростання. Касія гостролиста росте в Аф­риці, у басейні середнього Нілу, у напівпустельних і пустельних районах. У країнах СНД культивується в Середній Азії як одно­річна рослина.

Правила заготівлі. Сировину заготовлюють на плантаціях ме­ханізовано: листя у фазу цвітіння, плоди — при достиганні;

Первинне оброблення. Сушіння. Видаляють частини стебла, що потрапляють у сировину при механізованому збиранні.

Листки і плоди сушать у затінку та в сушарнях за температури 50-60 °С.

Стандартизація. Після сушіння відокремлюють окремі листки від рахісу, вилучають частки стебел, листки, що втратили під час сушіння природний колір тощо.

Зберігання. Сировину пакують у мішки не більше ніж 15 кг і тюки не більше ніж 40 кг. Подрібнену сировину фасують у пачки по 50 г. Зберігають у сухих, добре провітрюваних приміщеннях. Термін зберігання — 3 роки.

Опис сировини. Окремі листочки та черешки парно-перисто- складного листка. Листки видовжено-ланцетоподібні або ланце- топодібно-овальні, загострені до верхівки, найширші в середній частині, біля основи нерівнобічні, тонкі, ламкі, цілокраї з дуже коротким черешком. Вторинні жилки чітко видно з двох боків,
відходять під гострим кутом від головної жилки і з'єднуються між собою дугами, паралельними до краю листка. Довжина листка 1— З см, ширина 0,4—1,2 см. Плід — біб плазкий, шкірястий, слабкозі- гнутий, завдовжки 3—5 см, завширшки 1,5—2 см.

Колір листочків з обох боків сірувато-зелений або з верхнього боку жовтувато-зелений, матовий. Колір плодів — зеленувато-ко­ричневий з темнішими насінними камерами. Запах слабкий. Смак злегка гіркуватий, з відчуттям слизу.

Хімічний склад сировини. Листя та плоди містять суму антраце- нопохідних, що складається з димерних похідних антрону — сено- зидів А, В, С, Б (у листках — до 6 %, плодах — до 2,7 %), а також моноглікозидів: глюкореїну, глЮкоалое-емодину. Містяться фла­воноїди: кемпферол, ізорамнетин; слиз; смолисті речовини, що подразнюють слизову оболонку кишечника, спричинюючи біль у шлунку. Плоди смолистих речовин не містять.

Фармакологічна дія. Справляє проносну дію.

Застосування. При закрепах різного походження.

Лікарські форми та засоби. Збори (проносні, протигеморої- дальні), настій з листя, екстракт з листя в таблетках, препарати сенаде, глаксена, пурсенід, регулакс, кафіол.

Поиск по сайту: