Економіки та причини її виникнення

Існування вільного (нерегульованого) ринку на початку ХХ ст. дове-

ло його неспроможність ефективно забезпечувати постійне виробництво

товарів та послуг. Розширення виробництва, його глобалізація, призво-

дить до того, що збій в одній ланці призводить до кризи в усій системі.

Доказом цього стали економічні кризи, які почали виникати в 1825 році.

Розуміння того, що держава повинна втручатись в вільну економіку,

прийшло під час великої депресії 1929–1933 років. Це означало, що рин-

ковий механізм виявився нездатним ефективно функціонувати з таких

причин:

1) в економічній системі підприємств з’являються нові елементи, без

яких вільна система вже існувати не може, але вони дуже дорогі для

більшості підприємств (наукові відкриття, інформація);

2) зміни в системі продуктивних сил – в робочій силі, в навколишньому

середовищі (екології), в засобах виробництва;

3) не спроможність системи вільної економіки рівномірно розподіляти

виробництва за регіонами;

4) зміна спеціалізація, кооперування, концентрації виробництва (поява

нових галузей);

5) ускладнення відносин власності, що викликає необхідність створен-

ня єдиної нормативної бази для всіх форм власності та всіх підпри-

ємств;

6) необхідність проведення єдиної політики економічного зростання

держави;

7) неспроможність вільної ринкової економіки ефективно боротися з

монополізмом, що призводить до заперечення існування ринку.

Саме з цих причин виникає нагальна потреба державного регулюван-

ня економіки. Наприкінці 30-х років виникає теорія державного регу-

лювання, засновником якої стає Джон Кейнс. Надалі теорія державного

регулювання дістала назву кейнсіанської теорії.

Основні заслуги цієї школи:

106

1) в ній уперше сформовано макроекономічний підхід до аналізу

соціально-економічних процесів, згідно з яким економіка розгляда-

ється з точки зору всіх факторів, які на неї впливають;

2) вона вперше встановлює певні кількісно-якісні функціональні зв’язки

між факторами, які впливають на економіку;

3) Кейнс у своїх працях доводить, що вільна конкуренція, еластичність

цін та заробітної плати – це ті показники, які не притаманні економіці

із соціальною спрямованістю;

4) теорія доводить, що рівновага на ринку досягається не автоматично,

а випадково, оскільки зростання пропозиції відбувається швидшими

темпами, ніж попиту;

5) Кейнс розробив власну теорію щодо виходу із стану економічної не-

рівноваги.

Теорія Кейнса ґрунтується на двох основних, на думку автора, заса-

дах: регулюванні сукупного попиту та регулюванні зайнятості. При цьо-

му, на думку Кейнса, регулювання сукупного попиту слід проводити за

такими напрямами:

1) збільшення приватних інвестицій (це зменшує відсоток, що здешев-

лює кредит, а це, в свою чергу, приводить до активізації підприєм-

ницької діяльності, завдяки чому зменшується безробіття);

2) найбільшим інвестором повинна стати держава. Державні видатки

збуджують сукупний попит, вирівнюючи тим самим сукупний попит

та пропозицію.

3) підвищення інвестиційного попиту підтримується зростанням спо-

живанням населенням.

Основний недолік цієї теорії: Кейнс не враховував, що постійне зрос-

тання сукупного попиту обов’язково призведе до інфляційних процесів,

що підтвердилось інфляційною кризою в західних країнах у 70-х роках.

10.2. Державне регулювання економіки:

Поиск по сайту: