Родина жостерові (крушинові) — Ккатпасеае

Народні назви: крушинник, вовчі ягоди.

Російська,назва: крушина ольховидная (ломкая).

Опис рослини. Кущ, рідше невелике дерево,: заввишки 2—3 м (мал. 75). Стовбур та гілки без колючок. Листки розміщені, почергово, че­решкові, овальні, короткозагострені, цілокраї, голі, блискучі з 6—8 парами паралельних вто­ринних жилок. Квітки дрібні, двостатеві з под­війною 5-членноюоцвітиною, Чашечка дзво­никоподібна, п'ятилопатева, віночок п'ятипе­люстковий зеленувато-білого кольору. Квітки Мал 75 зібрані пучками в пазухах, листків.

; Плоди — кістянки, розміщені по декілька в пазухах листків, спочатку зелені, потім стають червоними, при достиганні. — чорного кольору. Кісточок дві, кулясті, тверді з хря­щуватим дзьобиком. Цвіте у квітні—травні, плоди достигають у вересні.

Поширення та місцезростання. Росте в мішаних і листяних лісах на галявинах, берегах річок, у чагарникових заростях. ^:.

Правила заготівлі. Кору крушини заготовлюють навесні в пері­од руху соку (набухання камбію). Кору здирають зі стовбурів та товстих гілок рослини, для цього роблять два кільчастих надрізи на відстані 25—30 см і повздовжніх 1—2 см.

Охоронні заходи. Заготівля можлива тільки в місцях, що підля­гають вирубці.

Первинне оброблення: видалення зелених лишайників, кори, товщина якої понад 2 мм, домішок кори інших рослин.

Сушіння. Швидке, для запобігання почорнінню внутрішньої поверхні. Оптимальна температура сушіння в штучних умовах — 50—60 °С. У природних умовах сушать на відкритому повітрі, роз­кладаючи сировину тонким шаром на брезенті.

Стандартизація. Зберігання. Недосушену сировину підсушу­ють, видаляють домішки іншої сировини/почорнілі шматки кори, вкриті лишайниками.

Висушену сировину зберігають у сухих, добре провітрюваних приміщеннях. Термін зберігання — 5 років.

Опис сировини. Трубчасті або жолобуваті шматки кори різної довжини, завтовшки 0,5—2 мм, зовнішня поверхня більш-менш гладенька, темно-бурого, темно-сірого або сірого кольору з білува­тими поперечно-витягнутими сочевичками або сірими плямами. При легкому зішкрібуванні зовнішньої поверхні корка з'являєть­
ся червоний шар. Внутрішня поверхня гладенька, жовтувато-оран- жевого або червоно-бурого кольору. Злам світло-жовтий, рівно­мірно дрібно-щетинистий. Запах слабкий. Смак гіркуватий.

Мікроскопічні ознаки. На поперечному розрізі помітно темно- червоний шар корка з 10—20 рядів клітин, потім розміщена плас­тинчаста коленхіма. Зовнішня кора складається з овальних клітин і містить велику кількість друз кальцію оксалату. У деяких кліти­нах зустрічаються крохмальні зерна. Механічні волокна зі слабкоздерев'янілими оболонками. Серцевинні промені зігнуті, одно-трирядні з жовтим умістом. Між ними жовтуваті, здерев'я­нілі луб'яні волокна з кристалоносною облямівкою.

Хімічний склад сировини. У свіжозібраній корі крушини ламкої міститься первинний антраглікозид франгуларозид, який належить до антранолів. Франгуларозид справляє блювотну дію. На повітрі первинний глікозид протягом року перетворюється на вторинний глюкофрангулін-біозид, а потім — на франіулін, який розщеплюєть­ся до франгулаемодину та рамнози. Також містяться флавоноїди, пектини, органічні кислоти, камеді.

Фармакологічна дія та застосування. Справляє проносну дію за рахунок антраглікозидів, франгулаемодину, франгуліну. Засто­совують при атонічних і спастичних закрепах.

Лікарські форми та засоби. Відвар, рідкий екстракт, препарат рамніл.

Плоди жостеру — Ргисіш Ккатпі саікагіїсае