Родина стеркулеві — Біегсиїіасеае

Російські назви: шоколадное дерево, дерево какао, шоколадник.

Опис рослини. Вічнозелене дерево до 15 м заввишки, утворює підлісок у вологих тропіч­них лісах (мал. 28). Стовбур прямий, розгалу­жений. Листки великі, цілокраї, широкоеліп- тичні, короткочерешкові, шкірясті, блискучі. Квітки рожеві, дрібні, виходять пучками зі стов­бура та старих гілок (це явище називають кау- ліфлорія — біологічне пристосування до опи- лення метеликами). Плід шкірястий, оберненояйцеподібний, з ви­тягнутою верхівкою до ЗО см завдовжки і до 10 см у діаметрі. Оболонка гладенька або горбиста, жовтого, жовто-червоного (сму­гастого), червоного, оранжевого кольору. Уздовж плоду проляга­ють 10 глибоких борозен. Насіння в плодах щільно притиснене одне до одного, розміщене в п'ять рядів і з соковитою м'якоттю навколо. Кількість насінин у плоді — від 25 до 60. Насіння оваль­не, трохи приплюснуте, до 2,5 см завдовжки, з тоненькою, але крих­кою оболонкою. Цвіте та плодоносить цілий рік.

Поширення та місцезростання. Батьківщиною рослини є во­логі ліси Південної та Середньої Америки. Рослина культивуєть­ся в Західній Африці, Центральній Америці.

Правила заготівлі. Дозрілі плоди зрізають із плодоніжок і звіль­няють насіння від оплодня.

Первинне оброблення. Сушіння. Одержання жирної олії. Зібране насіння звільняють від м'якоті, яку використовують як харчовий продукт, і закладають у баки для ферментації (відбувається про­цес бродіння за температури 35—50 °С). Після ферментації насін­ня набуває фіолетово-коричневого забарвлення з ніжним солод- кувато-оліїстим смаком і тонким ароматом. Після бродіння насін­ня повільно сушать. Якщо його швидко сушити на сонці без по­передньої ферментації, то воно втрачає: запах і стає гірким на смак.

Мал.28

Після сушіння насіння підсмажують, звільняють від крихкої оболонки за допомогою спеціальної машини, розтирають при на­
гріванні в однорідну рідку масу. Потім цю масу пресують методом гарячого пресування. Гарячу олію фільтрують і виливають у фор­ми, де вона швидко охолоджується за кімнатної температури. З макухи, що залишилась після пресування, одержують какао. З твер­дої крихкої оболонки одержують алкалоїд теобромін. Какаову олію зберігають у закритій тарі в прохолодному, захищеному від світла приміщенні. Олія гіркне повільно, при згіркненні біліє.

Жирна олія. Какаова олія — це тверда маса світло-жовтого ко­льору, з приємним слабким ароматом, приємна на смак, масляни­ста на дотик. Плавиться за температури 30—35 °С і перетворюєть­ся на прозору рідину. Розчиняється в 10 частинах гарячого спирту і 3 частинах ефіру. Кислотне число — 2,25.

Хімічний склад сировини. Какаова олія містить дво- і трикис- лотні гліцериди стеаринової (до 34 %), олеїнової (до 40 %), лаури- нової, пальмітинової (до 25 %), лінолевої (до 2 %), арахінової (сліди) кислот.

Фармакологічна дія та застосування. У медичній практиці ка­каову олію застосовують з 1710 р. Її використовують для виготов­лення супозиторіїв, паличок, кульок, оскільки температура плавлен­ня олії перебуває в межах температури тіла людини.

Лікарські форми та засоби. Какаова олія, комплексні препарати.

Поиск по сайту: