|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Сучасні економічні теоріїТермін « економія » («ойкономія») уперше вжив давньогрецький фі- лософ Ксенофонт (бл. 430 – 355 рр. до н. е.) в працях «Домоустрій», «Кі- ропедія» та ін. «Ойкономія» («домоводство») – це зведення міркувань і порад щодо управління домом, рабовласницьким господарством, система правил його організації. Давньогрецький філософ Аристотель (384 – 322 рр. до н. е.) в працях „ Політика” й «Афінська політія» поділив науку про багатство на економі- ку, під якою розумів виробництво благ для задоволення потреб людей, і хремастику, що означає вміння наживати достаток, або діяльність, спря- мовану на нагромадження багатства. «Хрема» – це майно, володіння. В основі виробництва вбачалось використання робочої сили рабів. На підставі багатосторонніх наукових досліджень визначено, що по- літична економія як самостійна наука сформувалася в XVІІ – XVІІІ ст. Наприкінці ХVІІІ ст. політична економія як наука відокремлюється від політики, права, моральної філософії, в межах яких вона до цього часу формувалася. Визначились її предмет, метод, завдання. Економічна теорія як самостійна наука сформувалася в період заро- дження капіталістичного ладу, формування національного ринку і ви- ражала інтереси буржуазії, яка щойно виступила на арену суспільного розвитку і мала за мету з’ясувати природу і джерела суспільного багат- ства. Першою теоретичною школою економічної теорії була школа мер- кантилізму. Представники цієї школи вважали, що багатство людей – це гроші – за гроші можна купити все. Меркантилісти радили розширювати зовнішню торгівлю, нагромаджувати золото. Англійський меркантиліст Томас Мен обґрунтував таке положення: баланс зовнішньої торгівлі є регулятором багатства країни, а інший ви- датний представник цієї школи Монкретьєн (1575 – 1641) увів у обіг тер- мін політичної економії (від грец. – мистецтво правити державою), що означало “наука державного управління економікою”. Виникнення і розвиток класичної політичної економії відбулися в кількох варіантах, насамперед французькому і англійському. Французь- кий дістав назву фізіократії, а англійський – промислової, або англій- ської школи. Основоположником фізіократії був французький економіст Франсуа Кене (1694–1774). Фізіократи піддали різкій критиці погляди меркантилістів, започат- кували підхід, згідно з яким економічна політика має спрямовуватися не на заохочення торгівлі й нагромадження грошей, а на створення переду- мов для розвитку виробництва. Фізіократи були теоретиками та ідеоло- гами вільного підприємництва, вважали, що конкуренція, вільне ринкове ціноутворення, свобода торгівлі, мінімальне державне втручання в еко- номіку забезпечують створення передумов для найефективнішого функ- ціонування господарської системи. Фізіократи першими в історії економічної науки дали розгорнуту класифікацію доходів і встановили, що розподіл суспільного багатства відбувається відповідно до певних законів і закономірностей. Ф. Кене вперше у світовій науці здійснив аналіз проблеми відтворення суспіль- ного продукту і вважав, що природа будь-якого прибутку лежить у сіль- ському господарстві, а інші галузі мертві. Питання, які постали перед економістами того часу, не могли бути вирішені за допомогою шкіл меркантилізму та фізіократів, тому починає розвиватися нова наукова школа – англійська класична школа. Політична економія класичної школи досягла вершини в працях Уільяма Петті (1623–1687), Адама Сміта (1723–1790) і Давіда Рікардо (1772–1823). Представники цієї школи започаткували теорію трудової вартості. Згідно з даною теорією, єдиним джерелом вартості є людська праця. Вони зосередили свої дослідження на аналізі відносин у сфері виробництва та на вивченні її об’єктивних закономірностей, а також до- ходів основних класів буржуазного суспільства, механізму конкуренції, кредиту, грошового обігу. Класична політична економія вперше поставила проблему функціо- нування економічних законів, досліджувала їх об’єктивний характер, ме- ханізм дії, необхідність врахування та використання цих законів у прак- тичній діяльності. Адам Сміт у своїх працях вперше чітко розмежував валовий і чистий національний дохід, основний та оборотний капітал. Він розглядав ринок як саморегульовану систему, що найефективніше розподіляє ресурси. За висновками Адама Сміта, ринкова економіка в умовах конкуренції за- безпечує найкращий результат для всіх. Держава не повинна втручатись (або мінімально втручатись) в економічну діяльність господарюючих суб’єктів, але мусить захистити конкуренцію, не допускаючи її обмежен- ня, а також створити загальні умови виробництва: розвивати освіту, бу- дувати дороги, мости, забезпечувати зв’язок тощо. Заслугою Давіда Рікардо було те, що він звернув увагу на подвійний характер праці, чіткіше розмежувавши споживчу і мінову вартість, та на нерівність між заробітною платою робітника та продуктом його праці. До представників класичної школи слід віднести також Джона Міл- ля, Мак-Кулоха. Одним із напрямів класичної теорії стає утопічний соціалізм, засно- вники якого Сен Сімон, Фур’є, Оуен заклали підвалини теорії соціалізму. Вони стверджували, що розвиток держави повинен відбуватися осеред- камими (фаланги Фур’є): 5–6 сімей об’єднуються і роблять усе на свій розсуд, що гармонізує суспільство, проте це призводить до деградації со- ціалізму. В результаті виникає дефіцит і розвал, тому ці ідеї утопічні. На основі класичної школи і як критичний відгук на неї з’являється марксистська теорія – Карл Маркс, Фрідріх Енгельс. Ця економічна течія ґрунтується на класовій боротьбі пролетаріату і капіталістів. Основні здобутки цієї школи: 1) Маркс довів до рівня наукової теорії ідеї класичної школи про дво- їстий характер праці; 2) як важливий момент теорії вартості Маркс виділяє те, що обмін є важливою умовою визначення вартості, його реалізації, перетворен- ня продукту праці на товар; 3) він виділив поняття середньої вартості товару (остання визначається робочим часом), навколо якої коливаються ціни, а сама ціна є вира- зом коливання попиту та пропозиції; 4) він розвинув діалектичний метод пізнання, зокрема відокремив такі специфічні форми суперечності, як речовий зміст і суспільну форму. Це дало йому можливість розглянути такі категорії, як капітал (тут він виділив речовий елемент капіталу та суспільну форму), та визна- чив протиріччя капіталістичного виробництва; 5) більш повно обґрунтував предмет економічної теорії. На думку Марк- са, політична економія повинна вивчати не лише закони обігу вже ви- робленого продукту, а й закони безпосереднього виробництва, обміну та споживання, досліджувати виробничі відносини в усіх сферах сус- пільного відтворення у взаємодії з розвитком продуктивних сил; 6) обґрунтував важливість акціонерної власності, як в умовах капіта- лістичного виробництва, так і під час побудови більш прогресивного суспільного ладу; 7) економічно довів об’єктивну неминучість соціалізму, що зумовлено насамперед прогресом продуктивних сил, усуспільненням виробни- цтва та праці; 8) Маркс довів переваги суспільних форм власності над приватними, індивідуальними формами; 9) обґрунтував об’єктивне зростання ролі великих підприємств та ви- никнення монополій, а також дав оцінку економічній ролі держави в умовах капіталізму; 10) Маркс разом з Енгельсом розкрили діалектику форм власності (ін- дивідуальної, акціонерної, державної), відродження індивідуального привласнення на основі колективної праці; 11) Маркс обґрунтував теорію економічних криз, зокрема схеми відтво- рення. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.007 сек.) |