АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Родина розові — Козасеае. Російська назва: рябина обьїкновенная

Читайте также:
  1. Автоматизация гидродинамических процессов.
  2. Аэродинамическая сила и ее момент.
  3. Аэродинамические схемы.
  4. Аэродинамический расчет вентиляционной сети
  5. Аэродинамический расчет центробежного вентилятора
  6. Витамины: шиповник, чёрн смородина, земляника.
  7. Газогидродинамические методы исследования
  8. Гидродинамика
  9. Гидродинамика
  10. ГИДРОДИНАМИКИ И РЕОЛОГИИ
  11. Гидродинамическая сила и ее момент.
  12. Гидродинамические аварии их причины

Російська назва: рябина обьїкновенная. Опис рослини. Дерево до 4—6 м заввишки, рідше кущ (мал. 14). Кора гладенька, сіра. Ли­стки чергові, непарноперистоскладні, з 4—7 парами листочків. Листочки складного листка довгасті або видовжено-ланцетоподібні, у нижній частині цілокраї, у верхній — пилчасті; з верхнього боку темно-зелені, зі споду сизі. Квітки правильні, двостатеві, із специфічним Мал. 14 гірко-мигдалевим запахом. Чашечка п'ятироз­дільна, шерстиста, її зубці по краях мають залозисті війки; віночок роздільнопелюстковий, складається з п'яти білих пелюсток. Ма­точка одна, тичинок 20 (по довжині вони дорівнюють пелюсткам віночка). Квітки зібрані в густе, багатоквіткове щиткоподібне суц­віття. Плоди соковиті, несправжні, яблукоподібні. Цвіте рослина у травні, плоди достигають у вересні.

Поширення та місцезростання. Росте у лісовій та лісостеповій зонах України. Зустрічається у лісах, гайках, серед чагарників, у садах і парках, а також у горах. Плодоносить тільки на відкритих сонячних місцях. Горобину звичайну вирощують як промислову та декоративну рослину.

Правила заготівлі. Сировину заготовляють як із дикорослих, так і з культивованих рослин восени (вересень—жовтень). Щитки з плодами обривають вручну (з низьких дерев та кущів) або зріза­ють секатором, закріпленим на довгій жердині (так званий півник), і складають у кошики, відра, мішки. Потім плоди відокремлюють від щитків.

Охоронні заходи. При збиранні плодів не можна зрубувати сто­вбури дерев і ламати гілки.

Первинне оброблення. Сушіння. Перед сушінням зібрану сиро­вину сортують, видаляючи плодоніжки, сторонні домішки (гілоч­
ки, листочки) та зіпсовані плоди. Сушать сировину під навісом (за сприятливої погоди), розкладаючи її тонким шаром на тканині або папері і періодично перегортаючи. Можна сушити у сушарках або духовках за температури 60 °С, але попередньо плоди прив'я­люють (кілька годин) за температури 40 °С.

Зберігання. Висушену сировину зберігають у сухому приміщенні, яке добре вентилюється. Термін зберігання — 2 роки.

Використовують також і свіжі плоди, які зберігають у холодно­му приміщенні або заморожують.

Опис сировини. Плоди яблукоподібні, без плодоніжок, 2— 5-гніздові, круглі або овально-кулясті, блискучі, сильно зморшкува­ті, на верхівці залишається чашечка, яка складається з п'яти малопо­мітних зубчиків, що змикаються. В м'якоті плоду містяться від 2 до 7 трохи серпоподібних, видовжених, із гострими кінцями, гла­деньких червонувато-бурих насінин. Діаметр плодів до 9 мм.

Колір плодів червонувато- або жовтувато-оранжевий, бурува­то-червоний. Запах слабкий, специфічний. Смак кислувато-гіркий.

На поперечному розрізі плоду (лупа хІО) можна побачити 2— 5 насіннєвих гнізд. Стінки гнізд хрящуваті, тверді, зростаються із м'якоттю. Усередині кожного гнізда містяться 1—2 насінини з чер- вонувато-бурою твердою насіннєвою шкіркою і білим насіннєвим ядром. М'якоть плоду пухка, м'ясиста, зверху вкрита шкірочкою.

Хімічний склад сировини. Плоди містять каротин, фолієву та аскорбінову кислоту, вітаміни Р, К, В2, Е, фенольні сполуки* орга­нічні кислоти, пектинові та гіркі речовини, цукри, мінеральні солі та інші речовини. У насінні виявлено жирну олію, глікозид амігда-.іші.

Фармакологічна дія та застосування. Плоди горобини звичай­ної використовують у першу чергу як полівітамінний засіб при гіпо- та авітамінозах. Також плоди справляють в'яжучу, сечогінну, жовчогінну, кровоспинну, естрогенну дію. Є дані про те, що вони здатні зменшувати кількість холестерину в крові і жирів — у печінці. Препарати з горобини застосовують при розладах травлення, ге­патиті, ожирінні, захворюваннях жовчного та сечового міхура, при геморої, маткових кровотечах у клімактеричний період.

Лікарські форми. Настій, полівітамінні збори, сироп.

Плоди обліпихи — Ргисіт Нірроркаез


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 | 149 | 150 | 151 | 152 | 153 | 154 | 155 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)