Сучасні школи

Завдяки високим темпам розвитку науки і продуктивності праці у ІІ

половині ХІХ – на початку ХХ ст. (до 1929 р.) суспільний прогрес від-

бувався досить швидко.

У 30-ті роки XX ст. значно загострились кризові явища в економіці

західних країн. Виникла потреба у теорії, яка могла б пояснити безробіт-

тя, тривале падіння виробництва, наявність невикористаних виробничих

потужностей при відносній вузькості народного споживання тощо, і по-

казала можливі шляхи виходу з кризового становища без знищення рин-

кових основ господарювання. У 1936 р. була опублікована монографія

англійського економіста Джона Кейнса (1883 – 1946) «Загальна теорія

зайнятості, проценту і грошей», у якій викладено основи його теорії та

програму державного регулювання економіки.

Кейнсіанська школа – засновник Джон Кейнс – основною тезою шко-

ли є те, що держава повинна активно втручатися в перебіг всіх економіч-

них процесів, які відбуваються в суспільстві. Кейнс – засновник макро-

економіки – науки про перебіг економічних процесів в усій державі. Він

дослідив ринкову економічну систему в цілому, вияснив закони її функ-

ціонування, з'ясував комплекс методів активного впливу на процес від-

творення суспільного капіталу в масштабі всієї національної економічної

системи. Він проаналізував вплив держави на розвиток таких макроеко-

номічних величин, як сукупний попит, сукупна пропозиція, споживання,

нагромадження, рівень цін, прибутків та ін.

Монетаристська школа – виникла в кінці 50-х років ХХ ст. у США.

Засновник Мілтон Фрідмен – професор Чиказького університету. Моне-

таризм – економічна концепція, згідно з якою грошова маса в обігу віді-

грає визначальну роль у формуванні економічної кон’юнктури та вста-

новленні причинно-наслідкових зв’язків між зміною кількості грошей і

величиною валового національного продукту, а також розвитку виробни-

цтва. Виступає проти активного втручання держави в економіку. Засоба-

ми регулювання економіки вважає досягнення збалансованості держав-

ного бюджету, встановлення високих відсоткових ставок. Досягнення

цієї школи – глибокий аналіз дії грошей на ринок товарів, обґрунтування

впливу монетарної політики на розвиток економіки.

Школа маржиналізму – її засновник Менгер (з лат. гранична). Осно-

вою маржиналізму є теорія граничної корисності, згідно з якою ринко-

ва ціна товару визначається не суспільно-необхідними витратами праці,

а ступенем насичення потреби в ньому, корисністю останньої одиниці

запасу певного виду товарів. Широко застосовується в США, Швейца-

рії, Франції. До позитивних сторін існування цієї школи слід віднести:

докладний аналіз функціонування ринку, з’ясування закономірностей

ціноутворення та грошового обігу, намагання дослідити питання опти-

мального розподілу та використання ресурсів. До негативних слід відне-

сти: переважання суб’єктивної мотивації, суб’єктивної оцінки поведінки

людей, абстрагування від вивчення сутності капіталізму, тобто від від-

носин власності, виробничих відносин. Прихильники даної школи на

перше місце у вивченні ставлять не відносини між людьми, а відношення

людини до речей.

Інституціоналізм – виник наприкінці ХІХ – поч. ХХ ст. Заперечував

обумовленість розвитку людського суспільства виробничими відноси-

нами (відносинами власності), рушійною силою визначав психологічні,

соціально-правові фактори. У процесі розвитку суспільства відбувається

процес природного відбору інститутів, система яких утворює своєрідну

культуру і визначає тип цивілізації. Ці інститути є особливими формами

життя, що мають сталий характер.

Школа неолібералізму – ідея абсолютного невтручання держави в

процеси економіки.

Математична школа – засновник Вальрас, основна ідея – всі еконо-

мічні процеси можна пояснити на основі математичної формули.

Поиск по сайту: