|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Родина жовтецеві - КапипсиїасеаеНародні назви: жовтоцвіт весняний, стародубка; Російські назви: адонис весенний, горицвет весенний. Багаторічна трав'яниста рослина з темно- бурим коротким кореневищем та численними коренями. Стебел декілька, прямостоячих, розгалужених у верхній частині, а знизу вкритих лускоподібними бурими листочками. Листки сидячі, пальчасторозсічені на вузькі, завширшки до 1 мм, частки. Квітки поодинокі, на кінцях пагонів яскраво-жовті, 2—7 см у діаметрі (мал. 57). Плід — сірувато-зелений багатогорішок. Окремі сім'янки мають гачкуватий носик. На початку цвітіння рослина має висоту 10—15 см, а пізніше — 30—40 см. Цвіте у квітні—травні, плодоносить у червні—липні. Поширення та місцезростання. Зустрічається у степових та лісостепових районах України, у Криму. Росте на чорноземних ґрунтах групами, не утворюючи великих заростей. Правила заготівлі. Охоронні заходи. 'Траву обережно зрізають ножем (ножицями) з початку цвітіння до осипання плодів, на висоті 7-10 см від ґрунту. Стежать, щоб при цьому не пошкодити кореневища. Заготівлю проводять під контролем. Первинне оброблення. Сушіння. Відрізають частини стебел з бурими лускоподібними листочками. Сушать тонким шаром в сушарнях за температури 50—60 °С або на горищах, під залізним дахом, з хорошою вентиляцією, розкладаючи шаром у 3—4 см, часто перемішуючи. При швидкому сушінні зберігаються глікозиди. Вихід сухої сировини— 22—23%. Опис сировини. Цільні або частково подрібнені стебла з квітками або без них, зрідка з бутонами або плодами. Стебла без нижніх бурих лускоподібних листочків. Листки почергові, сидячі, пальчасторозсічені на 5 часток; частки листків лінійні, загострені. Квітки поодинокі на верхівці стебел, з численними тичинками і маточками. Плід овальний, складається з численних сухих горішків, які сидять на циліндричному квітколожі. Стебла завдовжки 10—35 см, листки — 0,5—2 см, квітки діаметром близько 3,5 см. Колір стебел та листків зелений, квіток — золотисто-жовтий, плодів— сірувато-зелений. Запах слабкий. Смак не визначається. Список Б. Біологічна активність 1 г трави — 50— 66 ЖОД; контролюється щорічно. Хімічний склад сировини. Містяться серцеві глікозиди адоніток- син, цимарин, К-строфантин-р, флавоноїди, сапоніни, вітамін С, каротиноїди, вуглеводи, мікроелементи. Фармакологічна дія. Кардіотонічний засіб, справляє заспокійливу дію на центральну нервову систему. Не має кумулятивного ефекту, ' Лікарські форми та засоби. Трава для виготовлення настою та мікстури Бехтерева, екстракт трави горицвіту сухий, таблетки "Адоніс-бром", новогаленовий препарат "Адонізид" у краплях і в таблетках. Комплексний препарат кардіовален, який застосовують Квітки конвалії — Ріогез СопюаЇЇагіае Листя конвалії — Роїіа Сотнйіагіае Трава конвалії — НегЬа Сопюаііагіае Конвалія звичайна — Сопюаііагіа тсуаііз Ь. Родина конвалієві — Сотаїїагіасеае Народні назви: маївка, ландишник, лісовий язик. Російська назва: ландьіш майский. Опис рослини. Багаторічна трав'яниста рослина заввишки 15—20 см, з довгим повзучим кореневищем. Від кореневища відходить 2, рідко 3, великих видовжено-еліптичних листки. Між листками на тригранному квітконосі розміщена проста однобока китиця дзвоникоподібних білих квіток на квітконіжках (мал. 58). Квітки мають сильний приємний запах. Рослина цвіте повторно з перервою в кілька років. Плоди — кулясті оранжево-червоні ягоди. Рослина отруйна. Цвіте у квітні—червні, плодоносить у серпні—вересні. Поширення та місцезростання. Лісові та лісостепові зони України. Утворює зарості у хвойних, хвойно-листяних та широколистих лісах. Любить тінисті вологі місця. Правила заготівлі. Охоронні заходи. Квітки і траву збирають на початку, а листки — до початку цвітіння. Від фази розвитку рослини залежить якість сировини. Збирають у суху, сонячну погоду, після 11-ї години дня, коли обсохне роса. Зрізають ножицями на висоті 3—5 см від ґрунту, а суцвіття — нижче від останньої квітки на 3 см. Заборонено при заготівлі витягувати рослини з ґрунту. На кожний їм2 слід залишати 1—2 розвинені рослини. Повторна заготівля можлива через 3—4 роки. В Україні існують заказники, де заготівля конвалії заборонена. Первинне оброблення. Сушіння. Видаляють пожовклі листки, відцвілі китиці. Сушать швидко, одразу після заготівлі, у сушарнях за температури 50—60 °С. На горищах, під залізним дахом, При повільному сушінні сировина жовкне. Вихід сухої трави та листків — 20 %, квіток — 13—14 %. Опис сировини. Трава — це суміш цільних, зрідка поламаних листків, суцвіть із квітконосами та окремих квіток. Листки еліптичні або Ланцетоподібні, загострені, на верхівці тонкі, трохи блискучі, краї цілі, жилкування дугове. Суцвіття — однобока китиця на ребристому квітконосі. Квітки з віночкоподібною, дзвоникоподібною оцвітиною. Листки завдовжки 20 см, завширшки до 8 см: Суцвіття завдовжки до 20 см, завтовшки 1,5 см. Колір листків зелений, рідко бу- руваїо-зелений, квітки жовтуваті. Запах слабкий. Смак не визначається. Список Б. Біологічна активність трави — 120 ЖОД. Біологічна активність листків — 90 ЖОД. Біологічна активність квіток 200 ЖОД. Термін зберігання трави та листків — 2 роки, квіток — 1 рік. Активність трави та листків контролюється щорічно, квіток — кожні 6 міс. Діагностичні мікроскопічні ознаки. При розгляді листка з поверхні з обох боків видно клітини епідермісу з прямими стінками, витягнутими вздовж вісі листка. Продихи у вигляді двох півмісячних клітин між 4 (рідко 5) клітинами епідермісу. Кальцію оксалат у вигляді великих голчастих кристалів та пучків рафід. Під верхнім епідермісом клітини палісадної тканини витягнуті по ширині листка, "лежача" палісадна тканина. Клітини губчастої тканини розгалужені, витягнуті по ширині листка. Хімічний склад сировини. Містить близько 20 карденолідів, флавоноїди, терпеноїди, стероїдні сапоніни, кумарини. Головні серцеві глікозиди — це конвалозид, конвалотоксин, конвалотоксол. Фармакологічна дія та застосування. Кардіотонічний засіб. Препарати посилюють серцеві скорочення, уповільнюють ритм серця; збільшують сечовиділення, усувають біль, набряки, синюшність. Лікарські форми та препарати. Настойка, сухий екстракт; краплі (настойка конвалії з настойкою валеріани, адонізидом; настойка конвалії з настойкою кропиви собачої; настойка конвалії з настбй- кою красавки та ментолом); 0,6%-й розчин корглікону в ампулах. Листя наперстянки пурпурової — Роїіа Оі£іїаІі$ ригригеае Наперстянка пурпурова — Оі§ііаІіз ригригеа Ь. Родина ранникові — Бсгоркиїагіасеае Народні назви: наперсток, напальники, на- перстниця, наперсточна трава. Російська назва: наперстянка пурпурная. Опис рослини. Дворічна трав'яниста рослина заввишки до 120 см, з мичкуватими коренями. Стебла не розгалужені. Прикореневі листки з крилатими черешками, зібрані в розетку. Стеблові листки почершві, сидячі (мал. 59). Квітки великі, завдовжки до 5 см, зібрані в Мал. 59 однобічне гроно — віночок наперсткоподібний, зовні пурпуровий, а всередині фіолетовий або білий з пурпуровими плямами. Плоди — багатонасінні двогнізді коробочки. Цвіте в червні—липні, насіння дозріває у липні—серпні. Поширення та місцезростання. В Україні культивується. Дико росте в Африці, Центральній та Західній Європі на гірських, лісових схилах. Правила заготівлі. Охоронні заходи. Збирають листки на плантаціях першого року в кінці літа, коли листки повністю розвинулись, досягли розміру не менше 15 см. На плантаціях другого року листки збирають у міру виростання 2—3 рази за літо, починаючи від фази цвітіння до визрівання плодів. Розеткові листки збирають без черешків, оскільки вони містять мало глікозидів і довго сохнуть. Листки однорідних рослин зрізують ножем обережно, щоб не пошкодити корені. Первинне оброблення. Сушіння. Сушать сировину негайно в сушарнях за температури 55—60 °С, тонким шаром. Досушують за температури 40 °С. У сухої сировини черешки ламкі. Після сушіння відбирають пожовклі та бурі листки. Вихід сухої сировини — 20-22 %. Опис сировини. Листки видовжено-яйцеподібні, або яйцеподібно-ланцетоподібної форми з городчастим краєм. Прикореневі листки з крилатими черешками, а стеблові — короткочерешкові або без черешка. Усі листки зісподу з характерною сіткою дрібних жилок, зморшкуваті, опушені, завдовжки 10—ЗО см, завширшки Діагностичні мікроскопічні ознаки. Клітини епідермісу зі звивистими стінками. Продихи переважно з нижнього боку, навколо них 6—7 клітин епідермісу. Волоски прості та головчасті, більше з нижнього боку. Прості волоски багатоклітинні, кутікула ніжнобородавчаста. Стінки клітин волосків тонкі, часто зближені або спалися. Головчасті волоски з двоклітинною головкою на одноклітинній ніжці та одноклітинною головкою на багатоклітинній ніжці. Хімічний склад сировини. Містить понад 50 кардіоглікозидів та їхніх агліконів. Головним глікозидом є пурпуреаглікозид А, пур- пуреаглікозид В, глюкогіталотоксин. Пурпуреаглі козид А містить три залишки дигітоксози та один глюкози. Крім того, у листках наявні флавоноїди, стероїдні сапоніни, ароматичні кислоти. Біологічна активність 1 г сировини — 50— 66 ЖОД. Контролюється щорічно. Фармакологічна дія та застосування, Кардіотонічний засіб. Використовують при всіх ступенях хронічної серцевої недостатності різного походження. Лікарські форми та препарати: настій, розчин для ін'єкцій, таблетки; гітоксин, дигітоксин, кордигіт у таблетках. Діють препарати через ЗО—60 хв, дія довготривала, до 24 год. Усі препарати наперстянки мають кумулятивний ефект. Використовують за призначенням лікаря, враховуючи індивідуальні особливості хворого. Між курсами лікування роблять перерви. Список Б. Листя наперстянки великоквіткової — Роїіа ґИ§і£аІі$ §гапеІі/1огае Наперстянка великоквіткова — Ві§ііаІі$ £гапсИ/Іога Мій. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |