Гетерополісахариди

Слиз (Мисі1а§іпез) утворюється в рослинах шляхом природно­го перетворення слизових оболонок (насіння льону) або ослиз­нення цілих клітин (корінь алтеї), міжклітинних речовин (у водо­ростей). Знайдено слиз у рослин із родин ароїдні, лілійні, бобові, льонові, мальвові та ін.

Хімічний склад. Класифікація. Слиз класифікують за хімічним складом та будовою. Розподіляють його на нейтральний та кис­лий. Нейтральний слиз складається з гексозанів та пентозанів, кислий слиз містить залишки уронових кислот. У рослинах відіграє роль запасних поживних речовин та захисну. Утримуючи вологу, захищає насіння рослини від висихання.

Реакції ідентичності. Із рослинної сировини слиз вилучають за допомогою води. Ідентифікують слиз під мікроскопом з розчином метиленового синього. Клітини зі слизом забарвлюються в синьо- блакиїний колір.

Нейтральні моносахариди з реактивом Фелінга дають цегляно- червоний осад; кислі моносахариди з розчином карбазолу та кон­центрованою сульфатною кислотою — червоно-фіолетове забарв­лення.

Застосування. Настої із сировини, яка містить слиз, викорис­товують в медицині при захворюваннях травного каналу, верхніх дихальних шляхів як обволікальні, пом'якшувальні засоби.

Камеді (Оишші) утворюються внаслідок переродження оболо­нок клітин, вмісту клітин, міжклітинної речовини під час механіч­ного пошкодження дерев та кущів. Вони відіграють захисну роль, заливаючи місце пошкодження, запобігають загниванню та виси­ханню. У посушливих районах у рослинах утворюється значна кіль­кість камеді, яка утримує запаси вологи.

Хімічний склад. Класифікація. Камеді складаються з калієвих, кальцієвих та магнієвих солей, уронових кислот та моносахаридів. За хімічним складом їх поділяють на кислі та нейтральні. За розчин­ністю поділяють на арабінові — розчинні в холодній воді (аравій­ська камедь); бассоринові — набухають у воді (камедь трагакан- ту); церазинові — не розчинні в холодній воді і не набухають (виш­нева камедь).

Властивості. Реакції ідентичності. Камеді не розчиняються в спирті, органічних розчинниках. З водою утворюють колоїдні роз­чини. З водним розчином йоду дають фіолетове забарвлення, з, реактивом Драгендорфа — різнокольорові осади, залежно від виду камеді. При спалюванні мають запах паленого паперу.

Особливості заготівлі. На стовбурах роблять надрізи, камедь витікає у вигляді прозорої, в'язкої маси. На повітрі висихає, стає твердою. Камеді виділяються і з природних тріщин. Знімають шматки камеді і сортують.

Застосування. Чисті, білі, прозорі камеді використовують у фар­мації; забруднені, жовті, бурі — у техніці. Використовують камедь у харчовій, текстильній, шкіряній, лакофарбовій та фармацевтичній промисловості.

Пектин (Рекіїпит). Головною складовою частиною пектино­вих речовин є залишки сс-Б-галактуронової кислоти, з'єднані гліко­зидними зв'язками у довгий ланцюг. До складу входять нейтральні полісахариди арабани та кислі арабогалактани. У рослинах вони бувають нерозчинними та розчинними сполуками. Нерозчинні пек­тини з целюлозою містяться в клітинних оболонках, розчинні пек­тини — у соках рослин. Багато розчинних пектинів міститься в дозрілих яблуках, сливах, моркві, буряках тощо. Пом'якшення пло­дів під час зберігання пов'язане з переходом нерозчинних пекти­нів у розчинні. Пектинові речовини заповнюють міжклітинний простір.

Властивості. У чистому вигляді — це аморфічні порошки біло­го, жовтуватого, іноді сірого кольору, без запаху або запах дуже слабкий. У холодній воді розчиняються погано, під час нагрівання пектини розкладаються і утворюють колоїдні розчини. Не розчи­няються в спирті та органічних розчинниках, оптично активні.

Застосування. Пектин утворює гелі за наявності цукрів та кис­лот. У медичній практиці використовують як відхаркувальний, пом'якшувальний, обволікальний, протизапальний засіб. Виводять із організму радіонукліди, шкідливі метали. У фармації викорис­товують як стабілізатори, плівкоутворювачі, пролонгатори тощо.

Поиск по сайту: