Родина амарантові — Атгапіасеае

Російська назва: зрва шерстистая. Опис рослини. Дворічна трав'яниста росли­на до 140 см заввишки зі стрижневим коренем (мал. 102). Стебла прямостоячі, іноді сланкі, розгалужені від основи. Листки почергові прості. Квітки дрібні/зібрані в щільні пазушні суцвіття. Плід — дрібна коробочка з видовже­ним носиком.

Поширення та місцезростання. Батьківщи­на ерви шерстистої — Південна Азія. Пошире­на у Південній Африці, Індії, Шрі-Ланці та на інших островах тропічного поясу. В СНД вирощується як одно­річна культура в зоні вологих субтропіків Грузії.

Правила заготівлі. Заготовлюють сировину з початку цвітіння до початку плодоношення (вересень—жовтень), виривають рос­лину разом із коренем.

Первинне оброблення. Сушіння. Зберігання. Вилучають домішки інших рослин. Із коренів струшують ґрунт, траву розрізують на шматки завдовжки до 20 см. У природних умовах сушать у затін­ку (під навісами, дахом), у штучних — у сушарках за температури 40—50 °С. Зберігають у сухих, добре провітрюваних приміщеннях, упакованим у тюки, мішки. Подрібнену сировину пакують у пач­ки з картону по 50 г.

Опис сировини. Висушена трава з корінням, стеблами, листка­ми, суцвіттями та зеленими плодами. Корені циліндричні з гла­
деньким корком, завдовжки 10—15 см. Стебла ребристо-борозен- часті. Листки прості, короткочерешкові, еліптичні або майже ку­лясті, цілокраї, опушені. Квітки правильні, двостатеві з простою 5-членною плівчастою оцвітиною, покривним листком біля основи і двома приквітковими листками, зібрані в численні пазушні щільні суцвіття. Довжина стебел — до 20 см. Колір коренів — сірувато- білий, стебел — зелений, листків — сіро-зелений, квіток — білува- то-зелений або кремовий. Запах слабкий. Смак злегка слизистий.

Хімічний склад сировини. Містить флавоноїди (до 1,12 %), ацил- глікозиди кемпферолу та ізорамнетину; тилірозиди та ін.; феноло- кислоти (ванілінова), алкалоїди (ервін), калію нітрат.

Фармакологічна дія та застосування. Препарати ерви шерстис­тої ефективні як діуретичні, гіпоазотемічні, солевивідні, літолі- тичні засоби.

Застосовують при пієлонефриті, циститі, уретриті, сечокам'яній хворобі, порушенні сольового обміну (подагра, спондильоз).

Лікарські форми. Настій.

Трава хвоща польового — НегЬа Едиівеіі агюепш

Хвощ польовий — Едиізеіит агюете Ь.