|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Фази та сфери суспільного виробництваОсновою життя людського суспільства є виробництво матеріальних і духовних благ: щоб жити, трудитися, створювати блага, люди повинні їсти, пити, мати одяг, житло, тобто постійно споживати матеріальні і ду- ховні блага. А споживати можна лише те, що створене людською працею. Тому суспільство завжди має виробляти засоби до життя. Процес виробництва матеріальних і духовних благ являє собою тру- дову діяльність людей. Суспільне виробництво за своєю структурою складається з таких фаз: 1) власне виробництво; 2) розподіл; 3) обмін; 4) споживання. Насамперед, тісно пов’язані власне виробництво і споживання, тобто дані фази збігаються у просторі й часі. Споживання являє собою вико- ристання створених благ. Воно буває двох видів: виробниче і особисте. Виробниче споживання – це споживання засобів виробництва ро- бочою силою працівника при виготовленні суспільно-необхідного про- дукту. Отже, цей вид споживання фактично означає виробництво. З цим пов’язане і особисте споживання, в процесі якого відбувається відтворен- ня робочої сили. Основною метою суспільного виробництва є задоволення особистих потреб всіх членів суспільства. Якщо ж зв'язок між виробництвом і спожи- ванням десь втрачається, то трудова діяльність стає безглуздою, або пере- творюється у виробництво заради виробництва, а не для споживання. Перед тим як увійти у фазу споживання, продукт має пройти стадії розподілу і обміну. 29 Розподіл виступає в трьох видах: 1) розподіл засобів виробництва; 2) розподіл трудових ресурсів; 3) розподіл предметів споживання. Для того щоб одержати саме те, що необхідно для задоволення потреб суспільства, виробничого підрозділу (колективу) або людини, продукт має пройти стадію обміну. Обмін виступає в трьох видах: 1) обмін діяльністю і здібностями; 2) обмін засобами виробництва; 3) обмін предметами споживання. За сферами економічної діяльності людей у суспільному виробництві можна виділити три блоки галузей: 1) основне виробництво; 2) виробнича інфраструктура; 3) соціальна інфраструктура. Основне виробництво – це галузі матеріального виробництва, де без- посередньо виготовляються предмети споживання і засоби виробництва. Примноження суспільного багатства залежить саме від цих галузей, від їх технічного рівня. Це: сировинний комплекс, паливно-енергетичний комплекс, металургійний комплекс, АПК, хімічно-лісовий комплекс, ви- робництво товарів народного споживання, інвестиційний комплекс. Інфраструктура – це комплекс галузей народного господарства, сфери матеріального і нематеріального виробництва, які обслуговують промисловість і сільське господарство. Інфраструктуру поділяють на два види: 1) виробнича інфраструктура; 2) соціальна інфраструктура. Виробнича інфраструктура – являє собою комплекс галузей, які об- слуговують основне виробництво і забезпечує ефективну економічну ді- яльність на кожному підприємстві і народному господарстві в цілому. До цих галузей відносять: 1) транспорт, зв'язок, торгівля, кредитно- фінансові заклади; 2) спеціалізовані галузі ділових послуг (інформацій- них, рекламних, лізингових, консультаційних, інженерно-будівельних та інших). Соціальна інфраструктура – це нематеріальне виробництво, де ство- рюється нематеріальні форми багатства, які відіграють вирішальну роль у розвитку трудящих, примноженні їх розумових і фізичних здібностей, професійних знань, підвищення освітнього і культурного рівня. Соціальна інфраструктура включає такі галузі: 1) охорона здоров’я і фізична культура; 2) загальна середня, спеціальна середня, професійно- технічна і вища освіта, система підвищення кваліфікації; 3) житлово- комунальне господарство; 4) пасажирський транспорт і зв'язок; 5) побу- тове обслуговування; 6) культура і мистецтво; 7) наука. 30 Досвід показує, що соціальна інфраструктура в розвинутих країнах перетворюється на основну сферу людської діяльності. В США в сфері соціальних послуг створюється понад 50% ВВП, тоді як в Україні цей по- казник становить 33,6% ВВП. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |