 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Родина селерові — Аріасеае. Народні назви: кишнець, кинза
Народні назви: кишнець, кинза.
Російська назва: кориандр посевной.
|
Опис рослини. Однорічна трав'яниста рослина зі стрижневим веретеноподібним коренем; прямостоячим, порожнистим, борозенчастим стеблом заввишки 30—70 см (мал. 29). Прикореневі листки довгочерешкові, трироздільні з Мал. 29
надрізано-пилчастими краями; нижні стеблові — короткочереш- кові, двічіперистороздільні; серединні і верхні — перисторозсічені з лінійними сегментами, сидячі, утворюють піхви. Квітки зібрані в 3—б складних зонтиків без обгорток, зонтички мають 3-листко- ву обгортку. Квітки рожевого кольору, краєві квітки кожного зонтика неправильні, крупніші за серединні, серединні — правильні, двостатеві, п'ятипелюсткові. Уся рослина до достигання плодів має гострий неприємний запах. Плоди — вислоплодники, кулястої форми, при достиганні набувають приємного ароматного запаху.
Рослина цвіте в липні, плоди достигають у серпні—вересні.
Поширення та місцезростання. У дикому вигляді росте у східних районах Середземномор'я. В Україні культивують як ефіроолійну, пряну та лікарську рослину.
Правила заготівлі, сушіння та зберігання. Заготовлюють сировину, коли побурілі частини становлять 60—80 %; рослини скошують машинами, сушать у валках, обмолочують й очищують від домішок. Зберігають у сухих, прохолодних приміщеннях. Термін зберігання — 3 роки.
Опис сировини. Кулясті вислоплодники, зазвичай не розкладаються на напівплодики. Поверхня майже гладка, 5 злегка виступаючих звивистих поздовжніх реберець чергуються з 5 прямими. На їх верхівці залишаються 5 дрібних зубчиків від чашечки. Діаметр плоду 2,6—3,2 мм. Колір бурувато-сіруватий або коричнево- буруватий. Запах ароматний, смак пряний.
Ефірну олію отримують перегонкою з водяною парою. Це безбарвна або злегка жовтувата рідина з характерними ароматними запахом і смаком.
Хімічний склад сировини. Достиглі плоди коріандру містять 0,7— 1,4 % ефірної олії, основний компонент якої ліналоол (50—80 %), а також терпінен, феландрен, пінен, гераніол, борнеол, їх оцтові ефіри й альдегіди, жирну олію (20 %), білкові та дубильні речовини тощо.
Фармакологічна дія та застосування. Препарати коріандру стимулюють секрецію залоз системи травлення і покращують травлення, жовчовиділення, справляють антибактеріальну, відхаркувальну, протигеморойну, вітрогінну, проносну дію; Покращують смак лікарських засобів.
Застосовують при поганому травленні, метеоризмі, захворюваннях дихальних шляхів, холециститі, геморої.
Лікарські форми та засоби. Плоди, настій, збори (апетитний, жовчогінний, протигеморойний). З ефірної олії отримують цитраль.
Бруньки сосни — Єеттае ріпі Сосна звичайна — Ріпш 8ІІье8ІгІ8 Ь. Родина соснові — Ріпасеае
Російська назва: сосна обьїкновенная.
Опис рослини. Вічнозелене, високе струнке дерево 30—40 м заввишки, з мутовчасто розміщеними гілками (мал. ЗО). Кора в молодих дерев червонувато-бура, у старих — сірувато-бура, тріщинувата, на гілках жовтувата. Голки хвої розміщені парами на вкорочених пагонах, світло-зеленого кольору, загострені. Рослина однодомна. Чоловічі шишки розвиваються біля основи молодих довгих пагонів у пазухах криючих листків. На кінцях молодих пагонів розміщені червонуваті овальні жіночі шишки на коротких ніжках. Вони складаються з криючих лусок, у пазухах яких знаходяться насінні луски з насінними бруньками. Жіночі шишки після запліднення розростаються. У перший рік вони зелені, на другий — дерев'яніють та буріють. Насіння червонувате або сірувате з крильцями. Шишки достигають на другий рік.
Поширення та місцезростання. Сосна зазвичай росте в лісових та лісостепових районах України, у Карпатах, горах Криму, у хвойних та мішаних лісах (разом з дубом, буком та ін.) на пісчаних, суглинистих грунтах.
Правила заготівлі, сушіння та зберігання. Заготовлюють бруньки до початку їх розпускання (у лютому—березні). Зрізують коронки бруньок з гілками завдовжки до 3 мм секатором з верхівок молодих дерев (у старих дерев бруньки дрібні). Сушать сировину під дахом або під навісом, розкладаючи тонким шаром.
Зберігають упакованими в фанерні ящики, в сухих, добре провітрюваних приміщеннях за правилами зберігання ефіроолійної сировини. Термін зберігання — 2 роки.
|
Опис сировини. Бруньки (вкорочені верхівкові пагони) поодинокі або по кілька в мутовках, що оточують більшу центральну бруньку з залишками стебла до 3 мм. Поверхня вкрита сухими, спірально розміщеними, ланцетоподібними, загостреними бахромчастими лусками, які склеюються між собою смолою.
Довжина бруньок 1—4 см. Колір зовні рожево-бурий, злам зелений або бурий. Запах ароматний, смолистий. Смак гіркуватий.
Хімічний склад сировини. Бруньки сосни містять вітамін С, смолу, гіркоти, дубильні речовини, ефірну олію, до складу якої входять а-і р-пінен, камфен, карен, р-мірцен, сабінен.
Фармакологічна дія та застосування. Препарати з бруньок сосни справляють антимікробну, антивірусну, анестезувальну, протикашльову, діуретичну дію. Застосовують при захворюваннях дихальних шляхів, сечового міхура.
Лікарські форми. Бруньки, ефірна олія, збори, відвар, ванни, інгаляції.
Листя меліси — Роїііа Меііззае
Трава меліси — НегЬа МеІІ8$ае
Меліса лікарська — МеІІ8$а а^ісіпаїіз Ь.
Поиск по сайту: