Родина молочайні - ЕиркогЬіасеае

Російська назва: клещевина обьїкновенная. Опис рослини. На батьківщині в Африці це багаторічна однодомна рослина з деревоподіб­ним стеблом. В Україні рослина культивуєть­ся як однорічник, який гине при перших при­морозках (мал. 26). Корінь стрижневий, силь­но розгалужений. Стебло соковите, галузисте, порожнисте, до 2 м заввишки. Листки великі, довгочерешкові, пальчасторозсічені на 1— 9 Мал. 26 (рідше 5—11) яйцеподібно-довгастих зубчас­

тих часток. Квітки невиразні, одностатеві; маточкові квітки розташовані у верхній частині китиці, а тичинкові — в нижній. Плід — куляста тригніздова коробочка, гола або вкрита м'якими колючками, які в незрілому стані забарвлені в зелений, жовтий, червоний або фіолетовий колір (залежить від сорту ри­цини); при дозріванні буріють. Є види рицини, у яких коробочки при достиганні розтріскуються (насіння висипається) і не розтрі­скуються. У кожному гнізді міститься одна насінина. Насіння яй­цеподібне або округло-еліптичне, з блискучою мозаїчною оболон­кою. Залежно від сорту колір насіння сірий, сіро-блакитний, сіро- або темно-червоний. Мозаїка коричнева, рожева, світло-рожева. Стебла та гілки рослини забарвлені в зелений, рожевий, черво­ний, фіолетовий або майже чорний колір. Цвіте рослина в липні— серпні. Плоди достигають у вересні.

Поширення та місцезростання. Батьківщина рицини — Афри­ка. В Україні її культивують як олійну декоративну рослину.

Правила заготівлі. Плоди заготовлюють восени. Плоди з коро­бочками, які розтріскуються, збирають вручну у 3—4 прийоми в міру достигання плодів. Плоди з коробочками, що не розтріску­ються, можна збирати механізовано.

Первинне оброблення. Сушіння. Одержання жирної олії. Зібрані коробочки просушують на токах, обмолочують та очищують. Ри­цинову олію отримують з насіння гарячим та холодним пресуван­ням. Для руйнування отруйної білкової речовини рицину подрібне­не насіння заздалегідь обробляють гарячою парою.

Жирна олія. Прозора, густа, в'язка, безбарвна або трохи жовту­вата рідина. Запах своєрідний. Смак оліїстий, неприємний. Має найбільшу серед рослинних олій питому вагу і велику в'язкість. Особливою відмінністю є розчинність у рівному об'ємі етанолу. За температури -16 °С олія застигає й утворює білу мазеподібну масу. Якщо олію намазати тонким шаром, то вона гусне, але не утворює щільної плівки, на відміну від висихних олій. Йодне чис­ло -81-90.

Хімічний склад. Рицинова олія належить до невисихних олій. Вона складається з тригліцериду рицинової кислоти (85 %), гліце­ридів олеїнової, лінолевої, стеаринової кислот тощо.

Фармакологічна дія та застосування. Рицинову олію викорис­товують як класичний проносний засіб. Послаблювальний ефект настає через 5—6 год. Зовнішньо застосовують для пом'якшення шкіри, зміцнення та посилення росту волосся, для лікування шкір­них захворювань, опіків, виразок, у гінекологічній практиці — при лікуванні захворювань піхви та шийки мати.

Лікарські форми та засоби. Рицинова олія входить до складу препаратів уролесан, есенціале, лініменту Вишневськога, мазі "Ало- ром" та інших комплексних препаратів.

Поиск по сайту: