Родина розові — Козасеае. Російська назва: рябина обьїкновенная

Російська назва: рябина обьїкновенная. Опис рослини. Дерево до 4—6 м заввишки, рідше кущ (мал. 14). Кора гладенька, сіра. Ли­стки чергові, непарноперистоскладні, з 4—7 парами листочків. Листочки складного листка довгасті або видовжено-ланцетоподібні, у нижній частині цілокраї, у верхній — пилчасті; з верхнього боку темно-зелені, зі споду сизі. Квітки правильні, двостатеві, із специфічним Мал. 14 гірко-мигдалевим запахом. Чашечка п'ятироз­дільна, шерстиста, її зубці по краях мають залозисті війки; віночок роздільнопелюстковий, складається з п'яти білих пелюсток. Ма­точка одна, тичинок 20 (по довжині вони дорівнюють пелюсткам віночка). Квітки зібрані в густе, багатоквіткове щиткоподібне суц­віття. Плоди соковиті, несправжні, яблукоподібні. Цвіте рослина у травні, плоди достигають у вересні.

Поширення та місцезростання. Росте у лісовій та лісостеповій зонах України. Зустрічається у лісах, гайках, серед чагарників, у садах і парках, а також у горах. Плодоносить тільки на відкритих сонячних місцях. Горобину звичайну вирощують як промислову та декоративну рослину.

Правила заготівлі. Сировину заготовляють як із дикорослих, так і з культивованих рослин восени (вересень—жовтень). Щитки з плодами обривають вручну (з низьких дерев та кущів) або зріза­ють секатором, закріпленим на довгій жердині (так званий півник), і складають у кошики, відра, мішки. Потім плоди відокремлюють від щитків.

Охоронні заходи. При збиранні плодів не можна зрубувати сто­вбури дерев і ламати гілки.

Первинне оброблення. Сушіння. Перед сушінням зібрану сиро­вину сортують, видаляючи плодоніжки, сторонні домішки (гілоч­
ки, листочки) та зіпсовані плоди. Сушать сировину під навісом (за сприятливої погоди), розкладаючи її тонким шаром на тканині або папері і періодично перегортаючи. Можна сушити у сушарках або духовках за температури 60 °С, але попередньо плоди прив'я­люють (кілька годин) за температури 40 °С.

Зберігання. Висушену сировину зберігають у сухому приміщенні, яке добре вентилюється. Термін зберігання — 2 роки.

Використовують також і свіжі плоди, які зберігають у холодно­му приміщенні або заморожують.

Опис сировини. Плоди яблукоподібні, без плодоніжок, 2— 5-гніздові, круглі або овально-кулясті, блискучі, сильно зморшкува­ті, на верхівці залишається чашечка, яка складається з п'яти малопо­мітних зубчиків, що змикаються. В м'якоті плоду містяться від 2 до 7 трохи серпоподібних, видовжених, із гострими кінцями, гла­деньких червонувато-бурих насінин. Діаметр плодів до 9 мм.

Колір плодів червонувато- або жовтувато-оранжевий, бурува­то-червоний. Запах слабкий, специфічний. Смак кислувато-гіркий.

На поперечному розрізі плоду (лупа хІО) можна побачити 2— 5 насіннєвих гнізд. Стінки гнізд хрящуваті, тверді, зростаються із м'якоттю. Усередині кожного гнізда містяться 1—2 насінини з чер- вонувато-бурою твердою насіннєвою шкіркою і білим насіннєвим ядром. М'якоть плоду пухка, м'ясиста, зверху вкрита шкірочкою.

Хімічний склад сировини. Плоди містять каротин, фолієву та аскорбінову кислоту, вітаміни Р, К, В₂, Е, фенольні сполуки* орга­нічні кислоти, пектинові та гіркі речовини, цукри, мінеральні солі та інші речовини. У насінні виявлено жирну олію, глікозид амігда-.іші.

Фармакологічна дія та застосування. Плоди горобини звичай­ної використовують у першу чергу як полівітамінний засіб при гіпо- та авітамінозах. Також плоди справляють в'яжучу, сечогінну, жовчогінну, кровоспинну, естрогенну дію. Є дані про те, що вони здатні зменшувати кількість холестерину в крові і жирів — у печінці. Препарати з горобини застосовують при розладах травлення, ге­патиті, ожирінні, захворюваннях жовчного та сечового міхура, при геморої, маткових кровотечах у клімактеричний період.

Лікарські форми. Настій, полівітамінні збори, сироп.

Плоди обліпихи — Ргисіт Нірроркаез