Родина лататтєві — Иитркаеасеае

Народні назви: кувшинка, латаття жовте, лі­лія водяна.

Російська назва: кубьішка желтая. Опис рослини. Багаторічна водяна рослина. Кореневище товсте, м'ясисте, горизонтальне, циліндричне з численними коренями. На вер­хівці кореневища прикріплюються черешки листків та квітконоси. Листя двох типів: під­водне — тоненьке, напівпрозоре та плаваюче — щільне, темно-зелене, трохи шкірясте, яйцепо­дібно-овальне, цілокрає, з глибокою виїмкою біля основи завширшки до 15—17 см. Квітки жовті, пахучі, 4—5 см у діаметрі, розміщені по одному на довгому квітконосі, двостатеві. Жовті чашолистки і численні пелюстки зібрані майже кулястим дзвоником і виглядають з води на 5—6 см (мал. 140). Плід ягодо­подібний, яйцеподібно-конічний, соковитий, зелений. Насінина еліпсоїдальна. Цвіте в червні—липні.

Поширення і місцезростання. Росте в стоячих і з повільною течією водах (у ставках, річках, старицях, озерах), часто суцільни­ми заростями, по всій території України, окрім Криму.

Правила заготівлі. Кореневище збирають у фазу цвітіння й пло­доношення (восени). У неглибоких водоймах корені глечиків підрізають знизу гострим ножем або відривають кореневища силь­ним ривком. У глибоких водоймах їх виймають із човнів гаками.

Основні охоронні заходи. Щоб забезпечити відновлення зарос­тей, необхідно залишати близько 1/10 рослин на кожній зарості.

Найшвидше відновлення спостерігається тоді, коли при заготівлі кореневища добувають вузькими (1—1,5 м) смугами, між якими зарості на площі 10—15 м залишаються незайманими. Заготівля кореневищ ліцензована, оскільки глечики жовті — це рослина з обмеженим поширенням та невеликими запасами сировини.

Первинне оброблення. Сушіння. Зберігання. Зібрані кореневища очищують від мулу, залишків листкових черешків, коренів і час­тин, які загнили. Перед сушінням кореневища розрізають на шмат­ки завтовшки 1 — 1,5 см. У теплу суху погоду сировину сушать шляхом повітряно-сонячного сушіння: сировину розкладають на підстилках в один шар і перегортають 2—3 рази на добу, а на ніч укривають брезентом. Сушіння триває 10—15 діб, тому що. сиро­вина містить велику кількість вологи. Краще сировину сушити в сушарнях за температури близько 60 °С після попереднього при­в'ялювання протягом 2—3 діб. Добре висушені кореневища мають ламатись із тріском. Вихід сухої сировини — 8—10 %. Зберігають сировину в сухому приміщенні, що добре вентилюється. Термін зберігання — 2 роки. Аптеки сировину не відпускають.

Опис сировини. Сировина складається з розрізаних уздовж на тонкі стрічкоподібні шматки кореневищ або кореневищ, наріза­них упоперек на дископодібні шматки, завтовшки до 1 см. На по­верхні кореневищ є трикутно-колоподібні темні рубці — це сліди відмерлих або обрізаних коренів. Колір кореневища з поверхні бурувато-сірий, з темними, майже чорними рубцями від листків і коренів, на розрізі й зламі сірувато-кремовий, трохи жовтуватий. Запах слабкий. Смак гіркуватий.

Хімічний склад сировини. Кореневища містять 0,3—0,8 % алка­лоїдів. Алкалоїди глечиків мають унікальну будову і містять, крім азоту, гетероатоми сірки й кисню. Серед алкалоїдів переважають нуфлеїн, тіобінуфаридин, неотіобінуфаридин. Раніше ці алкалоїди зараховували до групи хінолізидинових, проте біогенетично вони мають ізопреноїдне походження, тому глечики жовті вивчають як рослину та сировину, що містить сесквітерпенові алкалоїди. Ко­реневища також містять дубильні речовини, каротин, крохмаль, цукри.

Фармакологічна дія і застосування. Алкалоїди глечиків справ­ляють протистатичну, протистоцидну дію. Препарат лютенурин (суміш алкалоїдів глечиків жовтих) застосовують для лікування
гострих та хронічних трихомонадних захворювань, а також як кон­трацептивний та протизапальний засоби.

Лікарські форми і засоби. Лютенурин у таблетках, лініментах, ректальних супозиторіях.

Поиск по сайту: