АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Монополії та конкуренція

Читайте также:
  1. Економічна конкуренція. Місце конкуренції в системі елементів ринку. Умови виникнення конкуренції
  2. Економічні наслідки монополії
  3. Конкуренція її суть ,види та роль в ринковій економіці. Досконала та т недосконала конкуренція.
  4. КОНКУРЕНЦІЯ ТА КООПЕРАЦІЯ В ГАЛУЗІ СУЧАСНИХ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ.
  5. Конкуренція, її сутність, види та роль в економіці. Недосконала конкуренція
  6. Конкуренція: сутність, види і роль у ринковій економіці.
  7. Методи і способи конкурентної боротьби. Цінова і нецінова конкуренція. Наслідки, типи конкуренції.
  8. Модель “чистої” монополії та її характеристика.
  9. Недосконала конкуренція, її види
  10. Нецінова конкуренція
  11. Основні риси чистої монополії

Ринок і ринкова економіка мають як позитивні, так і негативні влас-

тивості. Однією з негативних властивостей є те, що ри нок породжує

монополії та монополістичні тенденції в еко номічній системі. Причини

виникнення монополій пов'язані передусім зі змінами в техноло гічному

способі виробництва.

Монополія (італ. mono – один і роlео – продаю) – окремі наймогут-

ніші підприємства або об'єднання підприємств, які виготов ляють пере-

важну кількість певної продукції, внаслідок чого впли вають на процес

ціноутворення і привласнюють високі (монополь ні) прибутки.

Монополії проникають в усі сфери суспільного відтво рення – безпо-

середнє виробництво, обмін, розподіл і спо живання. Першою монополі-

зується сфера обміну. На цій основі виникають найпростіші форми моно-

полістичних об'єднань — картелі та синдикати.

Картель (італ. carta – папір, документ) – об'єднання кількох під-

приємств однієї галузі виробництва, учасники якого зберігають власність

80

на засоби виробництва і вироблений продукт, виробни чу та комерційну

самостійність, а домовляються про частку кожно го в загальному обсязі

виробництва, ціну, ринки збуту.

На сучасному етапі картелі діють у формі патентних пулів, ліцензій-

них договорів, консорціумів з проведення науково-дослідних розробок

тощо.

Синдикат (франц. syndicat – захисник) – об'єднання під приємств од-

нієї галузі промисловості, учасники якого зберігають власність на засо-

би виробництва, але втрачають власність на ви роблений продукт, а отже,

зберігають виробничу, але втрачають комерційну самостійність.

Трест (англ. trast – довіра) – об'єднання підприємств одні єї або кіль-

кох галузей промисловості, учасники якого втрачають власність на за-

соби виробництва і вироблений продукт, виробничу й комерційну само-

стійність, тобто об'єднують виробництво, збут, фінанси, управління, а на

суму вкладеного капіталу власники окре мих підприємств отримують ак-

ції тресту, які дають їм право брати участь в управлінні й привласнювати

відповідну частку прибутку.

Багатогалузевий концерн (англ. concern – об'єднання) – об'єд нання

десятків і сотень підприємств різних галузей промисловос ті, транспор-

ту, торгівлі, учасники якого втрачають власність на за соби виробництва

і вироблений продукт, а головна фірма здійс нює за іншими учасниками

об'єднання фінансовий контроль.

Конгломерат (лат. congeomeratus – нагромадження) – монопо-

лістичне об'єднання, утворене внаслідок поглинання прибуткових різно-

галузевих підприємств, які не мали виробничої й технічної спільності.

Процес монополізації має позитивні й негативні нас лідки. Позитив-

ним є те, що в гігантських підприємств та їх об'єднань більше можливос-

тей розвивати сучасне ви робництво, фінансувати науково-дослідні ла-

бораторії, от римувати нові наукові результати, впроваджувати новіт ню

техніку і технологію, здійснювати перекваліфікацію працівників, а отже,

пристосовуватися до рівня розвитку продуктивних сил, до структурних

зрушень в економіці.

Негативним наслідком монополізації економіки є перед усім практика

встановлення монопольних цін, створення штучного дефіциту. Покупці

змушені купувати товари за нижчими цінами, оскільки великі компанії

виробляють пе реважну масу продукції. Монополія гальмує науково-

технічний прогрес.

Монополії придушують конкуренцію — важливу рушій ну силу еко-

номічного прогресу.

Конкуренція (лат. concurrentіa — змагання, суперництво) — бо ротьба

між товаровиробниками за найвигідніші умови виробництва і збуту това-

рів та послуг, за привласнення найбільших прибутків.

81

Закон конкуренції — об'єктивний економічний закон, що вира жає

внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв'язки між відособлени ми товаро-

виробниками (у їх суперництві й боротьбі за найвищу результативність

виробництва), з одного боку, і споживачами їх продукції – з іншого, вна-

слідок чого підприємці змушені знижува ти витрати виробництва, поліп-

шувати якість товарів і послуг тощо.

Види конкуренції:

1) внутрішньогалузева – конкуренція між виробниками аналогічних то-

варів, що задовольняють одну і ту ж саму потребу, але мають відмін-

ності у ціні, якості і дизайні;

2) міжгалузева (функціональна) – боротьба ведеться між товарами різ-

них галузей, які задовольняють різні споживчі та виробничі потреби;

3) цінова – це конкуренція між виробниками, що здійснюється за раху-

нок зниження чи підвищення ціни;

4) нецінова – конкуренція яка ведеться не за рахунок зміни цін, а за ра-

хунок підвищення якості продукції, реклами, дизайну. Найбільш по-

ширена у сучасному світі.

5) недосконала конкуренція – конкуренція між великими компаніями і

малими і середніми фірмами.

6) вільна конкуренція – конкуренція для якої характерні велика кіль-

кість конкурентів-виробників і конкурентів-покупців, вільний до-

ступ товаровиробників до будь-якого виду діяльності.

Методи конкурентної боротьби – це діяльність суб’єктів ринку, спря-

мована на поліпшення якості товарів і послуг, оновлення асортименту

товарів, дизайн, надання гарантій і після продажних послуг, тимчасове

зниження цін, умов оплати тощо.

На думку економіста Портера, підприємство веде конкурентну бо-

ротьбу трьома шляхами:

1) продаж товарів за нижчою ціною, ніж конкуренти;

2) вироблення товарів з вищими якісними характеристиками (диферен-

ціація продукту);

3) вироблення товарів з особливими властивостями, що задовольняють

потреби вузького кола споживачів (глибока спеціалізація виробни-

цтва).

82


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.)