АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Методи державного регулювання економічних процесів

Читайте также:
  1. I. ГИМНАСТИКА, ЕЕ ЗАДАЧИ И МЕТОДИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ
  2. I. Методические основы
  3. II. МЕТОДИЧЕСКИЕ УКАЗАНИЯ ДЛЯ ВЫПОЛНЕНИЯ САМОСТОЯТЕЛЬНОЙ РАБОТЫ
  4. II. УЧЕБНО-МЕТОДИЧЕСКАЯ КАРТА ДИСЦИПЛИНЫ
  5. III. УЧЕБНО – МЕТОДИЧЕСКИЕ МАТЕРИАЛЫ ПО КУРСУ «ИСТОРИЯ ЗАРУБЕЖНОЙ ЛИТЕРАТУРЫ К. XIX – НАЧ. XX В.»
  6. IV ИНФОРМАЦИОННО-МЕТОДИЧЕСКОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ ДИСЦИПЛИНЫ.
  7. VI. Матеріали методичного забезпечення заняття
  8. VI.УЧЕБНО-МЕТОДИЧЕСКОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ ДИСЦИПЛИНЫ
  9. VIII. Методика экспресс-диагностики педагогической направленности учителя (Ю.А. Кореляков, 1997)
  10. XV. 1. Загальна характеристика електрохімічних процесів
  11. Адміністративні методи державного управління.
  12. Адміністративні методи менеджменту

До основних методів регулювання економічних процесів відносять:

економічне регулювання; правове регу лювання; адміністративне регулю-

вання.

Економічне регулювання передбачає використання лише економічних

важелів. Його поділяють на пряме (за допомогою державних закупівель

товарів і послуг, державного цільового фінансування тощо) і непряме (за

допо могою антициклічної, інвестиційної та інших форм полі тики).

Державне замовлення – це засіб прямого державного регулювання

господарських зв’язків між державою-замовником та підприємством-

виконавцем. Державне замовлення полягає у формуванні на контрактній

основі складу та обсягів продукції, необхідних для державних потреб:

108

розміщення державних контрактів на її поставку серед підприємств, ор-

ганізацій та інших суб’єктів господарської діяльності країни усіх форм

власності.

Правове регулювання здійснюють внаслідок прийнят тя та вдоскона-

лення правової бази (відповідного комплек су юридичних законів та по-

правок до них тощо).

Адміністративне регулювання передбачає викорис тання заходів за-

борони (наприклад, заборона будівництва підприємств на певних тери-

торіях), дозволу (наприклад, дозволу державним підприємствам базо-

вих галузей про мисловості займатися туристичним бізнесом) і примусу

(примусове закриття четвертого блоку Чорнобильської АЕС).

Основні інструменти адміністративного регулювання:

1) ліцензії – це спеціальні дозволи, які видаються СПД на здійснення

окремих її видів, з метою захисту економічних інтересів держави, сус-

пільства, його членів як споживачів товарів і послуг. Складовим еле-

ментом ліцензування є перелік видів діяльності, які мають дозвіль-

ний статус;

2) квоти – визначають частку СПД у виробництві, споживанні, екс-

порті, імпорті товарів та послуг. Квотування здійснюється з метою

створення конкурентного середовища, захисту вітчизняного ринку та

стабілізації цін на внутрішньому ринку;

3) санкції – це заходи держави, спрямовані на покарання суб’єктів рин-

ку, які не виконують установлених правил діяльності. Прикладом мо-

жуть бути сплата неустойки, пені, штрафів за невиконання суб’єктами

ринку певних зобов’язань, а також вилучення на користь державного

чи місцевого бюджетів виручку від незаконної діяльності.

4) норма – це науково обгрунтована міра суспільно необхідних витрат

ресурсів на виготовлення одиниці продукції заданої якості або це

правила поведінки людей при здійсненні певних видів економічної

діяльності;

5) норматив – це складова норми, яка характеризує кількість виробле-

них або використаних у споживанні товарів на будь-яку одиницю, на-

приклад на душу населення, на одиницю часу і т. д.;

6) стандарти – це єдині норми за типами, марками, параметрами, роз-

мірами і якістю виробів, а також за величиною вимірювань, метода-

ми випробування та контролю, правилами пакування, маркування

та зберігання продукції, технології виробництва. Об’єктами стан-

дартизації є конкретна праця, норми та нормативи, вимоги, методи,

терміни та позначення, які мають перспективу багаторазового ви-

користання і застосування у різних галузях господарства, а також у

міжнародних економічних відносинах. Дотримання державних стан-

дартів обов’язкові для всіх СПД.

109

Програмування національної економіки означає ком плексний ана-

ліз її стану, виявлення найважливіших проб лем, вирішення яких не-

можливе за допомогою ринкового механізму і корпоративної плано-

мірності, а також розроб лення та реалізацію окремих стратегічних

програм. Най досконалішою формою таких програм є прийняття загаль-

ногосподарських планів терміном на 5 років, які щорічно коригуються.

Такі плани-програми приймають у Японії, Франції, Нідерландах та в ін-

ших країнах. У Франції, на приклад, заходи щодо виконання п'ятирічного

плану пе редбачають запровадження системи показників обсягів вироб-

ництва, динаміки національного доходу, модерніза ції промисловості та

торгівлі, розвитку інфраструктури, наукових досліджень, підготовки

робочої сили, житлового будівництва та ін. Виконання планів держа-

ва прагне під тримати конкретними фінансовими програмами, планами

структурної перебудови економіки (розвиток галузей, які визначають

науково-технічний прогрес, наприклад маши нобудування, і “згортання”

нерентабельних галузей, зо крема видобутку вугілля).

Важливими методами державно-корпоративного регулювання народ-

ного господарства є здійснення найважливі ших форм економічної полі-

тики:

- науково-технічної;

- кредитно-грошової;

- амортизаційної;

- структурної;

- цінового регулювання.

Науково-технічна політика. Щоб послабити дію тен денції до галь-

мування корпораціями НТП і накопичення капіталу, держава активно

стимулює розвиток НДДКР, науково-технічну політику. З цією метою

держава будує великі науково-дослідні центри та лабораторії, а відтак

передає їх монополіям, створює науко- та капіталомісткі галузі промис-

ловості, фінансує інвестиційні проекти, па тенти та ліцензії, урядові за-

мовлення на НДДКР, готує наукові кадри.

Кредитно-грошова політика. Основними елементами грошово-

кредитної політики є операції з державними цін ними паперами на відкри-

тому ринку, регулювання рівня банківського відсотка, пряме регулюван-

ня банківських резервів, регулювання ризику й ліквідності банківських

операцій.

Амортизаційна політика. Важливим методом дер жавно-

монополістичного регулювання економіки є амор тизаційна політика

уряду. Держава здійснює політику прискореної амортизації. З погляду

нагромадження капі талу така політика означає зростання частки амор-

тизації у внутрішніх джерелах нагромадження. Це дає змогу корпо раціям

приховувати значну частину прибутків від оподат кування, оскільки суми

110

амортизаційних відрахувань не оподатковуються, а також внаслідок

скорочення частки податків у прибутках (через прогресивний характер

опо даткування меншої частки балансового прибутку). Водно час така

політика значно прискорює інвестування, оскільки ці кошти не можуть

витрачатися на інші цілі, а отже, спри яє зростанню обсягів та ефектив-

ності виробничих потуж ностей, насамперед у монополізованому секторі

економіки. Хоча політика прискореної амортизації сприяє пожвавлен ню

процесу виробництва, за хронічної недовантаженості виробничих потуж-

ностей вона прискорює надмірне нагрома дження основного капіталу.

Структурна політика. Під впливом НТР відбуваються важливі

структурні зміни в економіці розвинутих країн, зокрема, скорочується

частка матеріального виробництва у ВВП, а нематеріального — зростає.

За НТР здійснюється глибоке взаємопроникнення цих сфер, що виявля-

ється у створенні інформаційної технології, виникненні й інтен сивному

розвитку гігантських індустріально-промислових комплексів, які забез-

печують збирання, оброблення, система тизацію інформації та її переда-

вання кінцевому спожива чеві. У таких комплексах інформація, зв'язок і

мікроелектроніка є невід'ємними складовими цілісної органічної систе-

ми. Споживачі мають доступ до будь-якої інформації через Інтернет на-

віть у домашніх умовах.

Цінове регулювання. Його здійснюють державні орга ни прямо й опо-

середковано. У першому разі держава вста новлює ціни на акцизні товари,

на продукцію базових га лузей промисловості (вугілля, електроенергію

та ін.), які переважно є державною власністю, надає державні субси дії,

в тому числі цінові, встановлює договірні ціни на това ри і послуги вій-

ськового призначення тощо. У межах ЄС наддержавні органи встанов-

люють фіксовані ціни на сіль ськогосподарську продукцію, уніфікують

транспортні тарифи, гармонізують податки, соціальні виплати та ін., що

свідчить про пряме й опосередковане наднаціональне регулювання цін.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.008 сек.)