|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Суб’єкти підприємницької діяльностіЗгідно з Законом України «Про підприємництво», суб'єктами під- приємницької діяльності (підприємцями) на території України можуть бути: громадяни України, інші держави, необмежені законом у право- здатності або дієздатності; юридичні особи всіх форм власнос ті, передба- чених Законом. Не допускаються до заняття підприємниць кою діяльніс- тю такі категорії громадян: військовослужбовці, службові особи органів прокуратури, суду, служби безпеки, внутрішніх справ, держ-арбітражу, державного нотаріату, а також органів державної влади й управління, які покликані здійснювати контроль за діяльністю підприємств. Не можуть бути зареєстровані як підприємці і виступати співзасновниками підпри- ємницької організації, а також займати в них керівні посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю, особи, які мають непогашену судимість за крадіжки, хабарництво та інші-корисливі злочини. До суб’єктів підприємницької діяльності відносять таких учасників ринку: 1) підприємець – це людина, яка свідомо іде на ризик шляхом самостій- ного прийняття інноваційних, підприємницьких рішень, зміст яких зводиться до виробництва та постачання таких товарів, робіт і послуг, які здатні принести підприємницький дохід. Він повинен володіти такими якостями: а) віра в себе і в свої здібності; б) вміння зважено оцінювати свої ідеї (експертна оцінка); в) бачення свого місця в зо- внішньому середовищі; г) вміння створити потрібну команду праців- ників; д) культура праці; є) здатність до творчості; ж) здатність взят- тя на себе відповідальності. 2) партнер – це юридична чи фізична особа, яка є співвласником спіль- ного підприємства або компаньйоном у виконуваних роботах. Парт- нерські взаємозв’язки класифікують наступним чином: а) довготермінові (постійні) – ця форма використовується тоді, коли підприємець планує постачання на ринок конкретного товару протя- гом довгого періоду; б) короткотермінові (на визначений термін) – така форма використо- вується в таких випадках: 1) коли підприємець хоче дослідити ринок на сприйняття нового товару; 2) коли підприємець не впевнений у своєму майбутньому партнері; 3) коли підприємець постачає на ри- нок товар, що користується обмеженим попитом або коли надходить індивідуальне замовлення; в) випадкові – зв’язки, які виникають спонтанно і приносять підприєм- ству чи підприємцю додатковий прибуток; 3) найманий працівник – це працездатна особа, що бере участь у вироб- ничому процесі підприємства за відповідну грошову винагороду, що носить назву заробітна плата; 85 4) домогосподарства – це особа або група осіб, об’єднаних з метою забез- печення всього необхідного для їх життєдіяльності, тобто об’єднаних спільним веденням домашнього господарства. Функції домогоспо- дарств: а) є постачальником на ринок ресурсів; б) виступає спожива- чем ресурсів; в) заощаджує доходи; г) інвестор доходів; 5) держава – виступає організатором економічної, політичної, правової та ідеологічної влади в суспільстві, за допомогою якої забезпечуєть- ся її цілісність, безпека, здійснюється виконання загально-людських та класових соціально-економічних функцій. Держава вмішується в економічний процес і є активним суб’єктом ринкової економіки. Позиції держави по відношенню до підприємницької діяльності: а) гальмо підприємництва – держава все контролює і забороняє; б) каталі- затор підприємницької діяльності; в) невтручання в економічні процеси. У ролі каталізатора економічних процесів держава повинна викону- вати такі функції: 1) загальноосвітня – сприяння побудові системи загального теоретич- ного економічного знання та знань зі специфічних дисциплін; 2) законотворча – законодавча база, що забезпечує ефективний розви- ток і сприяння розвитку ринку через конкуренцію; 3) фінансова підтримка – через надання пільг при наданні кредитів та оподаткуванні, кредити і зменшені податки; 4) створення відповідної ринкової інфраструктури. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |