Родина селерові — Аріасеае. Російська назва: укроп пахучий

Російська назва: укроп пахучий.

Опис рослини. Однорічна трав'яниста рослина із стрижневим коренем, прямостоячим, розгалуженим, ребристим стеблом 40— 200 см заввишки (мал. 86). Листки почергові, двічі, тричі-перисто- розсічені на лінійно-нитковидні сегменти. Нижні — черешкові; верхні — сидячі, з білооблямованими піхвами і зменшеними пла­стинками. Квітки дрібні, двостатеві, жовті, у складних 20-, 50-про- меневих зонтиках, без обгортки. Плід — вислоплодник.

Цвіте у травні—серпні, плоди достигають у серпні—вересні.

Поширення та місцезростання. Батьківщи­на—Іран та Східна Азія. В Україні культи­вується як пряно-смакова роСлйна, іноді ди­чавіє.

Правила заготівлі. Заготівлю проводять, ко­ли достигає 50—60 % плодів (липень). Зрізають ножем, ножицями. Сушать під навісами, об­молочують, відокремлюють домішки на ситах.

Зберігання. Зберігають у групі ефіроолійної сировини в сухих, добре провітрюваних приміщеннях. Термін збе­рігання — 3 роки.

Опис сировини. Окремі напівплодики (мерйкарпії)> рідше цілі плоди (вислошїодники) завдовжки 3—7 мм, завширшки 1,5—4 мм. Мерикарпій широкоел і птичі і и й, слабкоопуклий на зовнішньому боці і плоский — на внутрішньому. Кожен мерикарпій з 3 нитко­подібними ребрами із зовнішнього боку і крайовими, видовжени­ми у широкі крила. Колір плодів зеленувато-бурий або бурий, ре­бер — жовто-бурий. Запах сильний, ароматний. Смак солодкува- тр-пряний, трохи пекучий.

Хімічний склад сировини. Плоди містять фуранохромони (віснагін, келін, піранокумарин віснадин); флавоноїди (кверцетин, ізорамнетин, кемпферол); ефірну олію (до 4 %), у складі якої кар- вон, феландрен і лимонен; жирну олію.

Фармакологічна дія та застосування. Справляє спазмолітичну, сечогінну, вітрогінну дію.

Застосовують для лікування та профілактики хронічної коро­нарної недостатності й астмй, гіпертонічної хвороби, при захворю­ванні сечовивідних шляхів, травного каналу, як вітрогінний засіб.

Лікарські форми та засоби. Настій, збори; препарат анетин.

Поиск по сайту: