Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката. мента про продовження строку інвалідності стягнення аліментів продовжується на відповідний строк без додаткового рішення суду про це

мента про продовження строку інвалідності стягнення аліментів продовжується на відповідний строк без додаткового рішення суду про це.

Аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. Розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом зміне­ний за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану.

Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затверджується Кабінетом Мініст­рів України.

Право одного з подружжя на утримання, а також право на утримання, яке особа має після розірвання шлюбу, припиняється у разі поновлення його праце­здатності, а також реєстрації з ним повторного шлюбу. Право на утримання при­пиняється від дня настання цих обставин.

Якщо після припинення права на утримання виконання рішення суду про стягнення аліментів буде продовжуватися, всі суми, одержані як аліменти, вважа­ються такими, що одержані без достатньої правової підстави, і підлягають повер­ненню у повному обсязі, але не більш як за три роки.

Право одного з подружжя на аліменти, які були присуджені за рішенням суду, може бути припинене за рішенням суду, якщо буде встановлено, що:

1) одержувач аліментів перестав потребувати матеріальної допомоги;

2) платник аліментів неспроможний надавати матеріальну допомогу. Рішенням суду може бути позбавлено одного з подружжя права на утримання

або обмежено його строком, якщо:

1) подружжя перебувало в шлюбних відносинах нетривалий час;

2) непрацездатність того з подружжя, хто потребує матеріальної допомоги, ви­никла в результаті вчинення ним умисного злочину;

3) непрацездатність або тяжка хвороба того з подружжя, хто потребує матеріаль­ної допомоги, була прихована від другого з подружжя при реєстрації шлюбу;

4) одержувач аліментів свідомо поставив себе у становище такого, що потре­бує матеріальної допомоги.

Дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності. Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка — батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Аналогічне право передбачене для чоловіка, з яким проживає дитина. Якщо дитина має вади фізичного або психічного розвит­ку, дружина або чоловік, з якими проживає дитина, мають право на утримання від чоловіка або дружини відповідно до досягнення дитиною шести років.

Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає ди­тина, або чоловік, з яким проживає дитина, має незалежно від того чи вона (він) працює та незалежно від її (його) матеріального становища, за умови, що чоловік або жінка відповідно може надавати матеріальну допомогу.

Аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народ­ження дитини без додаткового рішення суду.

Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, або чоловік, з яким проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

Право дружини на утримання припиняється в разі припинення вагітності, на­родження дитини мертвою або якщо дитина передана на виховання іншій особі, а також у разі смерті дитини, а також якщо за рішенням суду виключено відомості про чоловіка як батька з актового запису про народження дитини.

12. Законодавство про шлюб та сім'ю

Якщо один із подружжя, в тому числі і працездатний, проживає з дитиною-інвалідом, яка не може обходитися без постійного стороннього догляду, і опі­кується нею, він має право на утримання за умови, що другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання триває протягом всього часу проживання з дитиною-інвалідом та опікування нею і не залежить від матеріаль­ного становища того з батьків, з ким вона проживає.

Подружжя, а також особи, шлюб між якими було розірвано, мають право укласти договір про припинення права на утримання взамін набуття права власності на житловий будинок, квартиру чи інше нерухоме майно або одер­жання одноразової грошової виплати. Договір, за яким передається у власність нерухоме майно, має бути нотаріально посвідчений і підлягає державній реєстрації.

Якщо особи домовилися про припинення права на утримання у зв'язку з одер­жанням одноразової грошової виплати, обумовлена грошова сума має бути вне­сена на депозитний рахунок нотаріальної контори до посвідчення договору.

На майно, одержане на підставі договору про припинення права на утриман­ня, не може бути звернене стягнення.

Дружина, чоловік взаємно зобов'язані брати участь у витратах, пов'язаних із хворобою або каліцтвом другого з подружжя.

Якщо жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, тривалий час про­живали однією сім'єю, той із них, хто став непрацездатним під час спільного прожи­вання, має право на утримання відповідно до порядку, передбаченого для подружжя.

12.9. Шлюбний договір: його зміст, порядок укладення, правове значення, внесення змін в умовах договору, розірван­ня. Визнання шлюбного договору недійсним. Використання адвокатом шлюбного договору при розірванні шлюбу.

Шлюбний договір може бути укладено особами, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, а також подружжям. На укладення шлюбного договору до реєстрації шлюбу, якщо його стороною є неповнолітня особа, потрібна письмова згода її батьків або піклувальника, засвідчена нотаріусом.

Шлюбним договором регулюються майнові відносини між подружжям, виз­начаються їхні майнові права та обов'язки. Шлюбним договором можуть бути також визначені майнові права та обов'язки подружжя як батьків. Шлюбний договір не може:

—регулювати особисті відносини подружжя, а також особисті відносини між ними та дітьми;

—зменшувати обсяг прав дитини, які встановлені СК України, а також стави­ти одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище;

—передавати у власність одному з подружжя нерухоме майно та інше майно, право на яке підлягає державній реєстрації.

Шлюбний договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується.

Якщо шлюбний договір укладено до реєстрації шлюбу, він набирає чинності у день реєстрації шлюбу. Якщо шлюбний договір укладено подружжям, він наби­рає чинності у день його нотаріального посвідчення.

У шлюбному договорі може бути встановлено загальний строк його дії, а також строки тривалості окремих прав та обов'язків, чинність договору або окре­мих його умов і після припинення шлюбу.

Поиск по сайту: