|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Попит та пропозиція. Взаємодія між нимиРинковий механізм, як правило, складається із 4-х елементів: попиту, пропозиції, конкуренції та ціни. Попит – це форма вираження потреби. На ринку ми маємо справу не з попитом взагалі, а з попитом платоспроможним, тобто забезпеченим відповідною сумою грошей. Тому попит включає в себе два елементи: а) потреби, тобто бажання придбати той чи інший товар або послугу; б) грошові засоби, які має суспільство для придбання даних товарів і послуг. Попит на товар залежить від багатьох факторів: цінових і нецінових. До таких факторів відносять: 1) величину доходу покупців; 2) кількість товарів, які вони вважають за необхідне мати; 3) наявність у них відповідного одягу (джемпери, жи лети та ін.), який можна використати замість сорочок; 4) ціни на ці товари (дешевші чи дорожчі вони за со рочки); 5) смак і моду; 6) кількість споживачів; 7) ціни на подібні товари. До цих факторів можна додати цінові та дефіцитні очі кування, зміни в структурі населення, економічну політику уряду (допомога, яку уряд надає бідним верствам, та ін.). Закон попиту — при всіх незмінних умовах на ринку зниження ціни на товар призводить до підвищення попиту, тобто існує обернена залеж- ність між ціною на цей товар і попитом на нього (рис. 7.1). В основі цього закону лежать такі обставини: 1) здоровий глузд та елементарне спостереження реальності споживачів; 2) закон граничної корисності товару; 3) ефект доходу та заміщення – зниження ціни сприяє збільшенню до- ходу населення. Ефект доходу вказує на те, що за нижчої ціни товару споживач може ку- пити його, не відмовляючи собі у прид банні інших альтернативних товарів. Ефект заміщення виражається в тому, що за нижчої ціни споживач хоче придбати дешевий товар замість аналогічних, які стали відносно до- рожчими. 64 Ціна А АВ – крива попиту В Величина попиту Рис. 7.1. Крива попиту Пропозиція – це сукупність товарів і послуг, які є або в кожний да- ний момент можуть бути доставлені на ринок. Вона включає в себе два моменти: а) готовність продавців до продажу того чи іншого товару або послуги; б) умови, на яких продавець згоден продати їх. Пропозиція, як правило, має натуральний вираз: штуки, тонни, метри. На рівень пропозиції на ринку впливають такі фактори: 1) витрати виробництва; 2) мета фірми, від якої значною мірою залежатиме рі вень цін (якщо фірма прагне завоювати нові ринки збуту, то ціни можуть бути нижчими); 3) наявність або відсутність конкурентів на ринку, зростання кількості яких зумовлює збільшення пропози ції незалежно від цін товарів, по- літики та ін.; 4) рівень технології (досконаліша технологія здешев лює виробництво); 5) рівень податків (їх підвищення зменшує можливість підприємств збільшувати виробництво); 6) ціни на інші товари (при зниженні цін, наприклад на свинину, мож- ливе збільшення виробництва яловичини). Між ціною і пропозицією існує пряма залежність: з підвищенням ціни на товар пропозиція на ринку зростає. Залежність між ціною та про- позицією зображує крива пропозицій (рис. 7.2). D Ціна CD – крива пропозиції С Величина пропозиції Рис. 7.2. Крива пропозиції 65 Ціна – це грошовий вираз вартості. Ціна попиту – це та максимальна ціна, яку покупці ще згідні запла- тити за товар. Ціна пропозиції – це мінімальна ціна, яку покупці ще згідні взяти за свій товар. Ціна рівноваги – це ціна, яка встановлюється при врівноваженості по- питу і пропозиції (рис. 7.3). Ціна А D О АВ – крива попиту Р1 CD – крива пропозиції О – точка рівноваги С В К1 Обсяг Рис. 7.3. Взаємодія попиту та пропозиції Здатність попиту і пропозиції адаптуватися до ринкових умов, що змінилися, називається еластичністю. Залежність об’єму попиту на товар від зміни ціни на нього назива- ється еластичністю попиту за ціною або прямою еластичністю. Формула коефіцієнта еластичності попиту за ціною виглядає так: () () 2 1 2 1 1 1 1 1 p d Q Q P P E Q P Q P Q P − − Δ Δ = ÷ = ÷ де, Q – обсяг попиту; Р – ціна. Оскільки між об’ємом попиту і зміною ціни залежність зворотна, то коефіцієнт прямої еластичності попиту буде негативною величиною. Проте для оцінки ступеня еластичності попиту за ціною важливий не знак перед коефіцієнтом, а його абсолютна величина (|E|). Залежно від значення, якого набуває коефіцієнт еластичності, виді- ляють такі види попиту: 1) еластичний (Ed > 1) – якщо покупець швидко і однозначно реагує на зміну ціни; 2) нееластичний (Ed < 1) – якщо покупець реагує слабо, мляво на зміну ціни; 3) одинична еластичність (Ed = 1) – якщо зміна ціни спричиняє за со- бою таку ж (в процентному відношенні) зміну об’єму попиту. 66 Можуть траплятися ситуації, коли попит виявляється абсолютно не- еластичним до будь-якої найбільшої зміни ціни, або, навпаки, володіє не- скінченною еластичністю. Окрім еластичності попиту за ціною товару, інші види еластичнос- ті попиту, тобто залежність його від інших факторів. До них насамперед відноситься еластичність попиту по доходу. Вона відображає залежність зміни попиту окремого споживача, галузі, ринку в цілому від зростання або зменшення індивідуального або сукупного грошового доходу. Фор- мула коефіцієнта еластичності попиту по доходах виглядає так: () () 2 1 2 1 1 1 1 1 id Q Q I I E Q I Q I Q I − − Δ Δ = ÷ = ÷ де, Q – обсяг попиту; І – величина доходу. Чисельне значення коефіцієнта еластичності попиту по доходах ви- користовується для класифікації товарів за якістю: 1) Ed і > 0 – товар вважається нормальним. Збільшення доходу, як пра- вило, веде до зростання попиту на такі товари, тобто дохід і попит змінюються в одному й тому самому напрямі. Крім того, серед нор- мальних товарів можна виділити товари першої необхідності (0 < Ed і < 1), другої необхідності (Ed і = 1), і предмети розкоші (Ed і > 1); 2) Ed і < 0 – товар низькоякісний, і в міру збільшення доходу попит на подібні товари зменшується. В цьому випадку дохід і попит зміню- ються в протилежних напрямах. Наступний вид еластичності попиту – перехресна еластичність. Кое- фіцієнт перехресної еластичності попиту показує залежність відсоткової зміни попиту на певний товар a від відсоткової зміни ціни на будь-який інший товар b: () () 2 1 2 1 /, d a b Qa Qa Pb Pb Qa Pb E Qa Pb Qa Pb × − − Δ Δ = ÷ = ÷ де, Q – обсяг попиту; Р – ціна. Характер зміни попиту на товар a від зміни ціни на товар b залежить від того, в якому відношенні один до одного перебувають товари a і b: 1) якщо Ed a/b > 0, то a і b, найімовірніше, взаємозамінні товари (напри- клад, різні прохолодні напої); 2) якщо Ed a/b < 0, то товари a і b взаємодоповнювальні (автомобіль і бен- зин і т. п.); 67 3) якщо Ed a/b = 0, то товари a і b практично не залежать один від одного (наприклад, хліб і цемент). На еластичність попиту впливають також інші чинники: 1) наявність на ринку товарів-замінників – чим їх більше, чим ближчі їх корисні властивості до властивостей і характеристик спостережува- ного товару, тим вища еластичність попиту на даний товар, і навпаки (два протилежні приклади: напої і сіль); 2) універсальність використання товару – чим специфічніші характе- ристики товару, тим нижча еластичність попиту на нього; 3) чинник часу – попит тим еластичніший, чим більший період спостере- ження; 4) частка витрат у бюджеті на даний товар – чим вона вища, тим силь- ніша еластичність попиту. Якщо покупець витрачає на якийсь товар незначну частину свого бюджету, то зміна цін на цей товар звичайно мало впливає на споживацький попит; 5) рівень доходів споживача – еластичність попиту на один і той самий товар у споживачів з різним рівнем доходів різна; 6) консерватизм споживачів – еластичність індивідуального попиту найнижча в тих товарів, які, з погляду споживача, є для нього най- необхіднішими; 7) “невідкладність” у задоволенні конкретної потреби – еластичність по- питу на товари, споживання яких не може бути відкладеним на інший термін, украй низька (квіти до святкових днів, ліки від хвороби і т. п.); 8) існування на ринку доповнюючих товарів – за їх наявності на ринку попит за ціною стає менш еластичним, оскільки якщо споживач ку- пує основний товар, то доповнюючий товар він купуватиме навіть у тому випадку, коли ціна на нього зросте. Еластичність пропозиції, як і еластичність попиту, коливається в межах від 0 до безкінечності. Залежність об’єму пропозиції на ринку від зміни ціни на товари називається еластичністю пропозиції за ціною. Формула коефіцієнта еластичності пропозиції за ціною виглядає так: () () 2 1 2 1 1 1 1 1 p s Q Q P P E Q P Q P Q P − − Δ Δ = ÷ = ÷ де, Q – обсяг пропозиції; Р – ціна. Залежно від значення, якого набуває коефіцієнт еластичності пропо- зиції, виділяють такі види пропозиції: 1) еластична (Es > 1) – відображає активну реакцію продавця навіть на незначну зміну ціни; 68 2) нееластична (Es < 1) – при такій пропозиції потрібне значне зростан- ня ціни для, хоча б незначного, збільшення обсягів пропозиції; 3) одинична еластичність (Es = 1) – якщо зміна ціни спричинює за со- бою таку саму (у відсотковому відношенні) зміну об’єму пропозиції. Крім ціни, на еластичність пропозиції впливають інші чинники: 1) ціни інших товарів (у тому числі ресурсів); 2) здатність товарів до тривалого зберігання і вартість їх зберігання; 3) чинник часу – існування довготривалих тенденцій у зміні цін призво- дить до зростання еластичності пропозиції; 4) рівень досягнутого використання ресурсів – якщо резервів (людських, матеріальних та інших) немає, то можливості реагування пропозиції надто обмежені; 5) ступінь монополізації галузі і можливості переливання капіталу з ін- ших галузей; 6) технологічні _______особливості наладки виробництва певного товару; 7) можливість переходу від виробництва інших товарів до виробництва даного товару; 8) мобільність факторів виробництва – тобто легкість, із якою необхід- ні виробничі ресурси можуть бути залучені до виробництва з інших сфер. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.017 сек.) |