Родина айстрові — Азіегасеае. Народні назви: причепа, собачі реп'яхи, вовчки, собачки

Народні назви: причепа, собачі реп'яхи, вовчки, собачки.

Російська назва: череда трехраздельная.

Опис рослини. Однорічна трав'яниста рослина зі стрижневим галузистим коренем, прямостоячим супротивно-розгалуженим стеблом 15—60 (100) см заввишки (мал. 106). Листки прості, супротивні, короткочерешкові, трироздільні або розсічені. Суц­віття — кошики, поодинокі або по 2—3 на верхів­ках головного та бічних стебел. Квітки дрібні, жов­того кольору. Плід — сім'янка з 2—3 зазубреними щетинками. Цвіте у липні—серпні, плоди достигають у вересні.

Поширення та місцезростання. Зустрічається по всій Україні. Росте на болотах, вологих місцях, на берегах річок, чагарниках, як бур'ян на городах, полях.

Правила заготівлі. Заготовлюють у період бутонізації, зрізуючи верхівки пагонів, не довші за 10—15 см, окремі листки. Не можна збирати інші види череди.

Сушіння. Сушать у затінку: під навісами, на горищах та в при­міщеннях із доброю вентиляцією, розміщуючи сировину шаром у 5—7 см. У сушарках — за температури 35—40 °С. Вихід сухої сиро­вини — 25 %.

Зберігання. Сировину пакують у тюки до 50 кг, мішки — до 20 кг. Подрібнену сировину фасують у пачки з картону по 100 г. Зберігають у сухих, добре провітрюваних приміщеннях. Термін зберігання — 3 роки.

Опис сировини. Стебла з листками, суцвіттями або окремі лист­ки. Листки супротивні на коротких черешках, із якими зростають­ся основами, серединні — три-, п'ятилопатеві з ланцетоподібними пальчастими частками, верхівкові — суцільні, широколанцето- подібні. Стебла кулясто-овальні, поздовжньо-борозенчасті, завтов­шки до 0,8 см. Суцвіття — кошики діаметром 0,6—1,5 см. Зовнішні листки обгортки (3—8 шт.) зелені, видовжено-ланцетоподібні, у два рази довші за кошик, внутрішні — коротші, видовжено-овальні, по краях плівчасті, буро-жовті з темно-фіолетовими жилками. Квітки дрібні, трубчасті з двома зазубреними щетинками замість чашечки.

Колір листків зелений або буро-зелений, стебел — зелений або зелено-фіолетовий, квіток — брудно-жовтий. Запах слабкий. Смак гіркуватий, злегка в'яжучий.

Хімічний склад сировини. Містить флавоноїди (лютеолін-7-гліко- зид, халкон бутеїн, аурон сульфуретин та ін.); каротиноїди (до 60—70 мг/%), вітамін С; конденсовані дубильні речовини (до 6,5 %), кумарини, слиз, мікроелементи (марганець), ефірну олію.

Фармакологічна дія та застосування. Справляє бактерицидну, сечогінну, жовчогінну, потогінну дію, нормалізує обмін речовин при діатезах, золотусі, рахіті, себореї, нейродерматитах, псоріазі, поліпшує травлення. Застосовують при захворюваннях шкіри (зов­нішньо і внутрішньо), сечового міхура, нирок, печінки.

Лікарські форми та засоби. Настій, збори, олійний екстракт (ра­нозагоювальний засіб).

Корені вовчуга — Кайісез ОпопШіз