|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Суть грошей і грошових систем, їх еволюціяГроші – це специфічний товар, який виконує роль загального екві- валента (є ліквідним товаром), завдяки чому в них виражається вар- тість усіх інших товарів і встановлюються економічні відносини між суб’єктами господарської діяльності. Ліквідний товар – це товар, який може застосовуватись як засіб пла- тежу або легко перетворюватися на нього та має фіксовану номінальну вартість. Гроші за своєю природою володіють досконалою ліквідністю. Функції грошей: 1) гроші як засіб обігу – вони використовуються для оплати товарів та послуг і дають можливість уникнути бартеру; 2) гроші як міра вартості – ця функція полягає в тому, що гроші ви- мірюють вартість товару. Вона має дві особливості: 1) таку функцію можуть виконувати лише повноцінні гроші, тобто ті гроші, які воло- діють власною вартістю (тобто створені працею); 2) таку функцію 53 виконують ідеальні гроші, тобто уявні. Економічна роль грошей по- лягає в тому, що міра вартості являє собою певний еталон, який по- казує, скільки праці було затрачено на виробництво певного товару; 3) гроші як засіб платежу – ця функція полягає в тому, що вони віднос- но самостійно можуть рухатися між різними суб’єктами економіки. Такий рух називають рухом товару. Така функція зумовлена прода- жем товару в кредит, неоднаковими умовами виробництва та обігу різних товарів, сезонним характером виробництва та збуту; 4) функція світових грошей – на світовому ринку гроші відходять від національної форми та виступають в універсальному вигляді. Світо- ві гроші мають три призначення: а) виступають у формі загального засобу платежу; б) виступають у формі загального засобу купівлі; в) виступають у формі суспільного матеріального багатства; 5) гроші як засіб накопичення – гроші вилучаються з товарного обігу з метою нагромадження. Засіб накопичення – це особливий вид активу, який зберігається після продажу товарів та послуг і забезпечує влас- никові купівельну спроможність у майбутньому. Сучасний етап розвитку суспільства винайшов нову ефективну гро- шову форму – трансакційні депозити або кредитні гроші. Кредитні гроші виступають як знак вартості, виконують роль загального еквівалента, за- безпечують рух позичкового капіталу та еволюцію кредитних відносин. Існують такі основні види грошей: 1) повноцінні (золоті або срібні монети) – це гроші, номінальна вартість яких переважно відповідає вартості металу, що в них міститься, а самі вони виконують усі функції грошей (роль загального еквівалента). Ними є насамперед золоті монети. 2) неповноцінні (білонні) – це монети з міді, алюмінію тощо, номінальна вартість яких перевищує вартість металу, який у них міститься, і ви- трати на карбування; 3) паперові (білети державної скарбниці); 4) кредитні – вексель, чек, банкноти. Грошова система – це форма організації грошового обігу, що історич- но склалась в країні та закріплена в національному законодавстві. До грошової системи належать: 1) грошова одиниця країни; 2) види державних грошових знаків – металевих та паперових, які мають закон- ну силу, законодавством встановлено порядок випуску та обігу; 3) регла- ментація безготівкового обігу; 4) порядок обміну національної валюти на іноземну і регульований державний валютний курс; 5) державне регулю- вання грошового обігу. Відомі два типи грошових систем: 1) грошова система металевого грошового обігу, за якої метал викону- вав всі функції грошей; 54 2) паперово-кредитний обіг, в основі якого лежать кредитні гроші. Металеві системи поділяються на біметалеві та монометалеву. Біметалева система – це система, за якої за золотом та сріблом за- конодавчо встановлена роль загального еквівалента. Монометалізм – це грошова система, за якої золото є загальним ек- вівалентом. У другій половині ХІХ ст. утвердилася система золотого мономета- лізму, за якого лише золото є загальним еквівалентом. Виділяють чотири типи золотого монометалізму: 1) золотомонетний стандарт, якому були властиві: обіг золотих монет; виконання золотом усіх функцій грошей; вільне чеканення золотих монет із їх фіксованим змістом; вільний обіг паперових грошей на зо- лоті монети; 2) золотозливковий стандарт, за якого банкноти розмінюють на золото лише при поданні встановленої законом суми. 3) золотодевізний стандарт – банкноти обмінюють на іноземну валюту (девізи), яка, у свою чергу, обмінювалася на золото. Відсутні золоті монети, монетарне золото в руках держави, золото не виконує функ- ції загального платежу; 4) золотодоларовий стандарт, за якого обмін банкнот на золото був ска- сований в усіх країнах, а обмін доларів на золото здійснювався лише для урядів та центральних банків країн – членів МВФ (Бреттон- Вудська конференція 1974 року). У 1971 році було припинено об- мін доларів на золото. З 1976 року функціонує система паперово- валютного стандарту (Ямайська валютна система). Закон грошового обігу – закони, що виражають сталі, внутрішні, сут- тєві зв’язки між кількістю необхідних для обігу грошей і швидкістю їх обігу; цінами товарів, що підлягають реалізації, і вартістю грошей. Загальний закон кількості грошей в обігу – кількість грошей зале- жить від суми цін товарів і швидкості обороту однойменної грошової одиниці. МЧV=PЧQ =..Q I V де, M – кількість грошей, необхідних для товарного обігу в певному році; V – середня кількість оборотів грошової одиниці за рік; P – сума цін товарів, що реалізуються в певному році; Q – кількість товарів, вироблених за певний час. 55 З появою кредитних грошей кількість грошей в обігу дорівнює: Σ − Σ − Σ = O E AI K O де, Т – сума цін товарів; К – сума цін товарів, проданих у кредит; П – платежі за борговими зобов’язаннями; ВП – сума взаємопогашених безготівкових платежів; О – середня кількість обертів грошової одиниці. 56 Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.007 сек.) |