Продуктивні сили і виробничі відносини

До загальної для всіх суспільно-економічних формацій структури

про дуктивних сил належать засоби виробництва (засоби праці і предме-

ти праці) і люди, які мають виробничий досвід і приводять у рух ці засо-

би. Головною продуктивною силою є людина.

Продуктивні сили – це фактори (передусім людина), які забезпечу-

ють перетворення речовин природи відповідно до потреб людей, створю-

ють матеріальні й духовні блага і визначають зростання продуктивності

суспільної праці.

При цьому виникають такі форми організації праці, як кооперація,

поділ праці тощо.

Кооперація праці — форма організації праці, виконання робіт, за якої

значна кількість людей планомірно і спільно бере участь в одному або

різних пов'язаних мім собою трудових процесах.

27

Завдяки такій кооперації праці виникла нова продук тивна сила. Було

побудовано гігантські піраміди, інші спо руди ще в рабовласницькому

суспільстві.

Поділ праці – процес відокремлення різних видів людської діяль ності,

що виявляється у спеціалізації працівника на виготовленні одного про-

дукту, окремих його деталей або на виконанні певної трудової операції.

Виробничі відносини — суспільна форма розвитку продуктивних сил,

змістом якої є відносини (зв'язки) між людьми у процесі виробниц тва,

обміну, розподілу та споживання матеріальних і духовних благ. Вироб-

ничі відносини є соціально-економічними відносинами – будуються у пло-

щині людина–людина (виробництво, перерозподіл, обмін, споживання).

Крім цього виробничі відносини ще мають назву відносин власності

на засоби виробництва, оскільки вони характеризують:

1) суспільний спосіб поєднання робітників із засобами виробництва;

2) відносини між людьми з приводу привласнення засобів та результа-

тів виробництва;

3) умови розпорядження і використання факторів і результатів вироб-

ництва.

Отже, виробничі відносини визначають, у чиїх інтересах ведеться

виробництво, тип суспільства та класову й соціальну структуру. Це є

основою будь-якої економічної системи. Звідси випливає, що: продук-

тивні сили та виробничі відносини в їх діалек тичній єдності та взаємодії

становлять суспільний спосіб виробництва, а особливості цієї взаємодії

визначаються законом відповідності виробничих відносин рівню, харак-

теру і структурі продуктивних сил.

Економічна система – сукупність усіх видів економічної діяльнос ті

та економічних відносин між людьми в процесі їх взаємодії, спрямованих

на виробництво, обмін, розподіл і споживання това рів і послуг, а також

на регулювання такої діяльності відповідно до мети суспільства.

Економічні відносини поділяються на:

1) організаційно-економічні – це сукупність форм та методів господарю-

вання властивих усім галузям н/г, тобто економіці в цілому (коопе-

рація, інтеграція, спеціалізація, глобалізація);

2) техніко-економічні відносини – це відносини між людьми з приводу

використання ними предметів та засобів праці у процесі виробни-

цтва, за допомогою яких вони створюють необхідні життєві блага.

Основними підсистемами економічної системи, які ут ворюються в

процесі взаємодії окремих елементів і займа ють проміжне становище між

ними і цілісною системою, є:

1) продуктивні сили – це сукупність засобів виробництва та працівників

з їх фізичними та розумовими здібностями;

28

2) техніко-економічні відносини – це відносини між людьми з приводу

використання ними предметів та засобів праці у процесі виробни-

цтва, за допомогою яких вони створюють необхідні життєві блага;

3) організаційно-економічні відносини – це відносини між людьми з

приводу застосування способів і методів організації виробництва та

управління ним;

4) виробничі відносини, або відносини економічної власності – це від-

носини привласнення між людьми у сфері безпосереднього виробни-

цтва, в обміні, розподілі та споживанні;

5) господарський механізм (система народного госпо дарства) – це су-

купність форм та методів регулювання економічних процесів та сус-

пільних дій господарюючих суб’єктів на основі використання еконо-

мічних законів та правових норм.

Поиск по сайту: