Глава 14 ІРИДОЇДИ

Іридоїди — це рослинні, переважно безазотисті, речовини, гіркі на смак, здатні збуджувати апетит і покращувати травлення. За хімічним походженням вони представляють групу циклопентанпі- ранових монотерпеноїдів. Назва "іридоїди" пов'язана з речовиною іридодалем, який виділений з мурах ІуісІотугшех. Назву "іридої­ди" запропоновано Бріггсом у 1963 р. Раніше ціб групу сполук називали гіркотами, псевдоіндиканами, аукубіновими глікозидами.

Поширення. У наш час виділено понад 250 іридоїдів з рослин, що належать до родин валеріанові, подорожникові, тирличеві, бо­бівникові, ранникові тощо.

Місце локалізації. Іридоїди в рослинах накопичуються в клітин­ному соку у вигляді глікозидів, іноді — у вільному стані.

Значення для рослин. Іридоїди можуть бути леткими компонен­тами ефірних олій, алкалоїдами (становлять неамінну частину ком­плексних індольних алкалоїдів) тощо.

Класифікація. Іридоїди поділяють на чотири основні групи:

1. Циклопентанові іридоїди.

2. Секоіридоїди.

3. Іридоїди родини валеріанові — валепотріати.

4. Комплексні іридоїди — алкалоїди.

Фізичні властивості. Іридоїди — це безбарвні кристалічні речо­вини, гіркі на смак, легко розчиняються у воді, водно-спиртових розчинах, ацетоні, етанолі тощо. Аглікони іридоїдів дуже нестійкі: вони чутливі до ферментів і кислот.

Хімічні властивості. Іридоїди легко окиснюються киснем по­вітря. Часто саме з наявністю іридоїдів пов'язане почорніння лікарської рослинної сировини під час сушіння. Іридоїдні гліко­зиди під дією мінеральних кислот утворюють розчини синього або синьо-фіолетового кольору з подальшим випаданням фіолетово- чорного осаду.

Особливості заготівлі, сушіння та зберігання лікарської рослин­ної сировини. Сировину, яка містить іридоїди, збирають у фазу найбільшого накопичення діючих речовин. Сушать природним способом або у сушарках за температури 50—60 °С. Зберігають у сухому приміщенні, що добре вентилюється.

Фармакологічна дія та застосування. Фармакологічні власти­вості іридоїдів дуже різнобічні: протигрибкові, антибактеріальні, протизапальні, гіпотензивні, жовчогінні, седативні, сечогінні тощо: Крім того, іридоїди підвищують апетит, стимулюють травлення, посилюють секрецію шлункового соку. За рахунок гіркого смаку вони подразнюють рецептори язика і рефлекторно діють на орга­ни травлення. Усі гіркоти призначають за 10—15 хв до приймання їжі. їх не можна призначати при підвищеній шлунковій секреції, виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки. Сировину, яка містить іридоїди, застосовують для збудження апетиту, покра­щення травлення і посилення перистальтики кишок, а також як седативний засіб.

Листя бобівника трилистого — Роїіа Мепуапікісііз ігі/оііаіае