Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката. саме законом їм надано право брати участь у кримінальному судочинстві як за­хисникам

саме законом їм надано право брати участь у кримінальному судочинстві як за­хисникам. Визнати правильною практику тих судів, які за відсутності спеціально­го закону не допускають таких фахівців до здійснення захисту в кримінальних справах.

Відповідно до ч. 2 ст. 47 КПК України, на запрошення підозрюваного, обвшн нуваченого, підсудного чи за їх згодою до участі у справі може бути допущено кількох захисників.

6. Суди повинні враховувати, що згідно зі статтями 43 і 43^і КПК України підо­
зрюваний, обвинувачений, поряд з іншими правами, мають право на побачення
із захисником до першого допиту, і під час розгляду справ перевіряти, чи було
роз'яснено їм таке право і чи не були вони обмежені в цьому. В разі, коли особа,
яка провадить дізнання, або слідчий порушили зазначені вимоги закону і за на­
явності заяви підозрюваного, обвинуваченого на побачення із захисником допи­
тали його без участі останнього, суд не може використовувати ці показання
підтвердження вини підсудного у вчиненні злочину.

Судам також треба мати на увазі, що згідно з п. З ст. 5 Конвенції про захис прав і основоположних свобод людини 1950 р. кожна особа, заарештована або за­тримана на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, має право поста­ти перед суддею і бути вислуханою з питань, пов'язаних з її триманням під вар- І тою. Тому суди повинні вимагати від органів дізнання й досудового слідства, шоб | це право роз'яснювалося підозрюваним під час їх затримання.

7. При вирішенні питання про участь захисника у кримінальному судочинстві
необхідно виходити з того, що відповідно до положень ч. 1 ст. 59 Конституції
України підозрюваний, обвинувачений, підсудний, засуджений або виправданим
є вільним у виборі захисника.

Згідно з ч. 1 ст. 47 КПК України захисник запрошується підозрюваним, обвич нуваченим, підсудним, засудженим, їх законними представниками, а також за проханням чи згодою підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого — іншими особами. Тому за клопотанням особи, яка тримається під вартою, суд зобов'язаний надати їй допомогу в установленні зв'язку із захисником або і особами, які можуть його запросити, і вжити інших необхідних заходів, спрямо­ваних на реалізацію цією особою права на захист.

Коли згідно з вимогами ст. 45 КПК України участь захисника є обов'язковою, але підсудний не бажає або за відсутністю коштів чи з інших об'єктивних причин не може його запросити, суд призначає захисника в установленому законом по­рядку через адвокатське об'єднання. У такий же спосіб суд діє у випадках, перед-н бачених ч. 4 ст. 46 і ч. 6 ст. 47 КПК України.

Враховуючи, що вимога суду про призначення захисника відповідно до ч. З ст. 47 КПК України є обов'язковою для керівника адвокатського об'єднання, су-] ди повинні гостро реагувати на факти її невиконання.

8. Відмова від захисника можлива на будь-якій стадії процесу лише за ініціати­
вою підсудного. Вирішуючи питання про прийняття такої відмови, суд має з'яс -
вати, чи не є вона вимушеною (наприклад, у зв'язку з неявкою захисника в судо-J
ве засідання) і як у подальшому підсудний здійснюватиме свій захист —
самостійно чи за допомогою іншого захисника. Встановивши вимушеність
відмови, суд вживає передбачених законом заходів до забезпечення участі захис-j
ника у справі.

Коли участь захисника у справі відповідно до ст. 45 КПК України є обов'язко­вою, відмова від нього приймається за умови, що суд визнає її мотиви такими, язгї заслуговують на увагу.

Додатки

9. При попередньому розгляді справи суддя зобов'язаний перевірити, чи
забезпечили органи дізнання, досудового слідства реалізацію права обвинуваче­
ного на захист. Встановивши, що право на захист було порушено і що це унемож­
ливлює подальше провадження у справі, суддя має повернути її на додаткове
розслідування.

10. Згідно з чинним кримінально-процесуальним законодавством (статті 43,
43^і, 132, 142, 223, 263 і 334 КПК України) підозрюваному, обвинуваченому,
підсудному, засудженому мають бути роз'яснені їхні права. Зокрема, підозрюва­
ний має право знати, в чому він підозрюється, обвинувачений — у чому він обви­
нувачується, підсудний — за якою статтею Кримінального кодексу України
(далі — КК України) йому пред'явлено обвинувачення, а засуджений — у вчи­
ненні якого злочину його визнано винним.

Суди повинні вимагати від органів досудового слідства, щоб постанова про притягнення як обвинуваченого була конкретною за змістом. Зокрема, в опи­совій її частині зазначаються: злочин, у вчиненні якого обвинувачується особа; час, місце та інші обставини його вчинення, наскільки вони відомі слідчому; стаття (частина, пункт статті) кримінального закону, якою передбачений цей злочин.

Недодержання органами досудового слідства вимог статей 132 і 142 КПК Ук­раїни може бути підставою для повернення справи на додаткове розслідування.

Обвинувальний висновок має відповідати вимогам ст. 223 КПК України. Невідповідність обвинувального висновку положенням цієї статті може бути підставою для повернення справи прокурору для складення нового обвинуваль­ного висновку (ст. 249^і КПК України).

Складаючи вирок, суд зобов'язаний додержувати вимог ст. 334 КПК України. У мотивувальній частині обвинувального вироку, зокрема, має бути чітко сфор­мульовано обвинувачення, яке визнається судом доведеним, з обов'язковим за­значенням місця, часу, способу вчинення злочину та його наслідків, форми вини і мотивів злочину тощо, а також доказів, якими суд обґрунтовує свої висновки, обставин, що визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину, пом'якшують або обтяжують покарання. Порушення при складенні вироку вимог статей 332—335 КПК України може бути підставою для його скасування.

11. Судам необхідно перевіряти додержання органами досудового слідства ви­
мог ст. 48 КПК України виходячи з того, що захисник, допущений до участі у
справі, має право бути присутнім не тільки на допитах підозрюваного чи обвину­
ваченого, а й при виконанні інших слідчих дій, що провадяться за участю підо­
зрюваного чи обвинуваченого або за його клопотанням чи клопотанням захисни­
ка. Особа, яка провадить дізнання, слідчий зобов'язані своєчасно повідомляти
захисника про час і місце провадження таких слідчих дій. У разі неявки захисни­
ка слідча дія може бути проведена лише за умови, що його участь у ній не є
обов'язковою. При виконанні інших слідчих дій захисник може бути присутнім з
дозволу особи, яка провадить дізнання, слідчого.

Порушення вимог закону щодо участі захисника при проведенні слідчих дій може бути підставою для визнання недопустимими тих доказів, що були зібрані під час виконання таких дій.

12. Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 48 КПК України, з дозволу особи, яка провадить
дізнання, чи слідчого захисник має право застосовувати науково-технічні засоби
при провадженні тих слідчих дій, в яких він бере участь, та при ознайомленні з
матеріалами справи. У відкритому судовому засіданні такі засоби застосовуються
захисником з дозволу судді чи суду.

Поиск по сайту: