Родина ясноткові — Ьатіасеае. Народні назви: душанка, душинка, духовий цвіт

Народні назви: душанка, душинка, духовий цвіт.

Російська назва: душица обьїкновенная.

Опис рослини. Багаторічна трав'яниста рос­лина з коротким розгалуженим кореневищем (мал. 50). Прямостоячих або висхідних стебел зазвичай декілька. Вони 4-гранні, опушені, пур­пурового кольору, у верхній частині супротив- норозгалужені, 60—80 см заввишки. Листки прості, супротивні. Квітки дрібні, двогубі, зібра­ні у щиткоподібні волоті. Плід складається з 4 горішків, заглиблених у чашечку, яка залишається на плодах. Цвіте у липні—серпні.

Поширення та місцезростання. Зустрічається майже по всій території України, крім південних степових районів та високогір'я Карпат. Росте на лісових галявинах, у розріджених, хвойних та березових лісах, серед чагарників, на схилах балок та річкових долин, на степових і кам'янистих схилах.

Правила заготівлі. Заготовлюють траву у фазу цвітіння, зрізую­чи ножицями або серпом верхівки завдовжки 20—30 см.

Сушіння. Зберігання. На свіжому повітрі, під навісами, розкла­даючи сировину шаром у 5—7 см, у штучних умовах — у сушарках за температури ЗО °С. Після сушіння сировину обмолочують і на ситах відокремлюють грубі стебла. Вихід сухої сировини — 25 %.

Траву зберігають у сухих, добре провітрюваних приміщеннях. Термін зберігання — 2 роки.

Опис сировини. Цільні або частково подрібнені стебла з листка­ми та квітками або обмолочені частки трави. Листки супротивні, черешкові, довгастояйцеподібні, до верхівки загострені, дрібнозуб­часті або майже цілокраї. Стебла 4-гранні, опушені або майже; голі. Суцвіття — щиткоподібна волоть, квітки зібрані напівмутовками. Приквітки більші за чашечки, довгасті, гострі. Чашечка дзвонико­подібна з трикутно-ланцетоподібними зубцями, гола або з рідки­ми волосками. Віночок двогубий. Квітки дрібні, завдовжки 3—5 мм. Стебло завдовжки до 20 см, листки завдовжки 2—4 см. Колір листків зверху зелений, знизу — блідо-зелений, стебла — зелений або пурпуровий, чашечка фіолетова, віночок лілово-рожевий. За­пах ароматний. Смак гіркувато-пряний, злегка в'яжучий.

Хімічний склад сировини. Трава містить ефірну олію (0,3—1,2 %), основні компоненти якої — карвакрол, тимол (до 44 % у суміші), сесквітерпени; флавоноїди (апігенін, глікозиди лютеоліна), ду­бильні речовини, вітамін С.

Фармакологічна дія та застосування. Справляє заспокійливу дію на центральну нервову систему, посилює секрецію травних, бронхіальних та потових залоз, перистальтику кишок, стимулює мускулатуру матки, секрецію жовчі, підвищує діурез, регулює мен­струальний цикл. Справляє протизапальну, знеболювальну та ан­тимікробну дію.

Застосовують при захворюваннях органів дихання, атонії і спаз­мах кишечника, нудоті, при нервовому збудженні, мігрені, безсонні. Як заспокійливе при ниркових кольках, запальних захворюван­нях нирок та сечового міхура.

Лікарські форми та засоби. Настій, збори, комплексний препа­рат уролесан.

Поиск по сайту: