Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката. 10.4. Трудовий договір: строки та порядок його укладен­ня

10.4. Трудовий договір: строки та порядок його укладен­ня. Трудовий контракт. Трудові спори, що випливають з трудових договорів, та участь адвоката в наданні правової допомоги у таких справах.

Трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, уста­нови, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляган­ням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства або уповно­важений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, пе­редбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, якщо інше не передбачене законодавством, колектив­ним договором або угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови ма­теріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання дого­вору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Забороняється необгрунтована відмова у прийнятті на роботу.

Відповідно до Конституції України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та при­пиненні трудового договору залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об'єднанні гро­мадян, роду і характеру занять, місця проживання не допускається.

Вимоги щодо віку, рівня освіти, стану здоров'я працівника можуть встановлю­ватись законодавством України.

Трудовий договір може бути:

1) безстроковим, що укладається на невизначений строк;

2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін;

3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру на­ступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших ви­падках, передбачених законодавчими актами.

Трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим:

1) при організованому наборі працівників;

2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими при­родними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я;

3) при укладенні контракту;

4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;

5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (ст. 187 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП України);

10. Законодавство про працю

6) при укладенні трудового договору з фізичною особою;

7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передба­чених законодавством, — також документ про освіту (спеціальність, квалі­фікацію), про стан здоров'я та інші документи. Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. Трудовий договір вважається укла­деним і тоді, коли наказу чи розпорядження не було видано, але працівника фак­тично було допущено до роботи.

Особі, запрошеній на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, за погодженням між керівниками підприємств не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Забороняється укладення трудового договору з громадянином, якому за ме­дичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров'я.

У разі укладення трудового договору між працівником і фізичною особою фізична особа повинна у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи зареєструвати укладений у письмовій формі трудовий до­говір у державній службі зайнятості за місцем свого проживання у порядку, виз­наченому Міністерством праці та соціальної політики України.

При укладенні трудового договору забороняється вимагати від осіб, які посту­пають на роботу, відомості про їх партійну і національну приналежність, поход­ження, реєстрацію та документи, подання яких не передбачено законодавством.

Власник вправі запроваджувати обмеження щодо спільної роботи на одному і тому ж підприємстві осіб, які є близькими родичами чи свояками (батьки, "одружжя, брати, сестри, діти, а також батьки, брати, сестри і діти подружжя), якщо у зв'язку з виконанням трудових обов'язків вони безпосередньо підпоряд­ковані або підконтрольні один одному. На підприємствах державної форми влас­ності порядок запровадження таких обмежень встановлюється законодавством.

При укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому дору­чається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпоряд­женні) про прийняття на роботу.

В період випробування на працівників поширюється законодавство про працю.

Випробування не встановлюється при прийнятті на роботу: осіб, які не досяг­лії вісімнадцяти років; молодих робітників після закінчення професійних навчально-виховних закладів; молодих спеціалістів після закінчення вищих на­вчальних закладів; осіб, звільнених у запас з військової чи альтернативної І невійськової) служби; інвалідів, направлених на роботу відповідно до рекомен­дації медико-соціальної експертизи. Випробування не встановлюється також при прийнятті на роботу в іншу місцевість і при переведенні на роботу на інше D лприємство, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Строк випробування при прийнятті на роботу, якщо інше не встановлено законодавством України, не може перевищувати трьох місяців, а в окремих ви­гадках, за погодженням з відповідним виборним органом первинної профспілко­вої організації, — шести місяців.

Строк випробування при прийнятті на роботу робітників не може перевищу­вати одного місяця.

Якщо працівник в період випробування був відсутній на роботі у зв'язку з тим­часовою непрацездатністю або з інших поважних причин, строк випробування може бути продовжено на відповідну кількість днів, протягом яких він був відсутній.

Поиск по сайту: