 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Родина жостерові — Ккатпасеае
Російська назва: жостер слабительньш (крушина слабительная).
Мал. 76
|
Опис рослини. Невелике дводомне дерево або великий галузистий кущ, заввишки до 8 м, із колючками на кінцях гілок (мал. 76). Кора молодих гілок червоно-бура, блискуча, старих — майже чорна, шорстка. Листки супротивні, черешкові, еліптичні, трохи загострені, дрібнопальчасті з трьома парами вторинних дугових жилок. Квітки дрібні зеленуваті, зібрані пучками по 10—15 в па
зухах листків, 4—5-членні, одностатеві. Чоловічі та жіночі розміщені на різних рослинах. Цвіте у травні—червні. Плоди кістянки достигають у вересні—жовтні.
Поширення та місцезростання. Росте в листяних і мішаних лісах, по чагарниках, на берегах річок.
Правила заготівлі. Охоронні заходи. Збирають достиглі плоди у вересні—жовтні. Плоди зривають руками без плодоніжок, не зламуючи гілок. При збиранні можуть потрапляти домішки: плоди черемхи, крушини ламкої, жостеру імеретинського.
Первинне оброблення. Після збирання проводять сортування сировини від домішок, недозрілих або перезрілих плодів, пошкоджених шкідниками, видаляють плодоніжки.
Сушіння. Сушіння проводять у сушарнях або печах, розкладаючи сировину тонким шаром (2—3 см), за температури 50—60 °С. Вихід сухої сировини — 17 %.
Стандартизація. Зберігання. Після сушіння сировину стандартизують: досушують, видаляють підгорілі плоди тощо.
Сухі плоди пакують у мішки насипом. Зберігають у сухих, добре провітрюваних приміщеннях. Термін зберігання — 4 роки.
Опис сировини. Висушені плоди — кістянки кулясті, зморщені, блискучі, з невеликим малопомітним стовпчиком і залишком плодоніжки або з заглибленням у місці її відриву, діаметром 5—8 мм. М'якуш бурувато-зелений, з 3—4 темно-бурими кісточками тригранної форми, вкритими твердою шкіркою.
Колір плодів майже чорний, запах слабкий, неприємний. Смак солодко-гіркий.
Хімічний склад сировини. Антраглікозидів до 4 %, в основному оксиметилантрахінони: франгулаемодин, хрізофанол, рамнока- тарнін (глюкофрангулін), франгулін, а також жостерин. Флавоноїди: рамнетин, кверцетин, кемпферол; пектинові речовини, камеді, органічні кислоти.
Фармакологічна дія та застосування. М'яка проносна дія, дезінфекційна, протизапальна, зменшує гнилісні процеси та посилює перистальтику кишечника. При хронічних, атонічних і спастичних закрепах.
Лікарська форма та препарати. Відвар/Сировина, проносні збори.
Протипоказання. Передозування спричинює запалення травного каналу, блювання.
Корені ревеню — Кайісез Ккеі
Ревінь тангутський — Ккеит раїтаіит Ь. (іащиіісит Ке§еІ.)
Родина гречкові — РоІу§опасеае
Народні назви: ревінь пальчатий, рапон- тик китайський.
Російська назва: ревень тангутский.
Опис рослини. Велика багаторічна трав'яниста рослина (мал. 77). Надземна частина швидко розвивається. Кореневище досягає значних розмірів, воно коротке, широке, багатоголове, розвиває декілька великих соковитих коренів.
Навесні відростає прикоренева розетка со- Мал. 77
ковитих довгочерешкових листків, які разом 3 черешком досягають 1,5 м завдовжки. Листкова пластинка 5— 7-лопатева. З 3—4-го року рослина щорічно випускає одне або декілька стебел заввишки 1—3 м. Стебла товсті, порожнисті, мало- галузисті з нечисленними дрібними почерговими листками з сухими розтрубами біля основи; На кінцях стебел і в пазухах листків розміщені великі волотеподібні суцвіття дрібних малопомітних білих або червоних квіток. Квітки двостатеві з простою віночкоподібною оцвітиною. Масове цвітіння настає на 3-й рік життя в червні. Плід — 3-гранний горішок із широкими крильцями. Плоди достигають в липні—вересні.
Поширення та місцезростання. Батьківщина — північно-західний Китай і Тибет. В Україні культивують в центральних і західних лісостепових районах.
Правила заготівлі. Сировину збирають восени (вересень—жовтень) на 3—4-му році життя рослини. Викопують кореневища з корінням тракторним плугом.
Первинне оброблення. Сушіння. Очищують від ґрунту, миють у холодній воді, видаляють ножем стебла та гнилі частини, розщеплюють і розрізають на шматки.
Сировину пров'ялюють на відкритому повітрі протягом 3—4 діб і досушують у сушарнях за температури 60 °С.
|
Стандартизація. За необхідності проводять досушування, сортування від домішок подрібненої сировини, почорнілої при сушінні.
Зберігання. Висушену сировину пакують у мішки по 20- 25 кг. Зберігають у сухих, добре провітрюваних приміщеннях. Термін зберігання — 5 років.
Опис сировини. Шматки коренів і кореневищ різноманітної форми завдовжки до 25 см, завтовшки до 3 см. Великі шматки коренів циліндричної або конусоподібної форми, злегка зігнуті, поверхня поздовжньо-зморщена.
Колір на поверхні темно-бурий, на зламі — жовто-бурий або оранжево-бурий. Свіжий злам зернистий, сіруватий з оранжевими або рожевими прожилками. Запах специфічний. Смак гіркуватий, в'яжучий.
Мікроскопічні ознаки. На поперечному зрізі шар темно-корич- невого корка, складається з кількох рядів клітин, червоно-коричневий шар фезодерми, вузька кора та широка деревина. Фелодерма складається з великих тангенально витягнутих клітин з потовщеними стінками. Серцевинні промені 2—4-рядні, лійкоподібно розширюються до периферії. Флоема складається з тонкостінних клітин, серед яких є округлі вмістища зі слизом. Лінія камбію чітко виражена. Деревина складається з тонкостінних клітин паренхіми і великих судин, що розміщені поодиноко або невеликими групами. У паренхімі кори і деревини містяться великі друзи кальцію оксалату та крохмальні зерна.
Хімічний склад сировини. Основні діючі речовини належать До двох груп: антраценопохідні та дубильні речовини. Антрацено- похідні — оксиметилантрахінони реум-емодин, хризофанол, реїн у вільному стані і формі глікозидів. Дубильні речовини переважно гідролізованої групи (галотаніни). Містяться смолисті речовини, крохмаль, пектинові речовини.
Фармакологічна дія та застосування. Малі дози порошку (0,05— 0,2 г) справляють в'яжучу дію, зменшують перистальтику кишечника; великі дози (0,5—2,0) — проносну дію за рахунок антраглі- козидів і смолистих речовин.
Малі дози порошку ревеню застосовують при проносах для нормалізації роботи кишечника. Великі дози — при закрепах різного походження.
Лікарські форми та засоби. Збори; порошок ревеню, таблетки ревеню, екстракт ревеню сухий.
Листя сени — Роїіа 8еппае
Плоди сени — Ргисіт Неппае
Сена (касія) гостролиста — Зеппа (Са$8Іа) асйіі/оііа Де/
Поиск по сайту: