Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката. 43. У своєму листі від 19.04.2000 уряд вказав, що розслідування ще тривало

43. У своєму листі від 19.04.2000 уряд вказав, що розслідування ще тривало. Сторони не надали жодних нових міркувань щодо подальшого кримінального розслідування.

Відповідне національне право

1. Опір із застосуванням сили

Відповідні гарантії КпАП РРФСР, чинні на 01.07.2002, зазначають таке:

Стаття 165

Опір із застосуванням сили законному наказу чи вимозі міліції чи доб­ровільній народній дружині... карається штрафом у розмірі 10—15 розмірів мінімальної заробітної плати... чи від одного до двох років виправних робіт... чи. якщо ці заходи вважаються недостатніми, до 15 днів ув'язнення.

2. Допит свідків

КпАП РРФСР, чинний на час подій, зазначав таке:

Стаття 155

Свідок має бути викликаний на допит письмовим повідомленням, врученим йому особисто чи, за його відсутності, дорослому членові його сім'ї...

Повідомлення повинно містити ім'я особи, яка викликається як свідок, вка­зувати де, у присутності кого, дату та час, коли він повинен з'явитися, та наслідки його неявки. Свідок може також бути викликаний по телефону або телеграмою.

Стаття 157

Допит свідка відбувається за місцем проведення розслідування. Слідчий може вирішити допитати свідка за місцезнаходженням свідка.

3. Адміністративний арешт та тримання

Конституція Російської Федерації, прийнята референдумом 12.12.93, зазначає таке: Стаття 22

1. Кожен має право на свободу та особисту недоторканність.

2. Арешт, взяття під варту та тримання під вартою допускаються лише за судо­вим рішенням. До судового рішення особа не може бути піддана затриманню на строк більше ніж 48 годин.

Стаття 19 КпАП гарантувала, що міліція може піддати особу адміністративно­му арешту для запобігання адміністративному правопорушенню, встановлення особи, видання документа, що засвідчує вчинення адміністративного правопору­шення, якщо в цьому є потреба і цього не можна зробити одразу, та забезпечення ефективного провадження чи виконання адміністративних заходів. Стаття 142 КпАП гарантувала, зокрема, що термін адміністративного арешту не має переви­щувати трьох годин, за винятком певних категорій порушників, включаючи тих. хто із застосуванням сили опирався законному розпорядженню міліції, які мо­жуть триматися під вартою стільки, скільки необхідно, до того часу, поки їхню справу розгляне районний (міський) суддя чи вища посадова особа міліції. Стаття 240 Кодексу встановлює вимоги для звіту щодо арешту.

КпАП не передбачає жодного оскарження проти адміністративного арешту, накладеного суддею. Відповідні гарантії зазначають таке:

Стаття 266

Рішення районного (міського) суду чи судді про застосування адміністратив­ного заходу є остаточним і не піддається оскарженню в адміністративних прова­дженнях...

Стаття 274

Рішення районного (міського) судді про застосування адміністративного заходу... може бути змінено чи скасовано тим самим суддею після подання проку­рором протесту в порядку виключного оскарження, чи головою вищого суду з власної ініціативи.

ПРАВО

Поиск по сайту: