Товарознавчий аналіз

Товарознавчий аналіз (ТА) є комплексним аналізом, який вклю­чає макроскопічне, мікроскопічне, фітохімічне та інші види дослід­жень лікарської рослинної сировини. Товарознавчий аналіз про­водять при прийманні сировини в аптеки і на склади, при закін­ченні термінів її зберігання, при втраті відповідної якості. Умовно товарознавчий аналіз можна поділити на три етапи:

I етап — приймання сировини;

II етап — взяття середньої проби;

III етап - аналіз середньої проби.

В аптеку сировина від збирача зазвичай надходить у невеликих кількостях. Ця продукція ще не є лікарською рослинною сирови­ною, тому її обов'язково потрібно направляти на аналіз.

Перший етап товарознавчого аналізу. Під час приймання си­ровини в аптеку від збирача проводять огляд тари, в якій надій­шла сировина, тобто перевіряють її цілісність, чистоту, відсутність сторонніх запахів, промокання та інші дефекти, що можуть впли­вати на якість і зберігання сировини. Також перевіряють спосіб пакування, наявність і правильність маркування та супровідної документації при їх наявності. Усі одиниці пакування із сирови­ною розкривають і уважно оглядають з метою встановлення іден­тичності сировини. Ідентичність сировини визначають макроско­пічним аналізом за такою схемою: зовнішній вигляд сировини, розміри, колір, запах, смак (тільки в неотруйній сировині). При виникненні сумнівів щодо тотожності сировини проводять мікро­скопічний, мікрохімічний та інші методи аналізу. Під час органо­лептичного обстеження сировини визначають доброякісність та чистоту продукції. Показниками якості сировини є: фаза розвитку рослини; вологість; подрібненість; наявність амбарних шкідників.

Кожний вид сировини потрібно збирати у відповідну фазу роз­витку рослини, тому що від цього залежить якісний та кількісний вміст діючих речовин. Фаза розвитку є одним із головних показ­ників доброякісності сировини. В аптеку сировина має надходити в сухому стані. Такий стан перевіряють за ламкістю найгрубщих частин сировини: наприклад, у трави стебло має ламатися з тріском, а не гнутись, тобто достатню висушеність сировини перевіряють тими самими способами, що й закінчення сушіння. Подрібненість сировини визначають за допомогою сит. Потрібно пам'ятати, що сировина, яка надходить від організованих аптекою збирачів, не надто подрібнена, тому що аптека проводить інструктаж збирачів про правила сушіння, пакування та транспортування сировини. Сировина, яку приймають від випадкових збирачів, могла бути зібрана раніше, навіть у попередньому сезоні, і після тривалого зберігання могла перетертись. Тому під час зовнішнього огляду сировини фармацевт аптеки, який відповідає за заготівлю сирови­ни, може одразу вирішити, чи потрібно її просіювати і визначати подрібненість у відсотках.

Так само вирішується питання про перевірку сировини на по- шкодженість амбарними шкідниками. Наприклад, заражену кліщем сировину легко розпізнати. Для цього потрібно опустити у мішок із сировиною руку, а потім вийняти її: якщо сировина заражена, то на руці залишається наліт порошку з неприємним запахом.

Показниками чистоти сировини є: органічні домішки; мінеральні домішки.

Органічними домішками можуть бути частини рослини, які під час сушіння втратили природне забарвлення; частини інших (не­отруйних) рослин; частини цієї самої рослини, що не є сирови­ною. Мінеральними домішками є грудочки землі, пісок, камінці. Органічні та мінеральні домішки можуть потрапити в сировину при неохайному та недбалому збиранні, сушінні та пакуванні.

На основі даних попереднього аналізу фармацевт приймає рішення:

1) сировину прийняти (якщо сировина повністю відповідає вимогам АНД);

2) сировину прийняти після стандартизації (якщо сировина за певними показниками не відповідає вимогам АНД, але її можна довести до стандартного стану. Наприклад, відібрати домішки);

3) сировину забракувати (якщо сировина не відповідає вимо­гам АНД і довести її до стандартного стану неможливо).

Сировину бракують у разі недотримання фази розвитку росли­ни під час збирання, наявності в сировині недопустимих домішок (отруйних рослин та їх частин, металевих предметів, скла, посліду гризунів та птахів), плісняви, амбарних шкідників, наявності стійко­го запаху, який не зникає при провітрюванні. Однорідну сирови­ну, що відповідає вимогам АНД за результатами попереднього аналізу, приймають за масою. На прийняту сировину оформлю­ють приймальну квитанцію в трьох примірниках. Один примірник квитанції залишається в особи, яка прийняла сировину (як підстава для оприходування сировини), і наприкінці місяця додається до звіту. Другий отримує особа, яка здала сировину, і пред'являє його в касу, де їй сплачують вартість сировини за заготівельними ціна­ми. Ця квитанція залишається в касі як звітний документ на вида­ток грошових коштів. Третій екземпляр квитанції надходить у бухгалтерію.

Після висновку лабораторії про якість сировини її можуть пе­ревести в товар і використовувати у роздрібній торгівлі або здати на склад, базу.

Фармацевт несе відповідальність за якість прийнятої рослин­ної сировини. Адже якщо при аналізі в лабораторії з'ясовується, що лікарська рослинна сировина не відповідає АНД, то матері­альні втрати несе не тільки аптека, яка сплатила вартість сирови­ни, а й природа, оскільки значна кількість рослин була знищена даремно.

На складах, базах, промислових підприємствах лікарську рос­линну сировину приймають партіями. Партією вважається кількість сировини одного найменування, однорідної за всіма по­казниками, масою не менше ніж 50 кг і з одним оформленим доку­ментом, що засвідчує її якість. У супровідному документі вказу­ють такі дані:

— номер і дату видачі документа;

— найменування й адресу відправника;

— назву сировини;

— номер партії;

—масу партії;

— рік і місяць заготівлі або збирання;

— район заготівлі (для сировини від дикорослих рослин);

— результати перевірки якості сировини;

— АНД на сировину;

—підпис особи, яка відповідає за якість сировини, із зазначен­ням прізвища і посади.

Як і під час приймання сировини в аптеку, кожну одиницю продукції уважно оглядають, звертаючи увагу на відповідність пакування і маркування вимогам АНД, на стан тари, її цілісність, чистоту, наявність супровідної документації. У разі відповідності сировини АНД проводиться другий етап товарознавчого аналізу.

Другий етап товарознавчого аналізу починається з розрахунку та відбору місць для аналізу (табл. 1). Вибірка — це одиниці про­дукції, вибрані з партії для контролю. Одиниця продукції — одне вантажне місце з сировиною або одна упаковка сировини. Обсяг вибірки — це кількість одиниць продукції, що складає вибірку.

Для перевірки якості сировини від кожної одиниці продукції, що потрапила у вибірку, беруть по три виїмки, приблизно однако­вої маси, з трьох різних місць: з верху, з низу і з середини, уника­ючи подрібнення сировини. Виїмка — це кількість сировини, взя­та від одиниці продукції рукою або щупом для аналізу за один раз. З мішків, тюків та кіп виїмки беруть на глибині не менше ніж 10 см рукою зверху, потім, після розпорювання шва, з середини і з низу; виїмки насіння і сухих плодів беруть зерновим щупом. Із сировини, упакованої в ящики, першу виїмку беруть з верхнього шару, другу — після видалення сировини приблизно до половини ящика, а третю — з дна ящика. Після взяття зразків сировини мішки, тюки зашивають.

Усі виїмки повинні бути приблизно однакової маси. Узяті зразки обережно перемішують, уникаючи подрібнення сировини, і отри­мують об'єднану пробу. Об'єднана проба — це суміш усіх виїмок, узятих від одиниць продукції, що потрапили у вибірку.

Для встановлення ступеня зараженості амбарними шкідника­ми з об'єднаної проби методом квартування беруть пробу масою 500 г для дрібних видів сировини і масою. 1000 г — для крупних видів сировини. Пробу вміщують у банку, яка щільно закриваєть­ся. Туди ж вкладають етикетку "Для визначення ступеня заражено­сті шкідниками".

Із об'єднаної проби методом квартування беруть середню про­бу. Середня проба — це частина об'єднаної проби, взятої для про­ведення повного товарознавчого аналізу.

Для проведення квартування сировину розрівнюють на гла­денькій чистій, рівній поверхні у вигляді квадрата (за можливості) тонким рівномірним за товщиною шаром і ділять його по діаго­налі на чотири трикутники. Два протилежних трикутники сиро­вини видаляють, а два, що залишились, з'єднують і перемішують. Цю операцію повторюють доти, доки у двох протилежних трикут­никах не залишиться така кількість сировини, що відповідає масі середньої проби. Масу середньої проби для кожного виду сирови­ни зазначено в АНД (табл. 2). Допустимі відхилення в масі серед­ньої проби не повинні перевищувати ±10 %.

Середню пробу пакують у поліетиленовий пакет або багатошаро­вий паперовий мішок. До тари прикріплюють етикетку, таку саму етикетку кладуть і всередину тари. На етикетках зазначають такі

дані: назву сировини; найменування постачальника; номер партії; дату відбору проби; прізвище і посаду особи, яка взяла пробу.

Залишки об'єднаної проби після взяття середньої проби при­єднують до партії сировини. Взяту й оформлену середню пробу направляють на аналіз у лабораторію.

Третій етап товарознавчого аналізу. Полягає у взятті з серед­ньої проби аналітичних проб та їх аналізі. З середньої проби мето­дом квартування беруть аналітичні проби (табл. 3) для визначення:

— ідентичності, подрібненості і вмісту домішок;

—вологості (аналітичну пробу для визначення вологості відок­ремлюють одразу після взяття середньої проби і герметично паку­ють);

—вмісту золи та діючих речовин.

Примітка. Для таких видів сировини, як цілі трави, корені, ко­реневища, бульби, після відокремлення аналітичної проби (для визначення ідентичності, подрібненості і вмісту домішок) частину середньої проби, яку використовують для визначення вологості, вмісту золи та діючих речовин, подрібнюють ножицями або сека­тором на крупні шматки, ретельно перемішують, а потім відок­ремлюють відповідні аналітичні проби.

Таблиця 3. Маса аналітичних проб

Якщо при відокремленні аналітичних проб у двох протилеж­них трикутниках маса сировини виявиться меншою або більшою, ніж наведено в табл. З, потрібно з двох трикутників, що залиши­лись, відібрати сировину по всій товщині шару і додати частину, якої бракувало, або таким самим чином видалити надлишок її з відібраних трикутників.

В аналітичних пробах при зважуванні допускається похибка (±):

— 0,012 — при масі проби до 50 г;

— 0,12 — при масі проби від 100 до 500 г;

— 1,2 — при масі проби від 500 до 1000 г;

— 5,2 — при масі проби понад 1000 г.

Якщо в результаті досліджень установлена невідповідність якості сировини вимогам АНД, то проводять повторну перевірку. Для повторного аналізу беруть вибірку від одиниць продукції, що не були розкриті. Результати повторного аналізу вважаються оста­точними і поширюються на всю партію сировини.

Перед проведенням повного аналізу сировину обов'язково пе­ревіряють на наявність у ній радіонуклідів. Результати повного аналізу сировини, проведеного в лабораторії, оформлюють аналі­тичним листком. На основі даних аналізу оформлюють сертифі­кат якості, який передають замовнику.

Взяття проб фасованої продукції. Лікарську рослинну сирови­ну розфасовують у пачки та поліетиленові пакети в цілому, різа­ному, подрібненому, порошкованому, різано-пресованому вигляді, а також у формі брикетів та цигарок для використання як лікарсь­ких засобів.

Приймання фасованої продукції проводять серіями. Серією вва­жається відповідна кількість (не більше ніж 5 т) однорідної про­дукції, яка була випущена протягом однієї доби з одним супро­відним документом, що засвідчує її якість. Серія формується з однієї або декількох партій сировини (але не більше ніж 3), по­передньо, змішаних. Для вибірки необхідно відбирати одиниці про­дукції з різних місць серії. Обсяг вибірки залежить від кількості одиниць продукції в серії (табл. 4).

Неповні 10 або 20 транспортних одиниць прирівнюють відповід­но до 10 або 20 одиниць.

Взяття проб. Транспортні одиниці (ящики), що потрапляють до вибірки, розпаковують; із різних місць кожного ящика беруть по 2 фасовочні одиниці (споживчі упаковки) лікарського рослин­ного засобу. З вибірки 1—4 транспортних одиниць беруть 10 фасо- вочних одиниць. Відібрані фасовочні одиниці готової продукції становлять об'єднану пробу.

Поиск по сайту: