АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Гетерополісахариди

Читайте также:
  1. АНАЛІЗ ЛР ТА ЛРС, ЩО МІСТЯТЬ БІОЛОГІЧНО АКТИВНІ РЕЧОВИНИ
  2. Будова полісахаридів, поширення у природі та значення
  3. Гідролази.
  4. ПОЛІСАХАРИДИ

Слиз (Мисі1а§іпез) утворюється в рослинах шляхом природно­го перетворення слизових оболонок (насіння льону) або ослиз­нення цілих клітин (корінь алтеї), міжклітинних речовин (у водо­ростей). Знайдено слиз у рослин із родин ароїдні, лілійні, бобові, льонові, мальвові та ін.

Хімічний склад. Класифікація. Слиз класифікують за хімічним складом та будовою. Розподіляють його на нейтральний та кис­лий. Нейтральний слиз складається з гексозанів та пентозанів, кислий слиз містить залишки уронових кислот. У рослинах відіграє роль запасних поживних речовин та захисну. Утримуючи вологу, захищає насіння рослини від висихання.

Реакції ідентичності. Із рослинної сировини слиз вилучають за допомогою води. Ідентифікують слиз під мікроскопом з розчином метиленового синього. Клітини зі слизом забарвлюються в синьо- блакиїний колір.

Нейтральні моносахариди з реактивом Фелінга дають цегляно- червоний осад; кислі моносахариди з розчином карбазолу та кон­центрованою сульфатною кислотою — червоно-фіолетове забарв­лення.

Застосування. Настої із сировини, яка містить слиз, викорис­товують в медицині при захворюваннях травного каналу, верхніх дихальних шляхів як обволікальні, пом'якшувальні засоби.

Камеді (Оишші) утворюються внаслідок переродження оболо­нок клітин, вмісту клітин, міжклітинної речовини під час механіч­ного пошкодження дерев та кущів. Вони відіграють захисну роль, заливаючи місце пошкодження, запобігають загниванню та виси­ханню. У посушливих районах у рослинах утворюється значна кіль­кість камеді, яка утримує запаси вологи.

Хімічний склад. Класифікація. Камеді складаються з калієвих, кальцієвих та магнієвих солей, уронових кислот та моносахаридів. За хімічним складом їх поділяють на кислі та нейтральні. За розчин­ністю поділяють на арабінові — розчинні в холодній воді (аравій­ська камедь); бассоринові — набухають у воді (камедь трагакан- ту); церазинові — не розчинні в холодній воді і не набухають (виш­нева камедь).

Властивості. Реакції ідентичності. Камеді не розчиняються в спирті, органічних розчинниках. З водою утворюють колоїдні роз­чини. З водним розчином йоду дають фіолетове забарвлення, з, реактивом Драгендорфа — різнокольорові осади, залежно від виду камеді. При спалюванні мають запах паленого паперу.

Особливості заготівлі. На стовбурах роблять надрізи, камедь витікає у вигляді прозорої, в'язкої маси. На повітрі висихає, стає твердою. Камеді виділяються і з природних тріщин. Знімають шматки камеді і сортують.

Застосування. Чисті, білі, прозорі камеді використовують у фар­мації; забруднені, жовті, бурі — у техніці. Використовують камедь у харчовій, текстильній, шкіряній, лакофарбовій та фармацевтичній промисловості.

Пектин (Рекіїпит). Головною складовою частиною пектино­вих речовин є залишки сс-Б-галактуронової кислоти, з'єднані гліко­зидними зв'язками у довгий ланцюг. До складу входять нейтральні полісахариди арабани та кислі арабогалактани. У рослинах вони бувають нерозчинними та розчинними сполуками. Нерозчинні пек­тини з целюлозою містяться в клітинних оболонках, розчинні пек­тини — у соках рослин. Багато розчинних пектинів міститься в дозрілих яблуках, сливах, моркві, буряках тощо. Пом'якшення пло­дів під час зберігання пов'язане з переходом нерозчинних пекти­нів у розчинні. Пектинові речовини заповнюють міжклітинний простір.

Властивості. У чистому вигляді — це аморфічні порошки біло­го, жовтуватого, іноді сірого кольору, без запаху або запах дуже слабкий. У холодній воді розчиняються погано, під час нагрівання пектини розкладаються і утворюють колоїдні розчини. Не розчи­няються в спирті та органічних розчинниках, оптично активні.

Застосування. Пектин утворює гелі за наявності цукрів та кис­лот. У медичній практиці використовують як відхаркувальний, пом'якшувальний, обволікальний, протизапальний засіб. Виводять із організму радіонукліди, шкідливі метали. У фармації викорис­товують як стабілізатори, плівкоутворювачі, пролонгатори тощо.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 | 149 | 150 | 151 | 152 | 153 | 154 | 155 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.002 сек.)