|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Теорії розвитку суспільстваБазис – це економічна система або суспільний спосіб виробництва. Над базисом формується надбудова. Надбудова – це соціальні, політичні, правові, ідеологічні, національні та інші відносини. Надбудова та окремі її підсистеми визначаються бази- сом. Водночас надбудова активно впливає на базис і на окремих коротко- термінових проміжках часу деякі її елементи можуть домінувати щодо розвитку базису, тобто у такий спосіб політика може визначати еконо- міку. У діалектичній єдності та взаємодії базис та надбудова утворюють суспільно-економічну формацію – це економічна система і притаманна їй сукупність інших суспільних відносин, які перебувають у складній вза- ємодії. Згідно з формаційною теорією Карла Маркса та Фрідріха Енгель- са, розвиток людського суспільства – це поступовий перехід від однієї суспільно-економічної формації до іншої, при чому кожна наступна формація – це новий ступінь розвитку продуктивних сил і виробничих відносин, а також соціальних, політичних, юридичних та інших форм іс- нування суспільства. Згідно з цією теорією, визначено п’ять суспільно- економічних формацій: 1) первіснообщинна; 2) рабовласницька; 3) феодальна; 4) капіталіс- тична; 5) комуністична. На підставі формаційного підходу виник цивілізаційний підхід, суть якого полягає в тому, що на розвиток країни впливає не лише зміна в ба- зисі, а й сукупність усіх наявних факторів у країні, таких як економічні, політичні, правові, релігійні, культурні та національні. Цивілізація – це історичний, конкретний стан суспільства, який харак- теризується особливим способом праці, певною суспільно-виробничою технологією та відповідною матеріальною та духовною культурою. Сучасна економічна наука визначає такі стадії розвитку суспільства. _ Існування з моменту зародження людства до кінця ХVІІІ ст. – цей період має назву аграрна цивілізація. На цьому етапі розвитку сус- пільства не існувало технологічного способу виробництва. Наука та розвиток техніки були відносно самостійними сферами людської ді- яльності, засоби праці були переважно ручними. Проте цей період характеризується величезним суспільним та економічним прогресом, що приводить до заміни дерев’яних засобів праці на мідні та залізні. 31 Технологічний спосіб виробництва – інструментально-ручний. Орга- нізаційних форм процесу виробництва до появи феодалізму не існує. А в період феодалізму з’являються перші цехи. _ З кінця ХVІІІ ст. до поч. ХІХ ст. – індустріальний етап розвитку сус- пільства. Цей етап поділяється на три етапи: а) до індустріальний; б) індустріальний; в) постіндустріальний. Індустріальний етап характеризується тим, що наука стає активним учасником виробництва, ручна праця замінюється на машинну. Осно- вними організаційними формами в доіндустріальний період стають ма- нуфактури, в індустріальний та в постіндустріальний – фабрики і заво- ди. _ Сучасна цивілізація – інформаційна цивілізація. 32 Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |