Поняття про ринкову економіку та її складові елементи

У результаті виникнення суспільного поділу праці, приватної влас-

ності на засоби виробництва й економічного відокремлення товарне ви-

робництво набуває товарної форми. Економіка, в якій товарно-грошові

відносини є пануючими, називається ринковою економікою.

Умови функціонування ринкової системи:

1) свобода всіх суб’єктів ринку, яка виражається в реальній свободі

форм власності та господарювання;

2) необмежена кількість учасників ринку;

3) здатність різних суб’єктів підприємницької діяльності впливати на

рівень цін (відсутність монополій);

4) розвинуте антимонопольне законодавство та наявність механізмів

його реалізації;

5) добре розвинута система економічного та адміністративного регулю-

вання економіки країни шляхом створення передумов для існування

реального ринку;

6) наявність та доступність всебічної інформації про ринок, розвинута

маркетингова діяльність;

7) конкурентна боротьба між різними суб’єктами підприємницької ді-

яльності;

8) розвинутий та розгалужений комплекс об’єктів власності, які можуть

стати об’єктом купівлі, продажу.

Ключовим елементом ринкової економіки є ринок.

Ринок – це сукупність конкретних економічних відносин між продав-

цями та покупцями у процесі купівлі-продажу товарів та послуг.

Функції ринку:

1) посередницька – вона пов'язана з доведенням товару від виробни ків

до споживачів з метою задоволення їхніх потреб;

2) регулювальні – в ринковому регулюванні велике значення має спів-

відношення попиту і пропозиції. Зростання ціни є сигналом до роз-

ширення виробництва, зниження – до його скорочення. Через меха-

57

нізм попиту та пропозиції він встановлює необхідні відтворювальні

пропорції в економіці;

3) стимулювальні – за допомогою цін ринок стимулює впровадження у

виробництво досягнень науково-технічного прогресу, зниження ви-

трат на виробництво продукції і підвищення її якості, розширення

асортименту товарів та послуг;

4) інформаційна – ринок є багатим джерелом інформації, знань, ві-

домостей, які необхідні господарюючим суб'єктам: інформація про

кіль кість, асортимент і якість тих товарів та послуг, які на нього

поставляють ся. Наявність інформації дозволяє кожному товарови-

робнику звіряти ви робництво з мінливими умовами ринку;

5) санаційна – ринок очищає суспільне виробництво від економічно

слабких, нежиттєздатних господарських одиниць і одночасно стиму-

лює розвиток ефективних, перспективних фірм;

6) ринок виконує також соціальну функцію, він дає змогу вирішувати про-

блеми рівня життя населення, структури і ефективності виробництва,

через соціальну функцію ринок диференціює товаровиробників.

Ринок – це певна сукупність економічних відносин між різними ти-

пами фірм та індивідами з приводу купівлі-продажу товарів та послуг, де

відбувається остаточне визначення їх вартості та реалізація.

Завдяки ринку посилюється конкуренція між товаровиробниками за

зниження витрат виробництва і підвищення суспільної корисності това-

ру; поліпшується пропорційність розвитку народного господарства; за-

безпечується безперебійність суспільного відтворення і формування ці-

лісної економічної системи, а також здійснення контролю споживачів за

процесом виробництва.

Структура ринку – це сукупність окремих ринків у межах національ-

ної економіки або світового ринку, ринків окремих регіонів та взаємодія

між ними.

Виділяють такі класифікатори ринків:

_ за видами діяльності: фінансовий; робочої сили; засобів виробництва;

предметів споживання; послуг; інформації; інтелектуальних ціннос-

тей; дорогоцінних металів, валютний;

_ за територіальною ознакою: внутрішній, який включає національний

регіональний, локальний (місцевий), зовнішній;

_ з позиції права: легальний та тіньовий.

Поиск по сайту: