Додатки. Стаття 392. У тих місцях, де знаходиться повне, визначене табелем (ст

Стаття 392. У тих місцях, де знаходиться повне, визначене табелем (ст. 388) число присяжних повірених, кожний позовник, який не може сам прибути до міста, де повинна розглядатись його справа, або не встиг порозумітися з місцевими присяж­ними повіреними щодо ведення його справи, має право звернутися до ради при-повірених з проханням про призначення повіреного для ведення його справи. Рада зобов'язана задовольнити це прохання згідно з 5 пунктом 367 статті.

Стаття 393. По кримінальних справах присяжні повірені беруть на себе захист підсудних або за погодженням з ними, або за призначенням голови судового місця.

Стаття 394. Присяжний повірений, призначений радою або головою судового місця для ведення справи (ст. 367, п. 4 і 5, 390, 382, 393), не може відмовитися від виконання даного йому доручення, не подавши достатніх для цього причин.

Стаття 395. Розмір винагороди присяжних повірених за ведення справи залежить від їх домовленості з довірителями. Умова про це повинна бути письмова.

Стаття 396. На кожні три роки встановлюється міністром юстиції, за поданням судових палат і рад присяжних повірених, особлива такса, яка після її затвердження в законодавчому порядку публікується для загального відома: по-перше, для визначення в судових рішеннях кількості судових витрат, що підлягають стягненню з обвинуваченого по справі на користь противної сторони, за найом повіреного, і

по-друге, для визначення кількості винагороди повірених у тих випадках, ко-ли позивачі не уклали з ними про те письмових угод.

Стаття 397. По справах осіб, які користуються на суді правом бідності, зазна­ченим у пункті першому попередньої 396 статті, стягнення за найом повіреного повертається на користь того присяжного повіреного, який був призначений ра­дою повірених для ведення справи з боку бідної особи (ст. 367, п. 4).

Стаття 398. З винагороди, яку отримують присяжні повірені, утримується з належної їм за таксою суми відомий процент, який визначається одночасно з такою для складання загальної по всій Росії суми на винагороду присяжних повірених, що призначаються головами судових місць для захисту підсудних, Розподіл цієї загальної суми проводиться щорічно: між усіма судовими округа-ми— міністром юстиції відповідно до числа захисників, призначених головами з присяжних повірених, а між повіреними в округах — радами присяжних повірених

Стаття 399. Від позовника завжди залежить замінити одного присяжного

повіреного іншим або взяти на самого себе ведення справи, задовольнивши повіреного за його працю за умовою або при відсутності такої за таксою.

Стаття 400. Присяжним повіреним забороняється купувати або іншим чином придбати права своїх довірителів у їхніх справах як на своє ім'я, так і під виглядом набуття для інших осіб. Усі правочини такого роду визнаються недійсними, і за постановою ради піддають повірених відповідальності.

Стаття 401. Присяжний повірений не може діяти в суді в ролі повіреного про-

ти своїх батьків, дружини, дітей, рідних братів, сестер, дядьків і двоюрідних братів і сестер.

Стаття 402. Присяжний повірений не може не тільки бути в один і той же час повіреним обох сторін, які сперечаються, але і переходити по одній і тій же справі відоднієї сторони до іншої.

Стаття 403. Присяжний повірений не повинен розголошувати таємниці свого довірителя не тільки під час ведення його справи, але і у випадку усунення від неї і навіть після закінчення справи.

Поиск по сайту: